Хазарейці

Хазаре́йці (перс. هزاره‎, Hazāra; хаз. آزره)  — перськомовна етнічна група, яка проживає в гірському районі Хазараджат у центральній частині Афганістану. Вони говорять на перському діалекті хазара, що взаємнозрозумілим з дарі, однією з двох офіційних мов Афганістану.[11][12][13]

Хазарейці
هزاره
Кількість Понад 8 млн[1]
Ареал

Афганістан
4 млн (2009)[2][3]
Пакистан
900,000.[4][5]
Іран
500,000[6]
Євросоюз
130,000[7]
Австралія
200,000 (2014)>[8]
Канада
10,300[9]

Індонезія
3,800[10]
Близькі до: аймаки
Мова дарі (Хазара)
Релігія шиїзм

Вони є третьою за чисельністю етнічною групою в Афганістані[14][15][16][17], а також є значною групою меншин у сусідньому Пакистані, де проживає від 650 000 до 900 000,[18][5] переважно у Кветті. Хазарейці вважаються однією з найбільш пригноблених груп в Афганістані[19], і їх переслідування тривають багато десятиліть[20]

Етимологія

Бабур, засновник імперії Великих Моголів на початку 16 століття, фіксує назву Hazāra в своїй автобіографії. Він мав на увазі населення регіону Хазаристан, розташованого на захід від регіону Кабулистан, на схід від Гор і на північ від Газні[21]

Зазвичай вважають що назва Hazāra походить від перського слова "тисяча" (hezār هزار). Це може бути переклад монгольського слова мінг (або мінгган), військової частини з 1000 солдатів за часів Чингісхана.[22][23][24]

Походження

Походження хазарейців не до кінця вивчено. Тюркське та монгольське походження є вірогідним, оскільки антропологічні особливості хазарейців[25] та субстрат їх культури та мови нагадують монголів та середньоазійських тюрків. Генетичний аналіз хазареців вказує на часткове монгольське походження[26].

Історія

Деякі науковці вважають, що хазарейська ідентичність в Афганістані виникла після облоги Баміана в 1221 році. Перша згадка про хазарейців зроблена Бабуром на початку 16 століття, а пізніше придворними істориками шаха Аббаса з династії Сефевідів. Повідомляється, що вони прийняли шиїзм з кінця 16 до початку 17 століття, в період Сефевідів[27][28]. Чоловіки хазарейці, разом із представниками інших етнічних груп, були завербовані до армії Ахмада Шаха Дуррані у 18 столітті[29]

Генетика

Генетично хазарейці є сумішшю західноєвразійської та східноєвразійської популяцій. Генетичні дослідження дозволяють припустити, що хазарейці тісно пов'язані з узбеками Афганістану, тоді як обидві групи знаходяться на значній відстані від афганських таджиків та пуштунів[30]. Існують докази походження хазарейців як через батька, так і через матір від тюркських народів і монголів[31]

хазарейці з Бехсуда.

Східноєвразійські чоловічі та жіночі предки підтверджується також дослідженнями в галузі генетичної генеалогії. Східноазійські материнські гаплогрупи (мтДНК) складають близько 35%, що припускає, що нащадків чоловіків тюркських і монгольських народів супроводжували жінки східноазійського походження, хоча в цілому хазареці мають переважно західноєвразійські мтДНК[32]. Не східноазійської мтДНК у хазарейців приблизно 65%, більшість із яких мають західноєвразійське та південноазійське походження.[33]

Найчастішими батьківськими гаплогрупами, виявленими серед пакистанських хазарейців, були гаплогрупа C-M217 — 40% (10/25) та гаплогрупа R1b — 32%[34] ( (8/25).

Одне дослідження батьківської гаплогрупи ДНК в Афганістані показує, що гаплогрупи Y-ДНК R1a та C-M217 є найпоширенішими гаплогрупами, за якими йдуть J2-M172 та L-M20. Деякі хазарейці також мають гаплогрупу R1a1a-M17, E1b1b1-M35, L-M20 та H-M69, які поширені у таджиків, пуштунів, а також серед індійського населення. В одному дослідженні у невеликої меншості була виявлена гаплогрупа B-M60, яка зазвичай зустрічається у Східній Африці,[35], а в одному дослідженні мтДНК гаплогрупа L mtDNA (яка має африканське походження) частота 7,5%.[36]

Недавнє дослідження показує, що уйгури тісно пов'язані з хазарейцями. Дослідження також припускає невеликий, але помітний східноазійський домішок в інших популяціях Пакистану та Індії[37]

