Хустська єпархія УПЦ (МП)

Хустська і Виноградівська єпархія — єпархія Української православної церкви Московського Патріархату з центром у місті Хуст, Закарпатська область, Україна.

Хустська єпархія УПЦ

Кафедральний собор святих Кирила і Мефодія
Основні дані
Церква УПЦ МП
Заснована 1994
Юрисдикція східа частина Закарпатської області
Єпархіальний центр Хуст
Кафедральний собор Кирило-Мефодіївський (Хуст)
Свято-Троїцький (Виноградів)
Благочинь 15
Парафій 255
Монастирів 19
Священиків 266
Сайт orthodoxkhust.org.ua
Правлячий архієрей

Митрополит Хустський і Виноградівський

Марк (Петровцій)
Вікарні архієреї
єпископ Угольський Симеон (Голубка)
 Хустська єпархія УПЦ у Вікісховищі
Q9468031?

Правлячий архієрей — митрополит Марк (Петровцій).

Заснована 1994 року; об'єднує парафії та монастирі Української православної церкви (УПЦ МП) на території Виноградівського, Міжгірського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.

Передісторія

Християнство на Закарпатті з'явилося, ймовірно, ще в перші століття після Христа, коли тут селилися колоністи з Римської імперії. Відомо, що на Першому Вселенському Соборі в 325 році був присутній єпископ Дакійський, а історична область Марамарош частково належала Дакії. Православ'я поширилося у Закарпатті, особливо після 863 року, завдяки проповідницькій діяльності братів Кирила і Мефодія в сусідніх Моравії та Паннонії. У 880-ті—890-ті роки століттями учні святих братів були вигнані з Моравії, багато хто з них знайшли притулок на Закарпатті, і вважаються тут засновниками християнства.

Після заснування Мукачівської єпархії у 940 році землі теперешньої Хустської єпархії увійшли в її склад і розділили її непросту долю напротязі століть, спочатку у складі Київської Русі, а потім зберігаючи православну віру і віддання, незважаючи на майже незмінну ворожість з боку світських володарів, які сповідували католицизм або протестантизм. До середини XVIII століття православна ієрархія в краї була знищена і лише на початку XX століття зародився народний рух за повернення до православ'я. Австро-угорська влада перешкоджала його розповсюдженню і організувала переслідування. У 1903—1904 роках був організований перший Марамарош-Сігетський процес на якому семеро православних сповідників були засуджені до різних термінів тюремного ув'язнення. У другій половині 1913 року вже 32 людини були заарештовані за перехід у православ'я. Другий Марамарош-Сігетский процес завершився 3 березня 1914 року відкритим засудженням тих, хто перейшов у православ'я виключно за релігійні переконання.

По закінченні Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської імперії Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини на правах автономної частини республіки як Підкарпатська Русь (Карпатська Україна). З 1945 року Мукачівська єпархія увійшла до складу Російської православної церкви, перебуваючи з 1990 року в Українській православній церкві Московського Патріархату (РПЦвУ).

Загальні відомості

Хустська єпархія була утворена рішенням Священного Синоду Української православної церкви (МП) від 29 липня 1994 року, будучи виділеною з Мукачівської. Територія її охоплює міста і села, розташовані в східній частині Закарпаття — тобто у Виноградівському, Міжгірському, Рахівському, Тячівському та Хустському районах Закарпатської області. Кафедральне місто єпархії — Хуст, кафедральні собори — Кирило-Мефодіївський (Хуст) та Свято-Троїцький (Виноградів).

В Хустсько-Виноградівській єпархії у 2000 році було 172 парафій і 11 монастирів[1],

у 2004 році — 213 парафій, 276 священнослужителів (266 священиків, 10 дияконів)[2].

До складу єпархії входять 16 благочинницьких округів:

  • Березовський,
  • Великобичковський,
  • Вільховський,
  • Виноградівський,
  • Вониговський,
  • Дубівський,
  • Келечинський,
  • Королівський,
  • Міжгірський,
  • Рахівський,
  • Синевірський,
  • Сокирницький,
  • Солотвинський,
  • Тячівський,
  • Хустський,
  • Ясінський.

Працює Хустське духовне училище (Виноградівський р-н, с. Великі Ком'яти) і недільні школи майже при кожному храмі, виходить єпархіальна газета «Духовна криниця Карпат» (рос. «Духовный колодец Карпат»).

16 вересня 2014 року рішенням Священного Синоду УПЦ МП єпископу Антонію (Боровик) визначено бути єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії[3]. Рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) від 3 квітня 2019 року звільнений з посади вікарія Хустської єпархії та почислений за штат.

3 квітня 2019 року Священний Синод УПЦ (МП) ухвалив рішення про призначення архімандрита Симеона (Голубки) єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії.

7 квітня 2019 року архієрейську хіротонію у храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври звершив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський).

Монастирі
  • Жіночі
    • Свято-Вознесенський жіночий монастир (с. Чумальово)
    • Монастир в ім'я святого апостола Іоанна Богослова с. Копашново-Поляна
    • Монастир в ім'я святого Михайла с. Драгово-Забродь
    • Монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці с. Липча
    • Монастир в честь Успіння Пресвятої Богородиці с. Угля
    • Свято-Троїцький жіночий монастирс. Вільхівці
    • Пантелеїмонівський скит Углянського Успенського монастиря с. Нересниця
    • Монастир «Свято-Сергієва пустинь» с. Грушово, Тячівський р-н.,(урочище «Опчина»). Настоятелька–ігуменя Євгенія (Кльотченкова)
    • Монастир Серафимівський с. Лопухів Тячівського р-ну, вул. Лісна. б/н Настоятелька – ігуменя Ірина (Чол).
    • Покровський скит Георгієвського монастиря с. Колодно (Кривець) Тячівського р-ну, Скитоначальник – архімандрит Артемій (Пацкан)

Правлячі Архиєреї

Примітки
  1. Звезда Рождества
  2. Хустская и Виноградовская епархия (справочник РПЦ). Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 10 січня 2019.
  3. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 вересня 2014 року. // Офіційний сайт Української православної церкви (Московського Патріархату)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.