Чарлз Мізнер

Ча́рлз Мі́знер (англ. Charles W. Misner, 13 червня 1932, округ Джексон, штат Мічиган, США) — американський фізик, який спеціалізується на загальній теорії відносності та космології. Його роботи присвячені фундаментальним основам таких галузей фізики, як квантова гравітація і чисельна відносність. Один з авторів підручника-монографії Гравітація.

Чарлз Мізнер
Народився 13 червня 1932(1932-06-13) (89 років)
Джексон, Мічиган, США[1][2][3]
Місце проживання Меріленд
Країна  США[4][5][6]
Діяльність фізик, письменник, педагог
Alma mater Університет Нотр-Дам і Принстонський університет (1957)
Галузь загальна теорія відносності
Заклад Мерілендський університет[7]
Науковий керівник Джон Арчибальд Вілер і Arnold Rossd[8]
Аспіранти, докторанти C. V. Vishveshwarad, Vincent Moncriefd, Beverly Bergerd[8], James A. Isenbergd[8], Lawrence Charles Shepleyd[8], Richard Alfred Matznerd[8], Christopher Rhodes Stephensd[8], Paul Lawrence Chrzanowskid[8], William Allen Hiscockd[8], Carl H. Bransd[8], James M. Nesterd[8], Ralph F. Baierleind[8], Walter C. Hernandez, Jr.d[8], Richard A. Isaacsond[8], C. V. Vishveshwarad[8], Samaresh C. Maitrad[8], Michael P. Ryan, Jr.d[8], D. M. Chitred[8], Leslie G. Fishboned[8], Reinhard A. Breuerd[8], Terrence J. Honand[8], Mark D. Somersd[8], David R. Fisked[8], Conrad Schiffd[8] і Michael Oakesd[8]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

медаль Альберта Ейнштейна (2015)

член Американського фізичного товариства

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd (1994)

Автограф

Життєпис

Освіта і кар'єра

Чарлз Мізнер народився в Джексоні, штат Мічиган, 13 червня 1932 року[9]. 1952 року здобув ступінь бакалавра в університеті Нотр-Дам, після чого продовжив навчання в Принстонському університеті, в якому 1954 року здобув ступінь магістра мистецтв, а 1957 року закінчив докторантуру. Науковим керівником його дисертації «Начерк фейнманівського квантування загальної теорії відносності; висновок польових рівнянь; тотожне занулення гамільтоніана» (англ. Outline of Feynman Quantization of General Relativity; Derivation of Field Equations; Vanishing of The Hamiltonian) був Джон Вілер[10].

Від 1956 до 1959 року працював інструктором (викладачем) на факультеті фізики Принстонського університету, а від 1959 до 1963 доцентом (англ. Assistant Professor). 1963 року Мінзер влаштувався до Мерілендського університету в Коледж-Парку як ад'юнкт-професор, там у 1966 році він здобув учене звання професор і на цій посаді пропрацював до 2000 року[10].

Від 2000 року Мінзер є почесним професором Мерілендського університету (професор-емерит), де він також залишається членом Групи гравітаційної теорії (Gravitation Theory Group). Протягом своєї наукової кар'єри Мінзер був науковим керівником (головним чином у Принстонському і Мерілендському університетах) 22 аспірантів, з яких половина стала професорами фізики або математики[11].

Мізнер викладав як запрошений професор у таких навчальних закладах, як Інститут гравітаційної фізики Товариства Макса Планка (також відомий як Інститут Альберта Ейнштейна), Інститут теоретичної фізики Кавлі в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі, Папська академія Кракова (Польща), Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капіци, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет і Кембриджський університет[10].

Наукові досягнення

Більшість наукових робіт Мізнера пов'язані з загальною теорією відносності, яка описує гравітаційні взаємодії. Він відомий своїм внеском у ранній розвиток космології, — першим вказав на проблему горизонту[12], а також на роль топології простору-часу в загальній теорії відносності, квантовій гравітації і чисельній відносності. На перетині топології і космології Мізнер першим вивчив динаміку моделі змішаного світу, яка узагальнює моделі Фрідмана для раннього Всесвіту і є більш реалістичною, а також знайшов точний розв'язок рівнянь Ейнштейна, названий на його честь простором Мізнера[13]. Разом з Річардом Арновіттом і Стенлі Десером він є автором гамільтонового формулювання загальної теорії відносності в специфічному 3+1-розщепленні простору-часу на простір і час. Цей підхід, відомий як формалізм Арновітта — Десера — Мізнера, відіграє важливу роль у спробах сформулювати квантову теорію гравітації і є математичною основою більшості підходів чисельної відносності, тобто чисельного розв'язку повних, а не наближених рівнянь Ейнштейна в сильних гравітаційних полях. Саме за розробку цього формалізму 1994 року Арновітту, Десеру і Мізнеру присуджено премію Денні Гайнемана[9].

Основні нагороди та визнання

Особисте життя

Мізнер католик. Одружений від 1959 року і має чотирьох дітей[9].

Книги

  • Charles W. Misner, Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler. Gravitation. — San Francisco : W. H. Freeman, 1973. — ISBN 0-7167-0344-0.
    • Російський переклад: Мизнер Ч., Торн К., Уилер Дж. Гравитация. — М. : Мир, 1977. — Т. 1—3.
  • Charles W. Misner, Patrick A. Cooney. Spreadsheet Physics. — Reading, MA : Addison-Wesley, 1991. — ISBN 0-201-16410-8.
  • Directions in General Relativity: Proceedings of the 1993 International Symposium, Maryland / Ed. by Hu B.L., Ryan M.P., Vishveshwara C.V. — Cambridge University Press, 1993. — Т. 1: Papers in Honor of Charles Misner. — 448 с. — ISBN 9780521021395. DOI:10.1017/CBO9780511628863. Збірник статей на честь Чарлза Мізнера

Примітки

  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. http://www.legacy.com/obituaries/wausaudailyherald/obituary.aspx?pid=165572768
  3. http://muse.jhu.edu/journals/catholic_historical_review/v100/100.1.misner01.pdf
  4. http://iopscience.iop.org/0264-9381/21/3/014
  5. http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/001122759591258M
  6. http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0031916366911541
  7. http://hdl.handle.net/1903.1/24679
  8. Математична генеалогія — 1997.
  9. Pullin J.. Editorial note to R. Arnowitt, S. Deser, C. W. Misner The dynamics of general relativity // General Relativity and Gravitation.  2008. Vol. 40 (23 January). P. 1989-1995. Bibcode:2008GReGr..40.1989P. DOI:10.1007/s10714-008-0649-x.

    CV из статьи также здесь: Brief CV for Charles W. Misner (англ.). Процитовано 23 жовтня 2015.
  10. Curriculum Vitae Charles W. Misner (англ.). Department of Physics - University of Maryland. Процитовано 23 жовтня 2015.
  11. Physics Ph.D. Theses Supervised by Charles W. Misne (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 19 серпня 2015.
  12. Белинский В. А., Лифшиц Е. М., Халатников И. М.. Колебательный режим приближения к особой точке в релятивистской космологии // Успехи физических наук.  1970. Т. 102, вип. 11 (23 січня). С. 463-500. DOI:10.3367/UFNr.0102.197011d.0463.
  13. Хокинг С., Эллис Дж.. 5.8. Пространство Тауба — НУТ // Крупномасштабная структура пространства-времени. М. : Мир, 1977. — С. 191—195.
  14. Charles W. Misner (англ.). John Simon Guggenheim Foundation. Процитовано 23 жовтня 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.