Mycoplasma laboratorium

Mycoplasma laboratorium або Synthia[b 1] (бактерія Синтія) — штучно синтезований штам бактерії. Проєкт побудови нової бактерії розвивався з моменту її створення. Спочатку метою було виявити мінімальний набір генів, необхідний для підтримки життя з геному Mycoplasma genitalium і синтезувати ці гени синтетично, щоб створити «новий» організм. Mycoplasma genitalium спочатку була обрана як основа для цього проєкту, оскільки на той час у неї була найменша кількість генів з усіх проаналізованих організмів. Пізніше, фокус перемикнувся на Mycoplasma mycoides і застосування підходу «спроб і помилок»[b 2].

?
Mycoplasma mycoides JCVI-syn1.0
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Tenericutes
Клас: Mollicutes
Ряд: Mycoplasmatales
Родина: Mycoplasmataceae
Рід: Мікоплазма (Mycoplasma)
Вид: M. mycoides
Підвид: M. m. JCVI-syn1.0
Триноміальна назва
Mycoplasma mycoides JCVI-syn1.0
Gibson et al., 2010[a 1]
Синоніми[a 2]
Mycoplasma laboratorium Reich, 2000
Посилання
Віківиди: Mycoplasma laboratorium

Щоб визначити мінімальний набір генів, необхідний для підтримки життя, кожен з 482 генів M. genitalium був індивідуально видалений і життєздатність отриманого мутанта перевірена. Це призвело до визначення мінімального набору з 382 генів, які теоретично повинні представляти мінімальний геном[a 3]. У 2008 році повний набір генів M. genitalium був побудований в лабораторії з додаванням «водяних знаків» для ідентифікації генів як синтетичних[b 3][a 4]. Однак M. genitalium росте надзвичайно повільно і М. mycoides було обрано як нову ціль, щоб прискорити експерименти, спрямовані на визначення набору генів, фактично необхідного для росту[b 4].

У 2010 році повний геном M. mycoides був успішно синтезований з комп'ютерних записів і пересаджений в існуючу клітину Mycoplasma capricolum, в якої було видалено ДНК[b 5]. За підрахунками, синтетичний геном, використаний для цього проєкту, коштував 40 мільйонів доларів США та 200 людино-років[b 4]. Нова бактерія була здатна рости і отримала назву JCVI-syn1.0, або Synthia. Після додаткових експериментів з виявлення меншого набору генів, який міг би продукувати функціональний організм, виготовлено JCVI-syn3.0, що містить 473 гени[b 2]. 149 з цих генів мають невідому функцію[b 2]. Оскільки геном JCVI-syn3.0 є новим, його вважають першим справді синтетичним організмом.

Проєкт мінімального геному

Виготовлення Synthia є замислом у галузі синтетичної біології, реалізованим в Інституті Дж. Крейга Вентера групою з приблизно 20 вчених на чолі з Нобелівським лауреатом Гемілтоном Смітом, яка містила також дослідника ДНК Крейга Вентера та мікробіолога Клайда А. Гатчісона III. Загальною метою є зведення живого організму до найнеобхіднішого в ньому і, таким чином, з'ясування того, що потрібно для побудови нового організму з нуля[a 3]. Спершу увага була зосереджена на бактерії M. genitalium, облігатному внутрішньоклітинному паразиті, геном якого містить 482 гени, які утворені 582970 пар основ, розташованих в одній кільцевій хромосомі (на момент початку проєкту це був найменший геном серед усіх відомих у природних організмів, які можна вирощувати у культурі вільних клітин). Вони використовували транспозоновий мутагенез, щоб визначити гени, які не були необхідними для росту організму, що призвело до виявлення мінімального набору з 382 генів[a 3]. Цей замисел відомий як проєкт мінімального геному[a 5].

Вибір організму

Мікоплазма

Mycoplasma — рід бактерій класу Mollicutes у відділі Tenericutes, що характеризується відсутністю клітинної стінки (що робить її грам-негативною) через паразитичний або коменсальний спосіб життя. У молекулярній біології цьому роду приділяють багато уваги як через те, що він є сумнозвісним важко викорінюваним забруднювачем у культурах клітин ссавців (він несприйнятливий до бета-лактамних та інших антибіотиків)[a 6], так і через можливість потенційного використання його як модельного організму через невеликий розмір його геному[a 7]. Вибір роду для проєкту Synthia датується 2000-м роком, коли Карл Райх придумав фразу Mycoplasma laboratorium[a 2].

