Якубув Андрій Євгенійович

Народився 2 червня 1995 року в Дрогобичі, де провів половину дитинства, відтак переїхавши з батьками на постійне проживання до Іспанії. Має польське та лемківське[1] коріння.

Випускник Університету Валенсії: двічі магістр — за спеціальностями «європейські студії» та «адвокатура»; двічі бакалавр — за спеціальностями «право» та «політичні науки і держуправління».

Член Валенсійської колегії адвокатів з серпня 2020 року. У грудні 2021 року Радою адвокатів України призначений директором представництва Національної асоціації адвокатів України в Королівстві Іспанія (м. Валенсія).

Аспірант — учасник першого договору про наукову працю та подвійний диплом доктора філософії між ВНЗ Іспанії та України, а саме між Університетом Валенсії та ЛНУ ім. Івана Франка[2], під спільним керівництвом професорів П.Позо та М.Микієвич відповідно.

На основі професійного досвіду в компанії групи Telefónica, консультуючи у сфері захисту персональних даних та ІТ-права, досліджує прояви нових технологій крізь призму дисципліни права людини, європейського та міжнародного права. Співіватор кількох колективних монографій[3].

У 2018 році став співзасновником і керівником «Інституту 9 травня» у Валенсії — організації, яка присвячена даті та цінностям Дня Європи. Крім підтримки проголошення цього дня неробочим на території Європейського Союзу, запропонував таке святкування цієї дати в Україні[4][5] та інших країнах[6].

Відзначився молодіжним активізмом.

З одного боку, з винятковою прив'язкою до місцевого суспільства в Іспанії, а саме — двічі поспіль обирався головуючим іспанських національних зборів Європейської асоціації студентів права (ELSA Spain), а в 2018 році делегований Молодіжною радою Валенсійського співтовариства до громадської ради Валенсійської корпорації засобів масової інформації на п'ятирічний період[7]. Під час навчання в університеті ще був волонтером на користь поширення валенсійської мови та успішно представляв Університет Валенсії на дебатних турнірах[8].

З іншого боку, в підлітковому віці, був дотичним до організацій Українське козацтво та Товариство польської культури Львівщини, а з 16 років стало провадить різну громадську та творчу діяльність[9].

У 2013 році, за творчим доробком у медіа української діаспори (в тому числі радіо та телерепортажу), Львова та Дрогобиччини, прийнятий до Національної спілки журналістів України[10]. Автор публіцистики на теми участі українців в Громадянській війні в Іспанії та польсько-українського історичного діалогу, наслідуючи приклад Олександра Колянчука.

У 2014-2015 роках — головний редактор електронного журналу для українців Іспанії «Надсегурська Україна»[11]. Відтак співпрацював з «Укрінформ», став коментатором іспанських політичних події для «Європейської правди»[12].

У 2015 році співзаснував та очолив Українське товариство Університету Валенсії[13]. У рамках поширення українознавства в Іспанії, організував у цьому університеті форум імені Юрія Дрогобича[14]. У зворотньому напрямку культурного діалогу, сподвигнув відкриття барельєфу Мігелю де Сервантесу в ДІКЗ «Нагуєвичі»[15].

Лектор перших в Іспанії курсів з основ української мови та культури при Службі мовної політики Університету Валенсії[16], які з 2014 по 2019 мали десять випусків (в середньому по 30 годин). Також провів кілька випусків таких курсів щодо польської та словістики.

Паралельно, на громадських засадах, займався перекладами: на іспанську — матеріалів до книг власного упорядкування (виданих Укр. тов. Унів. Валенсії) та зустрічей (серед інших, Олега Сенцова); та на українську — главу 28 роману Сервантеса у виданні 140 мовами «El Quijote universal. Siglo XXI»[17]. На перших етапах Українського кризового медіа-центру, допомагав з редагуванням їх публікацій іспанською.

У серпні 2016 року, на VI Всесвітньому форумі українців, був залучений до складу президії Української всесвітньої координаційної ради[18] та до ролі конферансьє, разом з Лесею Горовою, урочистої академії «Українці світу — Україні» в Національній опері за участі Президента України[19].

У 2019 році, реалізовуючи проект публічної дипломатії, призвів до визнання Голодомору парламентом Валенсійського співтовариства[20][21].

У серпні 2021 року, під час Х Форуму української молоді діаспори, обраний першим заступником президента Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО)[22].

За досягнення культурного, медійного та історієзнавчого характеру серед української громади Іспанії, нагороджувався Почесною грамотою Кабінету міністрів України (2015) та іншого роду відзнаками.