Ян де Вітте

Ян де Вітте (пол. Jan de Witte; 8 липня 1709 у військовому обозі під Полтавою[джерело?][5] — 22 грудня 1785[6], Кам'янець-Подільський[7]) — військовий генерал, інженер-фортифікатор, архітектор голландського походження[8].

Ян де Вітте
пол. Jan de Witte
Колишній домініканський костел у Львові створений за проектом Де Вітте
Ім'я при народженні Ян Віт
Псевдо Ян де Віт
Народився 1709[1][2][3]
Полтава, Гетьманщина, Московське царство
Помер 1785(1785)
Кам'янець Подільський
Поховання Кам'янець Подільський, костел Петра і Павла
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Кам'янець Подільський
Діяльність архітектор, військовик
Знання мов польська[4]
Magnum opus Костел і монастир домініканців
Титул граф
Посада комендант
Військове звання генерал
Рід Вітте
Родичі Йоган Вітт (внук)
Софія Клявоне
У шлюбі з Констанція
Маріана Любонська
Діти Антоній
Йозеф
Текля
Консолата
Нагороди Орден Св. Станіслава
Ян де Вітт (внук)

Життєпис

Мечислав Орлович вказував на його нідерландське походження[9].

За даними Антонія Ролле, Ян де Вітте — уродженець Кам'янця, походить з простої вірменської родини торгівця Яна Віта.[10] Прізвище його було спочатку Віт, з часом змінювалося на Вітт, Вітте, де Вітте. Перша згадка про Яна Віта в метричних книгах кам'янецького костелу і його дружини Констанції — 16 вересня 1720, коли вони хрестили першого сина — Антонія Віта, який пізніше став священиком у Жванці.

26 лютого 1726 Ян Віт розпочав військову службу. 1731-го хорунжий, 1736 — капітан артилерії. Тоді ж став вдівцем і одружується другий раз з Маріаною Любонською. 29 серпня 1739 — народився син Йозеф Зефірин Віт. 16 вересня 1741 — народилася донька Текля, пізніше — Консолята.

1758 — підполковник, 1763 — полковник, 1768 — генерал піхоти і заступник коменданта Кам'янця. Тоді за видатні заслуги йому надано шляхетський титул і до прізвища дописали ще одне «Т». 1773 року — після надання йому ордену Св. Станіслава отримав в прізвищі ще одну зміну і писався вже Ян де Вітт. З 1781 — вже як генерал-лейтенант отримує посаду коменданта Кам'янця.

24 листопада 1780 померла дружина Яна де Вітте, засмучена одруженням сина Йозефа з Софією Вітт-Потоцькою.

Після отримання інженерної освіти працював в Корпусі інженерів коронних. Здобув титул графа в 1767, а в 1772 відзначений орденом Св. Станіслава. Був комендантом Кам'янця-Подільського (1768–1785 рр.), генерал-лейтенантом коронних військ і шанованим архітектором, прихильником стилю бароко. Разом з дружиною Маріанною з Любоньських були поховані в підземеллі кафедрального костелу Святих Петра і Павла.

Доробок

Примітки
  1. Faceted Application of Subject Terminology
  2. тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
  3. MAK
  4. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/326468707
  5. HORNUNG, ZBIGNIEW (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польська). WARSZAWA: ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO. с. 28.
  6. Бухало, Олексій (8 липня 2019). Ян де Вітте: суворий генерал і легендарний архітектор. BBC News Україна (укр.). Процитовано 29 травня 2021.
  7. ZBIGNIEW, HORNUNG (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польською). WARSZAWA: ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO. с. 42.
  8. HORNUNG, ZBIGNIEW (1995). JAN DE WITTE ARCHITEKT KOŚCIOŁA DOMINIKANÓW WE LWOWIE (Польською). ZAKŁAD POLIGRAFICZNY PIOTRA WŁODARSKIEGO: WARSZAWA. с. 29.
  9. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 50. (пол.)</
  10. Ян де Вітте — будівничий і захисник Кам'янця. Ескізи до портрету.

Джерела, література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.