Інші організми з малими геномами

Станом на 2005 рік, Pelagibacter ubique (α-протеобактерія порядку Rickettsiales) мав найменший відомий геном (1 308 759 пар основ) серед будь-яких вільних живих організмів і є однією з найменших відомих самовідтворювальних клітин. Це, мабуть, найчисленніша бактерія у світі (можливо 1028 окремих клітин) і, за оцінками, разом з іншими членами клади SAR11, вони складають від чверті до половини всіх бактеріальних або археальних клітин в океані[a 8]. Вона була ідентифікована у 2002 році за послідовностями рРНК і була повністю секвенована у 2005 році[a 9]. Надзвичайно важко вирощувати види, які не досягають високої щільності росту в лабораторній культурі[a 10][a 11]. Кілька нещодавно відкритих видів мають менше генів, ніж M. genitalium, але не є вільноживучими: багато важливих генів, яких немає у Hodgkinia cicadicola, Sulcia muelleri, Baumannia cicadellinicola (симбіонти цикад) та Carsonella ruddi (симбіонт листоблішки Pachypsylla venusta[a 12]) можуть кодуватися в ядрі хазяїна[a 13]. Організмом з найменшим відомим набором генів станом на 2013 рік була Nasuia deltocephalinicola, облігатний симбіонт. Він має лише 137 генів і розмір геному 112 тисяч пар основ[a 14][b 6].

видова назва кількість генів розмір (т.п.о.)
Candidatus Hodgkinia cicadicola Dsem 169 0.14
Candidatus Carsonella ruddii PV 182 0.16
Candidatus Sulcia muelleri GWSS 227 0.25
Candidatus Sulcia muelleri SMDSEM 242 0.28
Buchnera aphidicola str. Cinara cedri 357 0.4261
Mycoplasma genitalium G37 475 0.58
Candidatus Phytoplasma mali 479 0.6
Buchnera aphidicola str. Baizongia pistaciae 504 0.6224
Nanoarchaeum equitans Kin4-M 540 0.49

Техніки

Для проєкту потрібно було розробити або адаптувати кілька лабораторних технік, оскільки він потребував синтез та маніпуляції з дуже великими ділянками ДНК.

Трансплантація бактеріального геному

У 2007 році команда Вентера повідомила, що їм вдалося перенести хромосому виду Mycoplasma mycoides до Mycoplasma capricolum шляхом:

  • виділення геному M. mycoides: м’який лізис клітин, що потрапили в агар - розплавлений агар, змішаний з клітинами та залишений для утворення гелю, з подальшим електрофорезом в пульсувальному полі та виділення смуги правильного розміру (кільцева; 1,25 тисячі пар основ);
  • створення компетентних клітин-реципієнтів M. capricolum: ріст у збагачених середовищах супроводжувався голодуванням у збіднених середовищах, де нуклеотидне голодування призводить до інгібування реплікації ДНК та зміни морфології; і
  • поліетиленгліколь-опосередкована трансформація кільцевої хромосоми до клітин, що не містять ДНК, з подальшим відбором[a 15].

Термін трансформація використовується для позначення вставлення вектора в бактеріальну клітину (електропорацією або тепловим шоком). Тут, термін трансплантація застосовується як ядерна трансплантація.

Синтез бактеріальної хромосоми

У 2008 році група Вентера описала виготовлення синтетичного геному, копії послідовності L43967 M. genitalium G37, за ієрархічною стратегією[a 16]:

  • Синтез → 1 тисячі пар основ (т.п.о.): Геномна послідовність була синтезована Blue Heron у 1078 касетах 1080 п.о. із перекриттям 80 п.о. і сайтами рестрикції NotI (неефективна, але рідкісна рестриктаза).
  • Лігування → 10 т.п.о.: 109 груп серії з 10 послідовних касет лігували та клонували в E. coli в плазміді й правильну перестановку перевіряли секвенуванням.
  • Мультиплексна ПЛР → 100 т.п.о.: 11 груп серії з 10 послідовних 10 т.п.о. збірок (вирощених на дріжджах) об'єднували мультиплексною ПЛР, використовуючи пару праймерів для кожної 10 т.п.о. збірки.
  • Виділення та рекомбінація → вторинні вузли були виділені, з’єднані та трансформовані в дріжджові сферопласти без векторної послідовності (присутній у збірці 811-900).

