Шманьківчики
Шманькі́вчики — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Шманьківчицької сільської ради.[3]
| село Шманьківчики | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Громада | Заводська селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1643 |
| Населення | 912(на 2021)[1] |
| Територія | 2.208 км² |
| Поштовий індекс | 48551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′28″ пн. ш. 25°54′43″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
286 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
90 км |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Найближча залізнична станція | Шманьківчики |
| Відстань до залізничної станції |
2,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48551, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Шманьківчики[3] |
| Староста | Ненчин Надія Петрівна |
| Карта | |
  Шманьківчики | |
 Шманьківчики | |
| Мапа | |
| |
Відстань до райцентру становить 12 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Шманьківчики становить 2,5 км.
Топоніміка
Частина населення Шманьківців заселилася поблизу лісу та старого битого шляху, який вів в сторону Скали та Кам'янця. Нове поселення також отримало співзвучну назву, назва якого походила від Шманьківців. Про це ствердив Михайло Худаш, він зазначив, що його назва означає «ті, що переселилися з села Шманьківців»[4].
Микола Крикун подає наступні варіанти назв с. Шманьківчики, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:
- Szmankowce Stare alias Małe alias Podleśne, с. — Кам'янецька земська книга 1610;
- Szmankowce, с. — Кам'янецька земська книга 1617, 1642;
- Szmankowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650 1661, 1667;
- Szmankowce, с. — Поголовний реєстр 1662;
- §imankofije-i Maleńki, с. — Кам’янецький дефтер 1681.
Географія
Розташування
Розташоване за 12 км від районного центру та за 2,5 км від однойменної залізничної станції.
Місцевості
- Канал — хутір, розташований за 0,3 км від села. У 1952 році на хуторі — 4 двори, 11 мешканців.[5]
Історія
Відоме від XVII ст. Вперше фігурує у документах за 1610 рік під назвою Шманьківці Старі або Малі або Підлісні, в 1678 — це Шманьківчики[4].
1785 року в селі проживали 494 особи. Досі зберігся палац Станіслава Виговського. Відомо, що в східній частині Шманьківчиків були маєтки оо. Домініканців з Чорткова, які разом з лісовим масивом володіли 600 морґами землі. Селяни мали у володінні 400 морґів.
1880 року у Шманьківчиках було 69 (60 — в селі, 9 — на території маєтку[6]) будинків, в яких проживало 464 особи. У 1900 році — 741 мешканець, 1910 — 754, 1921 — 710, 1931 — 760; у 1921 році. — 133, 1931 — 169 дворів.
За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа, за Польщі — 2-класна школа (обидві з польською мовою навчання), які містилися в хаті. У 1872 році мешканці села побудували каплицю, 1912 році — школу, 1927 року — читальню. Працювали гуральня, млин, цегельня, корчма.
Протягом 1920—1930-х років діяли філії товариств «Просвіта»[7][8], «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, кооператива.
Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дім людовий» (пол. Dom ludowy, себто «Народний дім»).
Деякий період Шманьківчики були центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934[9] до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.
Напередодні другої світової війни (1938 року) зі шпихліра на фільварку побудовано костел. Польська влада заарештувала Василя А. й Василя Т. Захарчуків і ув'язнила їх у концтаборі Береза Картузька.
Після встановлення у вересні 1939 року радянської влади головою сільської ради обрали Максима Козяра. Цього ж року націоналізували кредитову кооперативу, а читальню «Просвіти» перейменували на клуб.
1941 року виселили до Сибіру родини Захарчуків і Федора Калужняка. Після відступу Червоної армії цього ж року в селі насипали могилу полеглим і встановили хрест.
У 1939—1941 роках в Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шманьківчиків Антона Барашовича, Мирослава Боднарука, Івана Горячого; 20–21 липня 1941 року розстріляли в Умані на Черкащині Івана Глуха, Петра Германа, Олексу Горячого, Федора Давидюка й Антона Слоту. В УПА воювали Василь Бригадир, Василь Вільховий, Мирослав Горячий, Антон і Ольга Захарчуки, Іван та Розалія Мостовичі, Антін і Михайло Юрківи та інших.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Юліан Бойко (нар. 1912),
- Максим Бояновський (нар. 1905),
- Максим Вербовецький (нар. 1906),
- Василь Гира (нар. 1918),
- Степан Глух (нар. 1920),
- Антон (нар. 1897), Микола (нар. 1903) та Ярослав Захарчуки (нар. 1921),
- Василь Клим, Василь Куць (нар. 1904),
- Михайло Міщій, Михайло Пирожик (нар. 1906),
- Омелян Решетило (нар. 1904),
- Василь (нар. 1912) і Михайло (нар. 1918) Стеці,
- Микола Ушій (нар. 1910),
- Василь Чудик (нар. 1904).
