Філатов Борис Альбертович

Народився Борис Філатов 7 березня 1972 року в Дніпропетровську (нині — Дніпро) у родині педагогів.

Батько — Альберт Борисович Філатов був викладачем на кафедрі філософії в Дніпропетровському державному університеті, де пропрацював 20 років. Мати — Луїза Трохимівна Філатова викладала російську мову і літературу в хіміко-технологічному та металургійному інститутах.

У професії з 1996 року. У 2000 році отримав свідоцтво на право адвокатувати.

Відкрив адвокатський бізнес, працював юрисконсультом, викладачем цивільного права в Академії митної служби України. Брав участь у судових справах, в тому числі, пов'язаних з інтересами олігарха Ігоря Коломойського. Філатова вважають штатним адвокатом групи «Приват», що спеціалізується на переділі корпоративної власності[6].

Сам Борис Філатов це заперечує, оскільки в цей же період він супроводжував процеси, що стосувалися ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», ВАТ «Одесаобленерго», ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та інших підприємств, до яких група «Приват» не має стосунку. Філатов співпрацював з великою кількістю фінансово-промислових груп України:

«Я ніколи не був особливо з ним разом. Так, ми знайомі, так, ми разом працювали. У своєму позапозаминулому житті я був адвокатом групи „Приват“. Але я не тільки був адвокатом групи „Приват“, я також обслуговував усі найбільші промислово-фінансові групи в країні. Я знайомий з усіма так званими олігархами, з першою десяткою Forbes — так точно. Я ніколи не був співробітником „Приватбанку“. Я ніколи не був у Ігоря Валерійовича на побігеньках»[7]

В процесі адвокатської діяльності Філатов нерідко вступав в конфлікти з політиками, які підтримували його опонентів. Зокрема, з народними депутатами Інною Богословською і Святославом Олійником[8], головою Дніпропетровської облдержадміністрації Володимиром Яцубою[9][10], екс-прем'єром Павлом Лазаренком[11].

В ході відкритої полеміки, яку Борис Філатов вів з деякими політичними діячами, останні неодноразово намагалися його дискредитувати через підконтрольні ЗМІ. Так, у дніпропетровській обласній газеті «Дніпровська правда», контрольованій Павлом Лазаренком, була розгорнута інформаційна кампанія з дифамації Філатова[12][13][14]. Неетичні публікації з'являлися і в низці центральних друкованих видань.

У 2005 Борис Філатов відійшов від активної адвокатської діяльності й захопився журналістикою. З 2005 до 2010 він був автором і ведучим телепрограми «Губернські хроніки» на регіональному 9 каналі, який пов'язують з групою «Приват».

«Губернські хроніки» отримали широку популярність завдяки гучним журналістським розслідуванням професійної і громадської діяльності українських чиновників і політиків. Під час передвиборчої кампанії 2006 9 канал став єдиним ЗМІ, позбавленим ліцензії на мовлення за позовом партії «Віче».[15] Судове рішення було пов'язане з тим, що в своїй програмі Філатов назвав «Віче» «продуктом одноразового використання».[16] На виборах 2006 партія «Віче» набрала лише 1,2 % голосів і незабаром зникла з політичної арени. В процесі журналістської діяльності Борис Філатов приділяв велику увагу розслідуванням діяльності екс-прем'єра Павла Лазаренка. За результатами розслідувань знято два телевізійні фільми, в яких розкривалася суть звинувачень, пред'явлених Лазаренку в США, а також видано книгу «Феномен Лазаренка» (2008)[17].

У зв'язку з високою популярністю програми деякий час навколо неї точилася суперечка щодо авторських прав. Двічі 9 канал намагався відновити програму у своєму ефірі, але з іншим ведучим. Однак обидві спроби були невдалими.

У 2010 пішов з 9 каналу[18] і став вести передачу під назвою «Губернські прогнози» в ефірі Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії (ДОДТРК) на 51 каналі[19]. Цей факт деякі спостерігачі розцінили як розрив Бориса Філатова із групою «Приват». Опосередковано даний висновок підтверджувався критичними телесюжетами та публікаціями щодо Філатова, ініційованими керівництвом 9 каналу. Але згодом телеканал публічно приніс колишньому співробітнику свої вибачення.

