Цилазаприл

Цилазаприл — синтетичний антигіпертензивний препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ, для перорального застосування. Цилазаприл уперше синтезований у лабораторії компанії «Hoffmann-La Roche», на який було отримано патент у 1985 році.[1]

Цилазаприл
Систематична назва (IUPAC)
(1S,9S)-9-[(2S)-(1-Ethoxy-1-oxo-4-phenylbutan-2-yl)amino]-10-oxo-octahydro-1H-pyridazino[1,2-a][1,2]diazepine-1-carboxylic acid[джерело?]
Ідентифікатори
Номер CAS 88768-40-5
Код ATC C09AA08
PubChem 40467985
DrugBank DB01340
Хімічні дані
ФормулаC22H31N3O5 
Мол. маса417,226 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність60%
Метаболізмгепатичний
Період напіврозпаду9 год.
Виділеннянирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

POM (UK)

Використання перорально

Фармакологічні властивості

Цилазаприл — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ. Механізм дії препарату полягає у пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи плазми крові, яка приводить до зменшення впливу ангіотензину ІІ на судини та до зменшення секреції альдостерону, не впливаючи на концентрацію калію у сироватці крові та збільшення втрати рідини та натрію. Після прийому цилазаприлу у результаті інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту підвищується активність калікреїн-кінінової системи, що призводить до вазоділатації та підвищення активності простагландинової системи. Цилазаприл знижує загальний периферійний опір судин, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, перед- та постнавантаження на міокард та зменшує симптоми серцевої недостатності. При лікуванні цилазаприлом також спостерігається зменшення гіпертрофії лівого шлуночка та покращення його діастолічної функції.[2]

Фармакодинаміка

Цилазаприл швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, біодоступність препарату складає 60% внаслідок ефекту першого проходення через печінку. Після прийому цилазаприл швидко перетворюється у печінці на активний метаболіт — цилазаприлат. Максимальна концентрація в крові цилазаприлу досягається протягом 2 годин. Препарат не зв'язується з білками крові. Цилазаприл проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Цилазаприл метаболізується препарат у печінці у незначній кількості. Виводиться цилазаприл із організму із сечею у вигляді цилазаприлату. Період напіввиведення препарату складає 9 годин, при порушенні функції нирок та печінки цей час збільшується відповідно до кліренсу креатиніну, при важкій нирковій недостатності елімінація препарату відсутня (цилазаприл та цилазаприлат видаляються із організму шляхом гемодіалізу).

Показання до застосування

Цилазаприл застосовується для лікування гіпертонічної хвороби та симтоматичної артеріальної гіпертензії (у тому числі реноваскулярної гіпертензії), та у комплексному лікуванні серцевої недостатності.

Побічна дія

При застосуванні цилазаприлу можливі наступні побічні ефекти[3]:

Протипокази

Цилазаприл протипоказаний при підвищеній чутливості до інгібіторів АПФ; ангіоневротичному набряку, пов'язаному із інгібіторами АПФ в анамнезі або спадковому ангіоневротичному набряку; при вагітності та годуванні грудьми; при двобічному стенозі ниркових артерій чи однобічному у разі наявності однієї нирки; порфірії. З обережністю застосовується препарат при печінковій та нирковій недостатності, у хворих системними захворюваннями сполучної тканини, первинному альдостеронізмі, стенозі гирла аорти або мітральному стенозі, подагрі, при недавно перенесеній трансплантації нирки, гіпертрофічній кардіоміопатії, вираженій серцевій недостатності, у хворих, що знаходяться на гемодіалізі, у хворих цукровим діабетом. Препарат не застосовується у дитячому віці.

Форми випуску

Цилазаприл випускається у вигляді таблеток по 0,001; 0,0025 та 0,005 г.[4] Станом на 2014 рік в Україні даний препарат не зареєстрований.[5]

Примітки

  1. Hoffmann-La Roche Inc., U.S. Patent 4 512 924
  2. http://www.medy.ru/pages.php?id=645 (рос.)
  3. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/230 (рос.)
  4. " "Цилазаприл в Справочнике Машковского">Цилазаприл.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  5. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.