Шевченкове (Роздільнянський район)

У 1856 році в поселенні Чесмеджия (1-го стану Тираспольського повіту) поміщика Аврамова було 40 дворів[4].

В 1859 році у власницькому селищі Чекмежієва 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії на безіменній балці, було 35 дворів, в яких мешкало 99 чоловік і 102 жінки[5].

У 1887 році в селищі Чекмежієка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 130 чоловіків та 114 жінок[6].

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Чекмежієва 2-го стану були польові землеволодіння (1478 десятин) Кршижановських: вдови колезького асесора Юлії Іванівної та її дітей Івана, Володимира і Марії Ніколаєви[7].

В 1896 році у селищі Чекмежиївка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова, було 20 дворів, в яких мешкало 88 людей (42 чоловіка і 46 жінок)[8].

На 1 січня 1906 року у селищі Чекмежіївка з хутором Міщанським Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на балці Карпів Яр, були суспільні наділи колишніх поміщицьких селян та десятники при економії Кршижановського (х. Міщанський); проживали малороси; був сільський староста й писар; існували колодязі й став; 48 дворів, в яких мешкало 255 людей (126 чоловіків і 129 жінок)[9].

У 1916 році в селищі Чекмежиївка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 200 людей (93 чоловіка і 107 жінок)[10].

На 28 серпня 1920 р. в селищі Чекмежиївка (Чекмижиїве) Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 44 домогосподарства. Для 44 домогосподарів рідною мовою була українська. В селищі 225 людей наявного населення (108 чоловіків і 117 жінок). Тимчасово відсутні: 8 чоловіків — солдати Червоної Армії[11].

На початку 1924 року населений пункт відносився до Шевченківської сільради Тарасо-Шевченківського району Одеської округи Одеської губернії, у якому мешкало 1669 осіб[12].

21 травня 1945 року село Чекмежиєве Шевченківської сільради було перейменоване на Шевченкове[13].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Шевченківської сільської ради, до якої входили: с. Парканці, с. Шевченкове, с-ще Михайлівка, с-ще Надія, с-ще Новий Гребеник, с-ще Слобідка, с-ще Сухе, х. Вапнярка, х. Петрівка[14].

На 1 травня 1973 року в Шевченковому знаходився господарський центр колгоспу «Победа»[15].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 61 особа, з яких 28 чоловіків та 33 жінки.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 38 осіб.[17]

2010 — 30 осіб;

2011 — 30 осіб[18].