Геном цього результату 2008 року, M. genitalium JCVI-1.0, опублікований на GenBank як CP001621.1. Його не слід плутати з пізнішими синтетичними організмами, позначеними як JCVI-syn, на основі M. mycoides[a 16] .

Синтетичний геном

У 2010 році Вентер та його колеги створили штам Mycoplasma mycoides JCVI-syn1.0 із синтетичним геномом[a 1]. Спочатку синтетична конструкція не працювала, щоб точно визначити помилку, що призвела до затримки всього проєкту на 3 місяці, була створена серія напівсинтетичних конструкцій[b 4]. Причиною збою був однонуклеотидний зсув рамки зчитування в DnaA, факторі ініціації реплікації[a 1].

Метою побудови клітини з синтетичним геномом було випробування методології як кроку до створення модифікованих геномів у майбутньому. Використання природного геному як шаблону мінімізувало потенційні джерела невдач. Кілька відмінностей є у Mycoplasma mycoides JCVI-syn1.0 щодо референсного геному, зокрема транспозон IS1 E.coli (інфекція зі стадії 10 т.п.о.) і дублювання 85 п.о., а також елементи, необхідні для розмноження в дріжджах та залишки з сайтів рестрикції[a 1].

Існували суперечки щодо того, чи JCVI-syn1.0 є справжнім синтетичним організмом. Хоча геном синтезувався хімічно у багатьох ділянках, він був сконструйований так, щоб тісно відповідати батьківському геному і пересаджувався в цитоплазму природної клітини. ДНК сама по собі не може створити життєздатну клітину: білки та РНК необхідні для зчитування ДНК, а ліпідні мембрани - для компартменталізації ДНК та цитоплазми. У JCVI-syn1.0 два види, що використовуються як донор і реципієнт, належать до одного роду, зменшуючи потенційні проблеми невідповідності між білками в цитоплазмі хазяїна та новим геномом[a 17]. Пол Кейм (молекулярний генетик з Університету Північної Аризони у Флегстаффі) зазначив, що «попереду великі виклики, перш ніж генні інженери зможуть змішувати, поєднувати та повністю проєктувати геном організму з нуля»[b 4].

Водяні знаки
Прихований водяний знак на напівпровідниковій мікросхемі 1976 року, що виступає підписом його творців. Аналогічним чином Джон Крейг Вентер та його команда додали водяні знаки з використанням стоп-кодонів, щоб підписати їх створення.

Значно розрекламованою особливістю JCVI-syn1.0 є наявність послідовностей «водяних знаків». 4 водяні знаки (показано на Рисунку S1 у додатковому матеріалі статті[a 1]) — це закодовані повідомлення, записані в ДНК, довжиною 1246, 1081, 1109 та 1222 пар основ відповідно. Ці повідомлення не використовували стандартний генетичний код, в якому послідовності 3 основ ДНК кодують амінокислоти, а новий код, винайдений для цієї мети, який читачам було запропоновано розв'язати. Вміст «водяних знаків» такий:

  1. Водяний знак 1: HTML-скрипт, який читається в браузері як текст, що вітає декодера, та інструкції щодо того, як надіслати авторам електронний лист для підтвердження декодування.
  2. Водяний знак 2: список авторів та цитата Джеймса Джойса: «Жити, помилятися, падати, тріумфувати, відтворювати життя поза життям».
  3. Водяний знак 3: більше авторів та цитата Роберта Оппенгеймера (не вказаний): «Бачити речі не такими, як вони є, а такими, якими вони можуть бути».
  4. Водяний знак 4: більше авторів та цитата Річарда Фейнмана: «Те, що я не можу побудувати, я не можу зрозуміти».

JCVI-syn3.0
Функції генів в мінімальному геномі синтетичного організму, Syn 3[a 18].

У 2016 році Інститут Вентера використав гени з JCVI-syn1.0 для синтезу меншого геному, який вони називають JCVI-syn3.0, який містить 531560 пар основ і 473 гени[b 7]. У 1996 році, порівнявши M. genitalium з іншою невеликою бактерією Haemophilus influenza, Аркадій Мушегян та Євген Кунін припустили, що може існувати загальний набір з 256 генів, який може бути мінімальним набором генів, необхідним для життєздатності[b 8][a 19]. У цьому новому організмі кількість генів можна зменшити лише до 473, 149 з яких мають функції, які абсолютно невідомі[b 8]. У 2019 році була опублікована повна обчислювальна модель усіх шляхів у клітині Syn3.0, що представляє першу повну модель in silico для живого мінімального організму[a 20].

