Ядерний рецептор

В області молекулярної біології ядерними рецепторами називають клас білків, що знаходяться в клітинах, які відповідають за стероїдні та тиреоїдні гормони і деякі інші молекули. Ці рецептори працюють з іншими білками для регулювання експресії специфічних генів, тим самим контролюючи розвиток, гомеостаз і метаболізм організму.

Кристалографічна структура гетеродимера ядерних рецепторів PPAR-γ (зелений) і RXR-α (лазуровий) з'язаних з дволанцюговою ДНК (пурпуровою) і двома молекулами коактиватора NCOA2 (червоний). Антагоніст PPAR-γ для GW9662 і агоніст RXR-α ретиноєва кислота зображені як space-filling моделі (вуглець = білий, кисень = червоний, азот = синій, хлор = зелений)[1].

Ядерні рецептори мають здатність безпосередньо зв'язуватися з ДНК і регулювати експресію сусідніх генів, тому ці рецептори класифікуються як фактори транскрипції[2][3]. Регулювання експресії генів ядерними рецепторами, як правило, відбувається лише тоді, коли присутній ліганд — молекула, що впливає на поведінку рецептора. Більш конкретно, зв'язування ліганду з ядерним рецептором призводить до конформаційної зміни рецептора, що, в свою чергу, активує рецептор, що призводить до регуляції експресії генів.

Унікальною властивістю ядерних рецепторів, що відрізняє їх від інших класів рецепторів, є їхня здатність безпосередньо взаємодіяти і контролювати експресію геномної ДНК. Як наслідок, ядерні рецептори відіграють ключову роль як в ембріональному розвитку, так і в гомеостазі дорослих.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. Chandra V, Huang P, Hamuro Y, Raghuram S, Wang Y, Burris TP, Rastinejad F (November 2008). "Structure of the intact PPAR-gamma-RXR- nuclear receptor complex on DNA". Nature. 456 (7220): 350–6. doi:10.1038/nature07413
  2. Evans RM (May 1988). "The steroid and thyroid hormone receptor superfamily". Science. 240 (4854): 889–95. doi:10.1126/science.3283939
  3. Olefsky JM (October 2001). "Nuclear receptor minireview series". The Journal of Biological Chemistry. 276 (40): 36863–4. doi:10.1074/jbc.R100047200
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.