Харків-Левада

Ха́рків-Лева́да — пасажирська залізнична станція 1-го класу Харківського залізничного вузла Південної залізниці. Розташована біля Мовчанівського провулку та проспекту Гагаріна в Основ'янському районі Харкова. Будівля вокзалу також має категорію 1-го класу. До будівлі вокзалу є один із виходів станції «Проспект Гагаріна».

Харків-Левада
Харків-Левада — Верещаківка-Левадська
Харків-Левада — Основа

Харківська дирекція
Південна залізниця

станція
Станція Харків-Левада
Розташування
Розташування  Україна
Адреса Харків, Мовчанівський провулок
Координати 49°58′48″ пн. ш. 36°14′38″ сх. д.
Структура
Структура Харківська дирекція залізничних перевезень
Платформ 4
Тип платформ 1 берегова, 3 проміжні (низькі)
Колій 7
Послуги
Транспортні
Супутні Центральний міжміський автовокзал (250 м),
«Проспект Гагаріна»,
тролейбуси 3, 5, 6
Історія
Відкрито 1911 (111 років)
Перебудовано 29 грудня 2001 (після реконструкції)
Колишні назви Сєвєродонецький (до 1960-х),
також Харків-Північно-Донецький, Харків-Донецький
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 440321
Код Експрес-3 2204002
Тарифна зона 1
Пасажиропотік 15 000 за добу
Мапа
Харків-Левада на Вікісховищі

Історія

Вокзал відкритий у 1911 році, як Сєвєродонецький вокзал Харкова Північно-Донецької залізниці (звідси і назва). У ХХ столітті з цього вокзалу відправлялися поїзди до Микитівки, Родакового (Лиманський хід) і до Льгова (Золочівський хід).

31 грудня 1965 року на сумісному засіданні бюро Харківського міськкому партії та виконкому міськради, щодо затвердження «Архітектурно-планувального завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро», саме під цією проєктною назвою «Харків-Левада» вона фігурувала, так як розташовувалася на місці майбутньої однойменної залізничної станції[1]. Станція Харківського метрополітену була одна з перших 8-ми станцій, які були введені у експлуатацію 21 серпня 1975 року, але вже під назвою «Проспект Гагаріна»[2]. З 23 серпня 1975 року до станції Харків-Левада є один із виходів станції метрополітену Холодногірсько-Заводської лінії.

У 1960-х роках, вже як станція Харків-Левада, була електрифікована і розпочався рух приміських електропоїздів Зміївського напрямку (Лиманський хід).

Станція Харків-Левада з 1966 року є пасажирською станцією приміського сполучення. З розвитком Харківського залізничного вузла були призначені приміські електропоїзди до Люботина, Мерчика, Чугуєва та Золочева, а на початку 2010-х років призначений електропоїзд до Лиману.

Впродовж 20082010 роках розглядався проєкт «Левада-Сіті» (на території колишнього вантажного парку), за яким вокзал опинявся в кроковій доступності від нового ділового центру міста, у зв'язку з чим розглядався варіант будівництва другої колії до станції Основа, і перенесення всіх поїздів, в тому числі швидкісних, донецького напрямку на даний вокзал. У зв'язку зі скасуванням проєкту «Левада-Сіті» і передачі даної території під забудову житловими будинками, розвиток станції і збільшення пасажиропотоку не передбачався, можливість спорудження мосту і шляхопроводу для другої колії не розглядався.

Інфраструктура

29 грудня 2001 року на станції був відкритий приміський павільйон нового покоління: встановлена перша в Україні система турнікетною контролю за проходом пасажирів (на вхід/вихід зі станції з касами для продажу квитків на вихід, тобто пасажири, які не встигли купити квиток до посадки в поїзд, можуть придбати його по приїзді до міста), велика зала очікування зі зручними лавками, залою підвищеного комфорту, невеликим кафе. У нічний час купол приміського павільйону красиво підсвічується. У цей час 3 каси в адміністративній будівлі працюють з продажу квитків у далекому сполученні, з них одна через інтернет, а 8 кас приміського павільйону працюють як у далекому, так і у приміському сполученні. Першим поїздом, після реконструкції, став регіональний поїзд 805 (на той час — електропоїзд підвищеної комфортності) сполученням Харків Горлівка.

В ході реконструкції у пасажирському парку було повністю замінено полотно, високі аварійні платформи замінені низькими з встановленням над ними критих навісів.

Вантажний же парк був повністю ліквідований, у зв'язку з ліквідацією промислової зони вздовж вулиці Єлизаветинської. Друга колія, що вела до під'їзних шляхів в бік вулиці Біологічної був прибраний і обмежений тупикової призмою. Обслуговування даної промислової зони передали на станцію Харків-Вантажний.

В адміністративній будівлі вокзалу розташований кабінет начальника вокзалу і попередні каси. За добу вокзал обслуговує до 15 000 пасажирів. Під час реконструкції вокзалу був створений цілий комплекс, який включив в себе реконструкцію всієї станції. Всі будівлі були реконструйовані і становлять єдиний комплекс блакитних будівель, покритих синьою черепицею. Побудовано нову будівлю безкоштовного санвузла для пасажирів.

Пасажирське сполучення

Станція відправляє приміські поїзди до кінцевих станцій Балаклія, Гракове, Золочів, Ізюм, Лиман, Люботин, Мерчик, Савинці, Шебелинка.

До весни 2014 року курсували прискорені електропоїзди далекого сполучення:

13 лютого 2015 року зі станції Харків-Левада відправився останній пасажирським поїзд № 205 сполученням Харків Бахмут, після чого був перенаправлений на Південний вокзал Харкова.

Колійний розвиток

До станції підходить одна колія. Друга знята (рейки здані на металобрухт) наприкінці 19992000 років, одночасно зі зняттям другої колії на залізничній лінії Харків-Балашовський Ізюм.

Станція Левада тупикова. Колії станції мають наступну спеціалізацію:

  • колії № 1—3 — на прибуття поїздів;
  • колії № 4—7 — на відправлення зі станції.

Для посадки-висадки пасажирів старі аварійні високі платформи були замінені на низькі з плитковим покриттям. Над усіма чотирма платформами є навіси.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Примітки

  1. Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю — світло / Лит. запис О. В.  Коваленко, — Х.: Видавництво: «Прапор», 2000. — с. 13—288
  2. Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю — світло / Лит. запис О. В.  Коваленко — Х.: Видавництво: «Прапор», 2000. — с. 26—288

Посилання

Панорама

Панорама станції Харків-Левада
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.