HMS Havant (H32)

Ескадрений міноносець «Гавант» мав корпус загальною довжиною між перпендикулярами 98,5 м, бімс — 10,1 м та осадку до 3,8 м. Водотоннажність бойового корабля становила: стандартна — 1 370 довгих тонн та повна — 1 913 довгих тонн відповідно.

Головна енергетична установка включала в себе три триколекторні Адміралтейських котли з пароперегрівником і два одноступінчатих редуктори, дві парових турбіни Parsons. Дві турбіни (високого і низького тиску) і редуктор становили турбозубчатий агрегат. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному машинному відділенні, при цьому були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21 кгс/см² (20,68 атм.), температура — 327 °С.

Проектна потужність становила 34 000 к.с. (25 000 кВт), що мало забезпечити максимальну швидкість ходу (при повному навантаженні) в 36 вузлів (67 км/год). Запас палива зберігався в паливних танках, ємністю 470 тонн мазуту, що забезпечувало дальність плавання 5 530 морських миль (10 240 км) 15-вузловим ходом (28 км/год). Екіпаж корабля становив 145 членів.

Корабельна артилерія головного калібру (ГК) у есмінця HMS «Гавант»: чотири 120-мм універсальних швидкострільних гармат QF Mark IX з довжиною ствола 45 калібрів у поодиноких установках Mark II на центральній осі корабля, під назвою 'A', 'B', 'X' та 'Y'[1]. Максимальний кут піднесення 40°, зниження на −5°. Маса снаряда 22,7 кг, початкова швидкість — 810 м/с. Гармати мали швидкострільність 12 пострілів на хвилину на відстань 15,5 км. Боєзапас становив 150 пострілів на ствол.

Основу зенітного озброєння становили дві зчетверені 12,7-мм зенітні кулеметні установки Vickers .50 Mk III з швидкострільністю 500—600 постр./хв.

Торпедне озброєння складалося з двох зчетверених 21-дюймових (533-мм) торпедних апаратів конструкції Q.R.Mk.VIII, що розташовувалися в кормовій частині корпусу на осьовій лінії. Есмінець також мав одну напрямну для скидання глибинних бомб і 2 пристрої для їх скидання; на борту перебувало зазвичай 20 глибинних бомб. З початком війни кількість напрямних збільшили до 3 одиниць, а пристроїв для скидання за борт — до восьми. Відповідно глибинних бомб на борт корабель брав до 110 штук.

19 грудня 1939 есмінець увійшов до флоту Великої Британії та 8 січня 1940 року прибув на ходові випробування до Портленда. З 4 по 9 лютого з есмінцями HMS «Адент» та «Вітшед» введений до 9-ї флотилії есмінців Командування Західних підходів в Плімуті та залучався до проведення заходів протичовнової оборони. Після цього прибув на переоснащення та переозброєння, яке тривало до березня 1940 року.

7 квітня 1940 року корабель супроводжував конвой з Грінока до Гібралтару, коли його терміново перевели до Флоту Метрополії для виконання ескортних функцій у Північному морі у зв'язку із загрозою вторгнення німецького Вермахту до Норвегії. 13 квітня супроводжував важкий крейсер «Суффолк» разом з однотипним кораблем «Гесперус» для висадки Королівської морської піхоти на Фарерські острови. А за тиждень ескортував морський десант на океанських лайнерах RMS «Ланкастріа» та RMS «Франконіа», що окупував Ісландію.

З 29 травня есмінець брав участь в евакуації британських та французьких військ з узбережжя Дюнкерку і встиг врятувати до 1 червня 2 300 чоловіків.

1 червня 1940 року «Гавант», завантаживши 500 вояків на борт, вийшов на допомогу постраждалому у наслідок атаки німецьких пікірувальників есмінцю «Айвенго», що знерухомілий плавав поблизу берегу. Екіпаж «Гаванта» встиг перевантажити усіх постраждалих з борту «Айвенго» й, незважаючи на атаки з повітря німецьких бомбардувальників, вирушив у напрямок Дувра. Незабаром німецькі «Штуки» влучили двома бомбами у силову установку корабля, ще один вибух пролунав під корпусом есмінця. У наслідок атаки 8 моряків і 25 солдатів загинуло та щонайменше 25 дісталися поранень. Через отримані пошкодження корабель не був у змозі продовжити рух. Мінний загороджувач «Салташ» спробував буксувати пошкоджений есмінець, проте марно. В результаті люди були забрані іншими суднами та кораблями, а «Гавант» був затоплений.

• HMS Osiris (N67)
• HMS Petard (G56)
• HMS Ashanti (F51)
• HMS Gurkha (G63)
• Ескадрені міноносці типу «I»
• Ескадрені міноносці типу Q та R

• HMS Havant (H 32). на uboat.net. (англ.)
• HMS HAVANT (H 32) - ex-Brazilian H-type Destroyer. на naval-history.net. (англ.)
• HMS Havant (H32) (англ.)
• Корабль HMS Havant H32 (Destroyer) (1940) — чертежи, габариты, рисунки
• HMS Havant (англ.)

• English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
• Haarr, Geirr H. (2009). The German Invasion of Norway, April 1940. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-310-9.
• Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
• Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)

Виноски

Джерела