Messerschmitt Bf 108

Мессершмітт Bf 108 «Тайфун» (нім. Messerschmitt Bf 108 Taifun) — німецький одномоторний поршневий багатоцільовий навчально-тренувальний та спортивний літак розробки компанії Messerschmitt. За часів Другої світової війни перебував на озброєнні як основний навчально-тренувальний літак підготовки пілотів винищувальної авіації Люфтваффе, літак-розвідник, літак зв'язку та використовувався для виконання завдань постачання, поштових перевезень тощо.

Messerschmitt Bf 108
Призначення: навчально-тренувальний літак
Перший політ: 13 червня 1934
Прийнятий на озброєння: 1935
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1935–1945
На озброєнні у:  Люфтваффе
Manchuria Aviation Company
Розробник: Messerschmitt
Виробник: Messerschmitt
Всього збудовано: 885
Модифікації: Nord Pingouin, Nord Noralpha
Конструктор: Вільгельм Мессершмітт
Екіпаж: 1-2 особа
Крейсерська швидкість: 260 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 305 км/год
МШ біля землі: 85 км/год
Дальність польоту: 1 000 км
Практична стеля: 6 200 м
Довжина: 8,29 м
Висота: 2,3 м
Розмах крила: 10,5 м
Площа крила: 16,4 м²
Порожній: 806 кг
Споряджений: 1 350 кг
Двигуни: 1 × V-подібний, 8-циліндровий перегорнутий рядний двигун Argus As 10C V-8 з повітряною системою охолодження
Тяга (потужність): 233 к.с. (174 кВт)

Історія розробки та застосування

У 1933 році німецька авіабудівна фірма Bayerische Flugzeuwerke, яка заробила собі популярність на спортивних і туристичних літаках, вирішила випустити літак для участі в престижному авіасалоні Challenge International de Tourisme 1934, який планувалося провести у Варшаві, в Польщі. За основу був узятий тренувальний літак М.37, розроблений на замовлення Румунії. Новий проект отримав фірмове позначення Bf.108.

М.37 мав доволі новаторську конструкцію — суцільнометалевий моноплан з низькорозташованим крилом і шасі, що прибирається. На фірмі паралельно велося будівництво 6 одиниць, призначених для участі в «Челленджі» 1934 року. 13 червня 1934 року перший прототип Bf-108V1 здійснив свій перший підйом у повітря.

Перша партія літаків, названі Bf 108А, комплектувалися 8-циліндровими моторами повітряного охолодження «Гірт» НМ 8U (225 к.с.) — за винятком одного літака, який оснащувався 6-циліндровим двигуном «Аргус» As 17В (220 к.с.).

У змаганнях взяли участь 4 Bf 108А, які показали непогані результати. На початку 1935 року Рейхсміністерство авіації, з огляду на результати виступу на міжнародних змаганнях у Варшаві, замовило 32 «Тайфуни» для цивільної авіації, з перспективою їхнього застосування в Люфтваффе в ролі літаків зв'язку.

У липні 1935 року почалися поставки передсерійних Bf 108В-0, а в грудні — серійних. Випуск Bf 108 тривав до початку 1944, загалом було випущено 885 літаків цього типу.

У Люфтваффе літаки Bf 108B/D застосовувалися, головним чином, в ролі кур'єрських. Машини цього типу додавалися групам і ескадрам бойової авіації, авіаційним штабам різних рівнів. Для застосування в Північній Африці частина літаків була модифікована у версію Bf 108B-2/trop. Також Bf 108 служили у складі так званої «Німецької авіаслужби» (нім. Deutsche Luftdienst), де застосовувалися в різних допоміжних цілях.

Після війни літаки випускалися у Франції фірмою Nord, яка змінила назву Bf 108 на «Pingouin». У серійному виробництві перебувало три модифікації, що розрізняються тільки силовою установкою. Наприклад, на літаках Nord 1000 встановлювалися двигуни Argus As-10R, на Nord 1001 — Renault 6Q-11 (235 к.с), на Nord 1002 «Pingouin II» — Renault 6Q-10 (235 к.с). Сумарно Nord випустила 250 одиниць літаків.

Країни-оператори

Використовували літаки
 Третє Болгарське царство
  • Повітряні сили Болгарії
 Бразилія
  • Varig
 Велика Британія
 Іспанія
  • Повітряні сили Іспанії
Королівство Італія
 Республіка Китай (1912–1949)
Маньчжурська держава
 Третій Рейх
Норвегія
 Польща
 Королівство Румунія
  • Королівські повітряні сили Румунії
 СРСР
США
Королівство Угорщина
  • Королівські повітряні сили Угорщини
 Франція
Хорватія
  • Повітряні сили Хорватії
 Чехословаччина
  • Повітряні сили Чехословаччини
 Швейцарія
  • Повітряні сили Швейцарії
 Югославія
  • Королівські повітряні сили Югославії
Японська імперія

Літаки порівнянної ролі, конфігурації та епохи

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела

      Література
      • Grey, C.G. «Messerschmitt Bf 108.» Jane's All the World's Aircraft, 1938. London: David & Charles, 1972. ISBN 0-7153-5734-4.
      • Cross, Roy and Gerald Scarborough. Messerschmitt Bf 109 Versions B-E (Classic Aircraft No. 2, Their History and How to Model Them). London: Patrick Stevens, 1972. ISBN 0-85059-106-6.
      • Feist, Uwe. The Fighting Me 109. London: Arms and Armour Press, 1993. ISBN 1-85409-209-X.
      • Smith, J. Richard. Messerschmitt: An Aircraft Album. London: Ian Allan, 1971. ISBN 978-0-7110-0224-1.

      Посилання


      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.