Юзеф Горнунг

Народився у Львові. Протягом 1895—1900 років навчався у Львівській політехніці. У 1896—1897 навчальному році відвідував заняття з рисунку та моделювання у львівській Промисловій школі.[2] Працював у Львові. Згодом був міським архітектором Стрия, а потім Самбора. 16 листопада 1905 року склав у Намісництві екзамен на звання концесіонованого будівничого.[3] У Самборі мав архітектурне бюро на площі Ринок, 5. Від 1906 року — на вулиці Коперника, 35.[4] Від імені міста вів нагляд за будівництвом дому гімнастичного товариства «Сокіл» у Самборі (1903—1904, проект Емануеля Яримовича).[5]

1902 року Горнунг став членом Політехнічного товариства у Львові.[6] Був одним із засновників створеного в межах товариства в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові».[7] На початку грудня 1908 року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[8]

Майор резерву Війська Польського. Від 1918 року працював візитатором (куратором) професійних шкіл Галичини. Відіграв велику роль у створені цих шкіл на теренах Львівської кураторії.[9] 1 грудня 1926 року на засіданні Політехнічного товариства прочитав доповідь «Школи ремісничі в Малопольщі до і після війни».[10] Автор книги «Geometrja (sic) wykreślna dla rzemieślników», виданої у Львові 1930 року Науковим закладом ім. Оссолінських.

Займався живописом, графікою. Малював фігурні композиції, краєвиди Львова та Італії, натюрморти. Викладав у приватній львівській Вільній академії мистецтв.[11] 1910 року експонував фотографії пам'яток, проекти і ескізи з подорожі на виставці польських архітекторів у Львові.[12] 1920 року взяв участь у виставці «Старий Львів». Низка персональних виставок у залах Товариства приятелів мистецтв (TPSP): 1923 — 42 акварельні і 9 олійних робіт. 1924 — низка олійних робіт, 1930 — 7 олійних робіт, 1931 — 5 олійних робіт, 1932 — 7 олійних пейзажів.[11]

Помер 4 липня 1935 року у Львові.[11] Похований у гробівці на 59 полі Личаківського цвинтаря.

Роботи

• Конкурсний проект головного вівтаря для парафіяльного костелу в Закопаному. 1902 рік. Здобув відзнаку журі.[13]
• Участь у проектуванні головного залізничного вокзалу у Львові під керівництвом Владислава Садловського (до 1904).[14]
• Проект будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.[15]
• Житловий будинок на вулиці Франка, 66 у Львові (1907).
• Житловий будинок на вулиці генерала Чупринки, 8 у Львові (1908).[16]
• Вілла на вулиці Цетнерівці, 26 у Львові (1909—1910).[17]
• Неоампірний будинок Кароля Горунга на вулиці Коновальця, 44а у Львові[18] та дім 87 там же (обидва 1910).
• Житловий Будинок на вулиці Пісковій, 9 у Львові (1910).
• Забудова непарної сторони вулиці Менделєєва у Львові, будинками 3-15 у стилі неоготики з елементами модерну (1908—1910). А також будинок № 6 (1907).[19]
• Проект перебудови парафіяльного костелу у Щирці від 1910 року. Не був реалізований. Ймовірно ліг в основу нового проекту авторства Войцеха Бреттнера.[20]
• Житловий будинок на вулиці Бандери, 22 у Львові (1911).
• Житлові будинки на вулиці Котляревського, 17-19 (1911).[21]
• Відбудова палацу Сапіг у Золотому Потоці (після Першої світової).[9]
• Будинки Кременецького ліцею (після Першої світової).[9]

• Бірюльов Ю. О. Горнунг Юзеф // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка. — К : Поліграфкнига, 2006. — Т. 6. — С. 278. — ISBN 966-02-3966-1.
• Бірюльов Ю. О. Горнунґ Юзеф // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 557—558. — ISBN 978-966-7007-68-8.
• Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1935. — № 13. — S. 265.