Золочів (станція, Південна залізниця)

Станцію Золочів засновано 1910 року під час прокладання територією району залізниці Харків — Брянськ, а саме будівництво залізниці і станції почалося двома роками раніше. За цей короткий термін було укладено залізничні колії, побудовані штучні споруди, мости, вокзал, пости, житлові будинки, службово-технічні приміщення. Будівництво здійснювалося в основному вручну. Тисячі кубометрів ґрунту переміщалися на конях і за допомогою тачок. Але праця працівників, а їх називали «грабарі», оплачувалася порівняно високо, і на будівництво прагнули потрапити всі місцеві працездатні жителі. Велику роль в поступове зростання міста і його зміцнення відіграла залізниця, що сприяло виникненню нових підприємств. На той час в Золочеві вже існували два горілчані заводи та банк.

Перша світова війна, а за нею і громадянська, нанесли значних збитків району. У 1919 році Харків захопили білогвардійці. 24 червня 1919 року залізничники в санітарному поїзді, який вони супроводжували, рушили з Харкова на північ. Дізнавшись про це, білогвардійці розібрали залізничне полотно між зупинними пунктами Соснівка та Чорноглазівка ​​і влаштували тут засідку. Бій був жорстоким, в живих залишилися лічені червоноармійці.

1922 року на цьому місці був споруджений пам'ятник героям-залізничникам. Його встановили ізюмські паровозоремонтники.

На самому початку німецько-радянської війни станція стала місцем битв. У районі залізничної станції були споруджені бліндажі, окопи, протитанковий рів та інші укріплення. 22 жовтня 1941 року нацисти вдерлись в Золочів. Була зруйнована частина будівлі вокзалу. Залишилась цілою лише північна частина будівлі, в якій декілька років працювали всі службовці станції. Окупація тривала до 8 серпня 1943 року.

Відновлений вокзал та станція лише у 1954 році. В цьому ж році станція була обладнана механічною централізацією стрілок. У парній і непарній горловині станції були встановлені розпорядчий і виконавчий пости, був введений в дію трикутник для розвороту локомотивів, водозаправні колонки для постачання паровозів водою.

1968 року, з початком реконструкції та електрифікації дільниці Харків — Золочів, почався новий етап в житті станції.

5 грудня 1970 року на станцію Золочів прибув перший електропоїзд.

20 грудня 1970 року введена в постійну експлуатацію дільниця електрифікованої колії Харків — Золочів.

1984 року через станцію пройшов перший в СРСР важковантажний потяг вагою у 33,05 тис. т, який складався з 428 вагонів та 5-ти тепловозів (3 трисекційних та 2 двосекційних). Потяг пройшов маршрутом Основа — Готня — Суми — Ворожба.

До 1991 року на двоколійному перегоні в бік Росії здійснювався інтенсивний рух вантажних і пасажирських поїздів, потім інтенсивність руху впала майже до нуля та ще й частина колій була розібрана.

Від станції Золочів прямують приміські потяги до станцій Харків-Балашовський, Харків-Пасажирський та Одноробівка.

• 
  Залізничний вокзал (до 1970 року)
• 
  Електропоїзд ЕР2 на станції Золочів
• 
  Вокзал з боку платформ

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
• Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

• Інформація про станцію Золочів на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху приміських поїздів по станції Золочів
• 140 років Південній залізниці
• Станція Золочів на сайті Тrainphoto (рос.)