Феофан (Галинський)

Архієпископ Феофа́н (Олег Іванович Галинський; 8 липня 1954, Біла Церква, Київська область — 11 вересня 2017, Берлін, Німеччина) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Берлінський і Німецький (1991—2017), член Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви.

Феофан (Галинський)
 
Альма-матер: УДХТУ, Санкт-Петербурзька духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія (1977)
Діяльність: священнослужитель
Народження: 8 липня 1954(1954-07-08)[1]
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть: 11 вересня 2017(2017-09-11)[2] (63 роки)
Берлін, Німеччина
Похований:
Православний цвинтар Тегель : 

Нагороди:


 Феофан у Вікісховищі

Біографія

Народився 8 липня 1954 року у місті Біла Церква Київської області. Після закінчення середньої школи навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті.

У 1972 році вступив до Ленінградської духовної семінарії, після закінчення навчання згодом вступив до Ленінградської духовної академії[3].

4 січня 1976 року прийняв чернечий постриг і 7 січня митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом був висвячений в ієродиякона, а 17 квітня 1977 року архієпископом Виборзьким Кирилом (Гундяєвим) — в ієромонаха[3].

Після закінчення Академії в 1977 році, здобувши ступінь кандидата богослов'я, призначений викладачем та помічником інспектора Ленінградської духовної семінарії[3].

У 1977—1979 роках пройшов трирічне стажування в Інституті східних церков у Регенсбурзі, ФРН. Потім продовжив викладацьку роботу в ленінградських духовних школах[3].

У 1980 році обраний секретарем ради Ленінградської духовної академії (ЛДАіС) та завідувачем кафедри літургіки. У січні 1985 року призначений виконувачем обов'язків інспектора ЛДАіС. 14 лютого 1985 року зведений в сан архімандрита. У квітні того ж року йому надано звання доцента. У серпні 1985 року призначений інспектором ЛДАіС[3].

Неодноразово виїжджав у закордонні відрядження у складі делегацій Російської православної церкви[3].

7 лютого 1986 р. рішенням Священного синоду архімандрит Феофан призначений заступником голови відділу зовнішніх церковних зносин Московського патріархату[3].

Архієрейство

30 грудня 1986 рішенням Священного Синоду обраний єпископом Каширським, вікарієм Московської єпархії[4].

10 січня 1987 року в Свято-Духовому кафедральному соборі в Мінську наречення архімандрита Феофана в єпископа Каширського провели митрополит Мінський і Білоруський Філарет (Вахромєєв), архієпископ Зарайський Іов (Тивонюк), архієпископ Воронезький і Липецький Мефодій (Нємцов). Хіротонія відбулася 11 січня 1987 року.

19 липня 1988 року призначений настоятелем подвір'я Російської православної церкви в Карлових Варах.

З 31 січня 1991 року став тимчасовим керуючим Берлінською та Лейпцигзькою єпархією .

25 березня 1991 року рішенням Священного Синоду звільнений від настоятельства в Карлових Варах і призначений правлячим єпископом Берлінської єпархії.

З 23 грудня 1992 року, у зв'язку з об'єднанням трьох німецьких єпархій в одну, отримав титул «Берлінський та Німецький».

Після об'єднання країни у 1991 році до ФРН приїхали мільйони мігрантів із країн колишнього СРСР, у зв'язку з чим постало завдання створення нових церковних громад, підготовки духовенства, налагодження парафіяльного життя[3].

26 лютого 1994 року прийнятий до складу Синодальної богословської комісії.

25 лютого 1996 року був зведений в сан архієпископа.

З 11 жовтня 1996 року став учасником робочої групи Священного Синоду з розробки проекту концепції, що відображає загальноцерковний погляд на питання церковно-державних відносин та проблеми сучасного суспільства в цілому.

З 21 березня 1996 по 29 грудня 1999[5] керував Угорським благочинням Московського патріархату, яке раніше було під управлінням голови ВЗЦС.

27 липня 2009 року рішенням Священного Синоду був прийнятий до складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви.

5 травня 2015 року, після смерті архієпископа Лонгіна (Талипіна), на нього були покладені обов'язки представника Московського патріархату в Німеччині[6].

11 вересня 2017 року Галинський помер у клініці Геліос у районі Бух у Берліні після тяжкої та тривалої хвороби. Відспівування покійного у Воскресенському соборі міста Берліна 14 вересня очолив митрополит Істринський Арсеній (Єпіфанов). Поховання, згідно з волею померлого, відбулося на російському православному цвинтарі в Тегелі[7].

Нагороди

Примітки
  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан
  3. Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан — Берлинско-Германская епархия
  4. Определения Священного Синода [1986.12.30: архим. Феофана (Галинского) назначить епископом Каширским, викарием Московской епархии] // Журнал Московской Патриархии. 1987. — № 3. — C. 2.
  5. ОПРЕДЕЛЕНИЯ Священного Синода от 28-29 декабря 1999 года / Официальные документы / Патриархия.ru
  6. Журналы заседания Священного Синода от 5 мая 2015 года. Патриархия.Ru. Процитовано 8 вересня 2017.
  7. Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан. Патриархия.Ru. Процитовано 11 вересня 2017.
  8. Указ Президента Российской Федерации от 11 августа 2000 года № 1490 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 8 серпня 2016.
  9. Патриаршее поздравление архиепископу Берлинскому Феофану с 25-летием архиерейской хиротонии
  10. Патриаршее поздравление архиепископу Берлинскому Феофану с 20-летием архиерейской хиротонии
  11. В Берлине прошли торжества по случаю 25-летия архиерейского служения архиепископа Феофана

Публікації
  • Вітання від Берлінської єпархії [ювіл. конф. СПбДАіС. 25-26 груд. 1996] // Християнське читання. 1997. — № 14. — С. 25-26.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.