Примітки
  1. James B. Minahan (10 лютого 2014). Ethnic Groups of North, East, and Central Asia: An Encyclopedia. ABC-CLIO. с. 99. ISBN 978-1-61069-018-8. «Due to a lack of census statistics, estimates of the total Hazara population range from five million to more than eight million.»
  2. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/401.html#AF%7Caccess-date= 4 грудня 2019}}
  3. https://data.worldbank.org/country/afghanistan
  4. Census of Afghans in Pakistan 2005, UNHCR Statistical Summary Report (retrieved August 14, 2016)
  5. Yusuf, Imran (5 жовтня 2011). Who are the Hazara?. Tribune. Процитовано 1 вересня 2016.
  6. Smyth, Phillip (3 червня 2014). Iran's Afghan Shiite Fighters in Syria. The Washington Institute for Near East Policy. Процитовано 22 червня 2017.
  7. Austria holds refugee talks as young Hazaras flee persecution to make 'dangerous' journey to Europe – ABC News (Australian Broadcasting Corporation). mobile.abc.net.au. 29 лютого 2016. Процитовано 19 серпня 2017.
  8. Nowell, Laurie (16 липня 2014). The Hazaras of Dandenong. The Age. Процитовано 19 серпня 2017.
  9. The population of people with descent from Afghanistan in Canada is 48,090. Hazara make up an estimated 30% of the population of Afghanistan depending to the source. The Hazara population in Canada is estimated from these two figures. Ethnic origins, 2006 counts, for Canada Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.
  10. Afghan Hazaras' new life in Indonesia: Asylum-seeker community in West Java is large enough to easily man an eight-team Afghan football league. Al Jazeera. 21 березня 2014. Процитовано 5 серпня 2016.
  11. Attitudes towards Hazaragi. с. 1–2. Процитовано 5 червня 2014.
  12. Schurmann, Franz (1962). The Mongols of Afghanistan: An Ethnography of the Moghôls and Related Peoples of Afghanistan. The Hague, Netherlands: Mouton. с. 17. OCLC 401634.
  13. Kieffer, Charles M.. «HAZĀRA». Encyclopædia Iranica. http://iranicaonline.org/articles/hazara-4. Процитовано 22 серпня 2017.
  14. Dupree, L. (2006). «AFGHANISTAN». Encyclopædia Iranica (Online вид.). http://www.iranicaonline.org/articles/afghanistan-iv-ethnography.
  15. Afghanistan: 31,822,848 (July 2014 est.) @ 9% (2014). The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 17 липня 2015.
  16. Hyder, Kamal (12 листопада 2011). Hazara community finds safe haven in Peshawar. Al Jazeera English. Процитовано 12 листопада 2011.
  17. COUNTRY PROFILE: AFGHANISTAN. Library of Congress Country Studies. Процитовано 22 серпня 2017.
  18. Malik Ayub Sumbal. The Plight of the Hazaras in Pakistan. The Diplomat. Процитовано 22 серпня 2017.
  19. Emadi, Hafizullah (September 1997). The Hazaras and their role in the process of political transformation in Afghanistan. Central Asian Survey 16 (3): 363–387. doi:10.1080/02634939708400997. «Hazaras are one of the oppressed and dispossessed national minority communities of the country.»
  20. Mousavi, S. A. (24 жовтня 2018). The Hazaras of Afghanistan. Routledge.
  21. Babur, Z. M. (1987). Babur-nama. Lahore. с. 300, 207, 214, 218, 221, 251–53.
  22. Schurmann, H. F. (1962). The Mon-gols of Afghanistan: An Ethnography of the Moghôls and Related Peoples of Afghanistan. La Haye. с. 115.
  23. Poladi, Hassan (1989). The Hazâras. Stockton. с. 22. Проігноровано невідомий параметр |title-link= (довідка)
  24. Mousavi, Sayed Askar (1998). The Hazaras of Afghanistan [An Historical, Cultural, Economic and Political Study]. Richmond. с. 23–25. Проігноровано невідомий параметр |title-link= (довідка)
  25. Blunden, Jane (2014). Mongolia. Bradt Travel Guides. с. 68. ISBN 978-1-84162-416-7.
