Парканці
Парка́нці (у минулому — Парканський, Парканськ, Іванівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 101 особа. Відноситься до Чобручанського старостинського округу.
| село Парканці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада |  Роздільнянський район |
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130400039785 |
| Облікова картка | Парканці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Перша згадка | 1856 (166 років) |
| Населення | ▲ 101 (01.01.2018)[1] |
| Площа | 0,982[2] км² |
| Густота населення | 138,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67426 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°56′27″ пн. ш. 30°02′47″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м |
| Найближча залізнична станція | Надія |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Парканці | |
 Парканці | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Історія
У 1856 році на Парканському хуторі поміщика Гаюса було 25 дворів[3].
На 1859 рік у власницькому хуторі Парканці 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Чабанці, було 42 двори, у яких мешкало 196 чоловіків і 202 жінки[4].
В 1887 році на хуторі Парканський Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 425 чоловіків та 309 жінок[5].
Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Парканськ (Іванівка) 1-го стану були землеволодіння (2551 десятина, 1876 сажнів) Гаюса Костянтина Івановича (спадковий дворянин)[6].
У 1896 році в Парканському селищі Ново-Петровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 103 двори, у яких мешкало 306 людей (150 чоловік і 156 жінок). В населеному пункті була лавка та корчма[7].
На 1 січня 1906 року на хуторі Парканський (Парканці) Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на рівнині біля відвершку балки Чабанки, були десятинники при економії баронеси Е. Клодт фон-Юргенсбург; проживали німці й малороси; існували колодязі, став; 45 дворів, в яких мешкало 366 людей (188 чоловіків і 178 жінок)[8].
В 1916 році на хуторі Парканці Новопетровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 114 людей (52 чоловіка і 62 жінки)[9].
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Парканці Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 48 домогосподарств. Для 23 домогосподарів рідною мовою була російська, 14 — українська, 9 — німецька, 1 — болгарська, 1 — інша. В селищі 262 людини наявного населення (124 чоловіка і 138 жінок). Родина домогосподаря: 119 чоловіків та 136 жінок (родичів: 1 і 1; наймані робітники: 4 й 1 відповідно). Тимчасово відсутні — 9 чоловіків (солдати Червоної Армії)[10].
Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Шевченківської сільської ради[11].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 103 особи, з яких 48 чоловіків та 55 жінок.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 104 особи.[13]
2010 — 97 осіб;
2011 — 97 осіб[14].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 81,73 % |
| молдовська | 11,54 % |
| російська | 6,73 % |
Примітки
- Паспорт Старостинської сільської ради
- Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Процитовано 15 грудня 2020.
- Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
- XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 141.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
- Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 6.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.(рос.)
- Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 123.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 315.(рос.)
- Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.(рос.)
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Роздільнянська районна рада — Паспорт Старостино. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Процитовано 7 січня 2021.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.