Хаустов Павло Прокопович

Ха́устов Павло́ Про́ко́пович (2 (14) листопада 1882, Шарипово, Ачинський округd, Єнісейська губернія, Російська імперія 11 вересня 1949(1949-09-11)[1], Київ, Українська РСР, СРСР[1]) — український радянський архітектор, педагог, один з перших професорів з містобудівництва.

Павло Прокопович Хаустов
Народження 2 (14) листопада 1882
Смерть 11 вересня 1949(1949-09-11)[1] (66 років)° геморагічний інсульт[1]
Поховання
Країна УРСР СРСР
Підданство Російська імперія (до березня 1917 року)
Навчання Томський технологічний інститутd (1911) і Костянтинівський межовий інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Запоріжжя, Київ, Ясинувата, Луганськ, Біла Церква
Заклад Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Автограф
 Хаустов Павло Прокопович у Вікісховищі
Могила Павла Хаустова

Біографія

Народився 2 (14) листопада 1882(18821114) року в селі Шарипово, тепер місто Шарипово, Красноярський край, Росія. У 1906 році вступив до Томського технологічного інституту. У 1911 році переїхав до Москви, де до 1915 року навчався на інженерно-технологічному відділенні Костянтинівського інституту.

З 1919 року Хаустов очолив роботу над складанням проектного плану Києва, згодом роботу була перервано і відновлено ​​вже в 1926 року в Київському окружному відділі комунального господарства. У 1923 році вносив конструктивні пропозиції до Київської міської ради щодо розбудови міста по типу англійських міст, де переважала котеджна забудова й життя в таких містах на думку Хаустова при кращих гігієнічних, санітарних умовах обходилось би значно дешевше, ніж у великих багатоквартирних будинках з їх хворобами та тіснотою.

У 1920-х роках викладає геодезію в Київському художньому інституті. Серед учнів були: Йосип Каракіс, Володимир Заболотний, Семен Барзилович, Петро Юрченко та ін.

У 50-річному віці майстер вирішив ще більше поповнити свої знання і закінчив Київський будівельний інститут. Він був єдиним на той час педагогом в Україні, який отримав звання — професора з питань містобудування. З 1934 по 1938 рік групою архітекторів, якою керував професор Хаустов, був розроблений генеральний план Києва. В основу плану було покладено принцип поділу міста на райони.

В Києві жив на вулиці Артема (нині вулиці Січових Стрільців), 42, кв. 17.

Помер 1949 року. Похований у Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка 17, ряд 15, місце 19). Надгробок — плита з чорного граніту.

Архітектурна діяльність

Під керівництвом Хаустова розроблено генеральні плани низки міст. Серед них Запоріжжя (Велике Запоріжжя, у співпраці з І. Малозьомовим), Київ, Ясинувата, Луганськ, Біла Церква. Його керівництво забезпечувало високий науковий рівень розробки генпланів. Генплану Великого Запоріжжя керівництвом держави надавалось велике значення. В 1929 році було створене спеціальне проектне бюро, а в 1930 році на його основі — «Діпромісто». Генплан міста був розроблений всього за 2,5 роки.

В Києву Хаустову належить також розробка варіанту оформлення спуску з Володимирської гірки униз до Дніпра, де мали бути споруджені широкі, монументальні сходи.

Автор багатьох праць із питань містобудування, зокрема:

  • Отсутствие плана г. Киева и необходимость его составления на научных основаниях / П. Хаустов, М. Гожуло // Киевские городские известия. — 1918. — № 2-6. (рос.)
  • …Великое Запорожье [Город будущего] / П. Хаустов. — [М.] : Молодая гвардия, 1930. — 32 с., ил. (рос.)
  • Плянування міст / П. Хаустов, Г. Шапаровський. — Х. — К. : Укрдержтехвидав, 1931. — 90, [2] с.
  • Архітектурне майбутнє Києва // Глобус. — 1934. — № 8–9. — С. 16–17 : іл.
  • Контури генерального плану Києва // Будівництво. — 1934. — № 5–6. — С. 5–7 : іл..
  • Проектування урядового центру УРСР у Києві // Соціалістичний Київ. — 1934. – № 9–10. – С. 11–17, 20.
  • Контури майбутнього Києва : До праці про розробку генерального плану міста // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3–4. — С. 12–17 : іл.
  • Майбутній Київ : [Про генеральну реконструкцію Києва] // Комсомолець-активіст. — 1935. — № 7–8. — С. 80–85.
  • План соціалістичної перебудови [Києва] // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 7–10 : іл.
  • Розміщення нового житлового будівництва в Києві // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 6. — С. 18–20 : іл.
  • Новий велетень текстильної промисловості : [Будівництво потужного льнокомбінату в Києві] // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 9. — С. 13–14.
  • Генеральный план реконструкции Киева и его реализация // Социалистический город. — 1936. — № 12. — С. 19–24. (рос.)
  • Будівництво 1938 р. і планування Києва // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 4–5 : іл.
  • Київ дворянський і Київ соціалістичний // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 10–11 — С. 13–17 : іл.
  • Пейзажна архітектура (1946) та інші.

Автор тимчасових правил, що регламентували забудову Києва.

Примітки

  1. свідоцтво про смерть

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.