  26. Hartl, Daniel L.; Jones, Elizabeth W. (2009). Genetics: Analysis of Genes and Genomes. с. 262. ISBN 978-0-7637-5868-4.
  27. HAZĀRA: ii. HISTORY. Alessandro Monsutti (вид. Online). United States: Encyclopædia Iranica. 15 грудня 2003. Процитовано 9 серпня 2012.
  28. Sarabi, Humayun (2005). Politics and Modern History of Hazara [Sectarian Politics in Afghanistan]. Fletcher School of Law and Diplomacy. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 2 листопада 2011.
  29. Ahmad Shah and the Durrani Empire. Library of Congress Country Studies on Afghanistan. 1997. Процитовано 25 серпня 2010.
  30. Haber, M; Platt, DE; Ashrafian Bonab, M (2012). Afghanistan's Ethnic Groups Share a Y-Chromosomal Heritage Structured by Historical Events. PLOS ONE 7 (3): e34288. Bibcode:2012PLoSO...734288H. PMC 3314501. PMID 22470552. doi:10.1371/journal.pone.0034288.
  31. Rosenberg, Noah A. (December 2002). Genetic Structure of Human Populations. Science. New Series 298 (5602): 2381–85. Bibcode:2002Sci...298.2381R. PMID 12493913. doi:10.1126/science.1078311. Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)
  32. Quintana-Murci, L; Chaix, R; Wells, RS (May 2004). Where West Meets East: The Complex mtDNA Landscape of the Southwest and Central Asian Corridor. The American Journal of Human Genetics 74 (5): 827–45. PMC 1181978. PMID 15077202. doi:10.1086/383236.
  33. Quintana-Murci, L; Chaix, R; Wells, RS (May 2004). Figure 1: Where west meets east: the complex mtDNA landscape of the southwest and Central Asian corridor. Am. J. Hum. Genet. 74 (5): 827–45. PMC 1181978. PMID 15077202. doi:10.1086/383236.
  34. Lkhagvasuren, Gavaachimed; Shin, Heejin; Lee, Si Eun; Tumen, Dashtseveg; Kim, Jae-Hyun; Kim, Kyung-Yong; Kim, Kijeong; Park, Ae Ja; Lee, Ho Woon; Kim, Mi Jin; Choi, Jaesung; Choi, Jee-Hye; Min, Na Young; Lee, Kwang-Ho (14 вересня 2016). Molecular Genealogy of a Mongol Queen's Family and Her Possible Kinship with Genghis Khan. PLOS ONE 11 (9): e0161622. Bibcode:2016PLoSO..1161622L. PMC 5023095. PMID 27627454. doi:10.1371/journal.pone.0161622. "Eastern Russian Tatars, Bashkirs, and Pakistani Hazara were found to carry R1b-M343 at unusually high frequencies of 12.65%, 46.07%, and 32%, respectively, compared to other regions of Eastern Asia, which rarely have this haplotype"
  35. Haber, Marc; Platt, Daniel E.; Bonab, Maziar Ashrafian; Youhanna, Sonia C.; Soria-Hernanz, David F.; Martínez-Cruz, Begoña; Douaihy, Bouchra; Ghassibe-Sabbagh, Michella; Rafatpanah, Hoshang; Ghanbari, Mohsen; Whale, John; Balanovsky, Oleg; Wells, R. Spencer; Comas, David; Tyler-Smith, Chris; Zalloua, Pierre A.; Consortium, The Genographic (28 березня 2012). Afghanistan's Ethnic Groups Share a Y-Chromosomal Heritage Structured by Historical Events. PLOS ONE 7 (3): e34288. Bibcode:2012PLoSO...734288H. PMC 3314501. PMID 22470552. doi:10.1371/journal.pone.0034288.
  36. John William Whale. Mitochondrial DNA Analysis of Four Ethnic Groups of Afghanistan. http://eprints.port.ac.uk/9862/1/John_Whale_MPhil_Thesis_2012.pdf
  37. Xu, Shuhua; Wang, Sijia; Tang, Kun; Guan, Yaqun; Khan, Asifullah; Li, Jing; Zhang, Xi; Wang, Xiaoji та ін. (1 жовтня 2017). Genetic History of Xinjiang's Uyghurs Suggests Bronze Age Multiple-Way Contacts in Eurasia. Molecular Biology and Evolution 34 (10): 2572–2582. ISSN 0737-4038. PMID 28595347. doi:10.1093/molbev/msx177. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка);

Література
  • Mousavi Sayed Askar. The Hazaras of Afghanistan: an historical, cultural, economic and political study. — Richmond, Surrey : Curzon, 1998. — 265 с. — ISBN 0-7007-0630-5. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.