Після переходу Бориса Філатова з 9 каналу на 51 канал народний депутат Святослав Олійник заявив, що Філатов працює на Партію регіонів.[20] Сам Філатов, який не входив до лав жодної політичної партії, свій крок мотивував інакше. За його словами, телепроєкт «Губернські хроніки» за п'ять років себе вичерпав. Крім того, небажання вести програму, яка гостро критикує владу, Філатов пояснив тим, що перебуває в дружніх стосунках з новим губернатором Дніпропетровщини Олександром Вілкулом[21] і що саме Вілкул запропонував йому почати новий проєкт на ДОДТРК[22] Згодом дружні стосунки з віце-прем'єр-міністром зійшли нанівець через «наїзд» держорганів за замовленням Вілкула і спробу відібрати «Дніпропетровський стрілочний завод» у одного з бізнес-партнерів Філатова — Олега Левіна[23].

Борис Філатов зняв низку телефільмів про свої подорожі: «Югославські хроніки» (2005) — про наслідки громадянської війни в Югославії, «Арабські хроніки» (2006) — про руйнування негативних стереотипів щодо близькосхідних держав; «Американські хроніки» (2007, 2 частини) — про звичаї та побут американської глибинки, «Канадські хроніки» (2008, 3 частини) — про долі членів української діаспори; «Європейські хроніки» (2009, 4 частини) — про плюси і мінуси життя в об'єднаній Європі; «Африканські хроніки» (2010—2011, 3 частини) — про родоплемінну ворожнечу (трайбалізм), яка здатна знищити не лише Африку, а й Україну[24].

У червні 2017 року на з'їзді фестивалю блогерів у Дніпрі мер Дніпра Борис Філатов на прохання учасника «А можна українською? Я не розумію російської» заявив «Нє разумієте? Ну так сідітє і нє слушайтє. Я вам могу толька пасачуствавать, єслі ви нє разумієте» (фраза вимовлена сумішшю української та російської)[25].

Борис Філатов веде активну правозахисну діяльність. У 2005 році він опротестував у судовому порядку призначення на посаду голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергія Касьянова. У своєму позові Філатов обґрунтував незаконність такого призначення. У результаті Сергія Касьянова відправили у відставку.

У жовтні 2007 Борис Філатов організував збір коштів для допомоги людям, постраждалим від вибуху побутового газу в житловому будинку на вул. Мандриківській у Дніпропетровську, внаслідок якого загинули 23 людини, з яких 9 дітей.[26] За п'ять днів вдалося зібрати понад 3 млн грн., які були розділені серед мешканців зруйнованого будинку. Майже половину грошей перерахував російський бізнесмен Вадим Новинський, до якого звернувся Філатов[27].

У травні 2011 на щорічному конгресі Міжнародного товариства (колекціонерів) нецке (International Netsuke Society) Бориса Філатова обрано головою філії Міжнародного товариства колекціонерів нецке в країнах СНД.[28] Після анексії Криму в березні 2014 року Філатов склав із себе повноваження голови філії[29].

У жовтні 2011 відбулася аудієнція Бориса Філатова у Її Імператорської Величності, Принцеси Японії Такамадо, вдови двоюрідного брата нинішнього Імператора Акіхіто. У рамках аудієнції Філатов розповів принцесі про розвиток українсько-японських зв'язків, про проведення наукових досліджень у галузі історії нецке, популяризацію культури нецке в Україні, а також роботу філії Міжнародного товариства колекціонерів нецке в країнах СНД, головою якої він є[30].

Борис Філатов є головою оргкомітету міжнародного парусного проєкту «Навколосвітнє плавання давньослов'янської лодії „Русич“».[31] Він регулярно надає підтримку, зокрема фінансову, відомим мандрівникам — братам Сергію та Олександру Синельникам, Ігорю Соколову, іншим мандрівникам-ентузіастам з України та країн СНД[32].

