Хичій Іван Дмитрович
Іван Дмитрович Хичій (1889, с. Потутори, Австро-Угорщина — липень 1958, м. Чортків, нині Україна) — український правник, громадський діяч, доктор права (1925).
| Іван Хичій | |
|---|---|
| Іван Дмитрович Хичій | |
| Народився |
1889 Потутори, Бережанський район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер |
липень 1958 Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівський університет, Чернівецький університет |
Життєпис
Закінчив гімназію в м. Бережани. Навчався в університетах у містах Львів і Чернівці. Адвокат у Бережанах.
Під час Першої світової війни — офіцер австрійської армії. Старшина УГА.
Займався адвокатською практикою в Бережанах (від 1922), містечку Гусятин (від 1925; нині смт), у Чорткові (від 1930), де член управлінь товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Український шлях»; від 1937 — заступник голови повітової організації Українського національно-демократичного об'єднання.
В'язень Берези Картузької. У 1939 році заарештований органами НКВС, засуджений, відправлений в Архангельську область (нині РФ). Звільнений 1941 року, від літа 1942 — в Казахстані, куди 1940 року радянські власті виселили його сім'ю. У 1946 році повернувся додому, працював учителем. Реабілітований у 1989 році.
Пам'ять
Іменем Івана Хичія названа вулиця у Чорткові[1].
Примітки
- Чортків. Синергія культур. — Мандрівник, 2017. — 24-25 с.
Джерела
- Базалінський А., Гуцал П., Щербак, Л. Хичій Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 696. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Жовковська, Ю. Провідні адвокати Чортківського повіту на Тернопільщині у першій половині ХХ ст.: життя та діяльність // Адвокатура України: історія та сучасність: матеріали Всеукраїнського круглого столу. — Київ; Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка. — 2013. — С. 96—98.