8 червня 2009 року вдова Стефанія Лесик, 63 роки, набрала свяченої води біля церкви великомученика Юрія (ПЦУ). За три дні глянула — а білий фарфоровий глечик укритий прозорою рідиною з червоним відтінком. Настоятель о. Володимир Свариченський оголосив про чудо в церкві і розпочав богослужіння над ним.[10]
З 27 листопада 2020 року Шманьківчики належать до Заводської селищної громади[11]. 12 листопада 2021 року утворено Шманьківчицький старостинський округ[1].
30 липня 2020 року в Шманьківчиках було зареєстровано перший випадок інфікування COVID-19[12].
Релігія
%252C_116.jpg.webp)
- церква святого великомученика Юрія Переможця (ПЦУ[13]; 1996)
- церква святого Юрія (УГКЦ; 1992)
Пам'ятки
- Поселення Шманьківчики I (трипільська культура; ранньозалізний час) — щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, охоронний номер 1870[14].
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 821[15];
- «фіґура» Матері Божої (1990)
- символічна курган-могила Борцям за волю України (1991);
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини у Австро-Угорщині (1848).
Інфраструктура
Транспорт
Через село проліг автошлях Т 2001 Бучач — Чортків — Скала-Подільська.
Соціальна сфера
До 2021 року функціонувала бібліотека, яку реорганізували в студію Центру культурних послуг Заводської селищної ради[16].
Працюють ЗОШ I ступеня, дитячий садок, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ВАТ «Чортківське племінне підприємство» (колишня держплемстанція), фермерське господарство «Величко», ВАТ «Тернопільська обласна рибоводно-меліоративна станція», Чортківське виробничо-торгове підприємство «Рій», ПП «Ольга-ЛТД», три торгових заклади.
Населення
Станом на 2014 у селі (разом з хутором Канал) проживала 891 особа.
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1880 | 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | 2021 | ||||||||||||
| 464 | 741 | 710 | 760 | 754 | 891 | 681[17] | 912[1] | ||||||||||||
Відомі люди
- Андрій Бойко — священик ПЦУ, настоятель місцевої церкви.[18]
- Ігор Бохонко — місцевий художник[19].
- Віктор Гуменюк (нар. 1967) — голова Проводу «ОУН Руху» в Москві;
- Василь Захарчук (1899 — ?) — громадський діяч у Канаді.
- Наталія Стець (нар. 1972) — педагог, композитор, співачка[20].
Примітки
-
s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...». - Прогноз погоди в с. Шманьківчики. weather.in.ua. Процитовано 1 березня 2020.
- Шманьківчицька сільська рада. rada.info. Процитовано 1 березня 2020.
- Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
- Федечко М. Канал // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 524. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Szmańkowczyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 7. (пол.) — S. 7.
- ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 6072, звіти про діяльність читальні у с. Шманьківчики, 1910 — 1939 рр.
- ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 6073, листи до читальні у с. Шманьківчики про підтвердження оплати боргу за літературу, 1931 р.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
- Дзік, О. На Тернопільщині замироточив глечик зі свяченою водою (ФОТО) // Gazeta.ua, 17 липня 2019 р.
- Рішення Заводської селищної ради від 27 листопада 2020 року № 9 «Про реорганізацію Залісянської сільської ради, Шманьківської сільської ради, Шманьківчицької сільської ради та Швайківської сільської ради шляхом приєднання до Заводської селищної ради»
- COVID-19 на Чортківщині: за добу — 13 випадків, Chortkiv.City, 30 липня 2020 р.
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р.
- Розпорядження голови Тернопільської ОДА № 147 від 22.03.1971 р.
- s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...».
- Лист Чортківської РДА від 9 липня 2018 р. № 01-1026.
- Бойко Андрій Володимирович, священик УПЦ-КП, настоятель церкви Св. cerkva.cv.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2016.
- Блаженко А. А надихає покровитель України // Голос народу. — 2011. — № 34 (24 серпня). — С. 7.
- Викладачка вокалу з Тернопільщини постійно носить рукавиці, бо обробляє 20 гектарів землі // Про Те. — 2017. — 30 травня.
Джерела
- Бойко В., Уніят В., Федечко М. Шманьківчики // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 523—524. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Мельничук Б., Чорпіта Я. Шманьківчики // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 645. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Шманьківчики. Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232—235.
- Szmańkowczyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 7. (пол.)