Він опікується культурологічними проєктами «Номади»[33] і «Україна очима птахів». У рамках першого проєкту раз у два роки в Києві і Дніпрі організується фотовиставка робіт мотомандрівників[34]. У рамках другого проєкту — готується видання альбому унікальних фотознімків Україні з висоти пташиного польоту[35]. До участі у цьому проєкті залучені молоді, але вже визнані у світі та відомі фотохудожники України.

Філатов є членом Опікунської ради Європейської асоціації українців (базується у Брюсселі), яка об'єднує українців, що протягом тривалого часу проживають в країнах ЄС. Борис є церковним старостою новозбудованого Свято-Іоанно-Златоустівського храму Московського патріархату в Дніпрі[36].

Вивчає історію, культуру, мистецтво, філософію і етнографію Японії.[57] Має велику колекцію нецке, в якій представлені мініатюрні скульптури різних японських майстрів XVII—XIX ст.[58] Колекція нецке оцінюється у 163 млн грн.[59].

Борис Філатов захоплюється мотомандрівками. На своєму мотоциклі проїхав понад 50 країн світу, перетнув кілька континентів — Північну Америку від Атлантичного океану до Тихого, Азію, Європу. У 2010 здійснив африканський трансконтинентальний пробіг через вісім країн африканського континенту («Проєкт ТрансАфрика»)[60].

Він також пристрасний шанувальник дайвінгу, здійснив більше 250 занурень, в тому числі складних, на газових сумішах — в печери та на затонулі судна. Свої подорожі він описував у дописах для російського журналу «Октопус»[61][62].

Брав участь у міжнародному космічному проєкті Virgin Galactic під номером 145. У 2014 планував здійснити суборбітальний політ на кораблі SpaceShipTwo як перший космічний турист від України[63].

Дружина — Марина

Донька — Катерина

У 2006 задекларував доходи за 2005, що дозволили йому увійти до числа офіційних доларових мільйонерів[64].

Декларація за 2015 рік свідчить, що Філатов має: 3,6 млн грн і 1,11 млн $ готівкою, 5 наручних годинників Breguet, Cartier, Officine Panerai, Audemars Piguet Atmos, автомобіль Toyota Land Cruizer FJ140 (1963), DeLorean DMC-12 (1981), BMW R27 (1961), Mercedes-Benz S600 (2012), Mercedes-Benz (1969), Jaguar (1989), Dodge RAM (2008), 4 одиниці водного транспорту і вертоліт[65]. Також мер Дніпра володіє акціями чотирьох обленерго, ПАТ «Дніпровагонмаш», ПАТ «ІВП Енергія», ВАТ «Обленерговідобудування» і «Мода-сервіс».[59]

• Орден «За заслуги» III ст. (15 вересня 2014) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, реалізацію програм розвитку Дніпропетровської області, багаторічну сумлінну працю[66].
• Заслужений журналіст України (13 листопада 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток телебачення і радіомовлення в Україні, створення творчих і тематичних програм, широке інформування громадськості, високу професійну майстерність[67].
• грудень 2008 — ювілейний орден Священного Синоду УПЦ МП рівноапостольного князя Володимира «1020-річчя Хрещення Русі»[68].
• листопад 2009 — орден Почаївської Божої матері[69].
• липень 2010 — грамота Патріарха Московського і всія Русі, предстоятеля Російської православної церкви Кирила[70].
• листопад 2010 — відзнака предстоятеля УПЦ московського патріархату Митрополита Володимира «За особливі заслуги перед УПЦ (МП)»[71].
• 2015 — пам'ятна патріотична медаль «За оборону Донбасу» (нагорода Правого сектору).

• 2017 року Філатов знявся в рекламному ролику піцерії «Veterano»[72].
• Посольство Білорусі в Україні направило до Міністерства закордонних справ України ноту протесту, а згодом у Білорусі завели кримінальну справу на Філатова за підозрою у «розпалюванні національної ворожнечі» через заміну державного прапора Білорусі біля будівлі міськради на БЧБ-прапор.[55][56]