Проблеми та суперечки

Сприйняття

6 жовтня 2007 року Крейг Вентер заявив в інтерв'ю британській газеті The Guardian, що ця ж команда хімічно синтезувала модифіковану версію єдиної хромосоми Mycoplasma genitalium. Синтезований геном ще не був пересаджений в робочу клітину. Наступного дня канадська група з біоетики, ETC Group опублікувала заяву через свого представника, Пата Муні, сказавши, що «творіння» Вентера  — це «шасі, на якому можна побудувати майже все. Це може бути внеском у людство, таким як нові ліки або величезна загроза людству, така як біозброя». Вентер прокоментував: «Ми маємо справу з великими ідеями. Ми намагаємось створити нову систему цінностей для життя. Коли маєте справу в такому масштабі, ви не можете очікувати, що всі будуть щасливі»[b 9].

21 травня 2010 року Science повідомив, що група Вентера успішно синтезувала геном бактерії Mycoplasma mycoides з комп'ютерних записів і пересадила синтезований геном в наявну клітину бактерії Mycoplasma capricolum, в якої видалили ДНК. «Синтетична» бактерія була життєздатною, тобто здатною до розмноження[b 1]. Вентер описав його як «перший вид .... що мав батьків комп’ютерів»[b 10].

Створення нової синтетичної бактерії JCVI-3.0 було оголошено в Science 25 березня 2016 року. Вона має тільки 473 гени. Вентер назвав її «першим дизайнерським організмом в історії» й стверджував, що той факт, що 149 необхідних генів мають невідомі функції, означає, що «у всій галузі біології не вистачає третини того, що має важливе значення для життя»[a 21].

Висвітлення в пресі

Проєкт отримав значне висвітлення у пресі завдяки видовищності Вентера до тієї міри, що Джей Кіслінг, синтетичний біолог-новатор і засновник Amyris сказав, що «Єдиний регламент, який нам потрібен, — це вуста мого колеги»[b 11].

Корисність

Вентер стверджував, що синтетичні бактерії — це крок до створення організмів для виробництва водню та біопалива, а також для поглинання вуглекислого газу та інших парникових газів. Джордж Макдональд Черч, інший піонер у синтетичній біології, висловив протилежну думку про те, що створення повністю синтетичного геному не є необхідним, оскільки E. coli росте ефективніше, ніж M. genitalium, навіть з усією додатковою ДНК; він прокоментував, що синтетичні гени були включені в E.coli для виконання деяких із зазначених вище завдань[b 12].

Інтелектуальна власність

Інститут Дж. Крейга Вентера подав заявку на патенти на геном Mycoplasma laboratorium («мінімальний бактеріальний геном») у США та на міжнародному рівні у 2006 році[b 13][b 14][a 22]. Група ETC, канадська група з біоетики, протестувала на тій підставі, що патент був занадто широким за обсягом[b 15].

Подібні проєкти

З 2002 по 2010 рік команда Угорської академії наук створювала штам кишкової палички під назвою MDS42, який зараз продається Scarab Genomics of Madison, WI під назвою «Clean Genome. E.coli»[b 16], в якому 15% геному батьківського штаму (E. coli K-12 MG1655) було видалено задля підвищення ефективності молекулярно-біологічних досліджень. Видалення IS-елементів, псевдогенів і фагів призводить до кращого збереження кодованих плазмідами токсичних генів, які часто інактивуються транспозонами[a 23][a 24][a 25]. Біохімічні властивості та реплікаційна машинерія не зазнали змін.

Див. також

Посилання

Першоджерела
  1. Gibson, D. G.; Glass, J. I.; Lartigue, C.; Noskov, V. N.; Chuang, R.-Y.; Algire, M. A.; Benders, G. A.; Montague, M. G.; Ma, L.; Moodie, M. M.; Merryman, C.; Vashee, S.; Krishnakumar, R.; Assad-Garcia, N.; Andrews-Pfannkoch, C.; Denisova, E. A.; Young, L.; Qi, Z.-Q.; Segall-Shapiro, T. H.; Calvey, C. H.; Parmar, P. P.; Hutchison, C. A.; Smith, H. O.; Venter, J. C. (20 травня 2010). Creation of a Bacterial Cell Controlled by a Chemically Synthesized Genome. Science 329 (5987): 52–56. Bibcode:2010Sci...329...52G. PMID 20488990. doi:10.1126/science.1190719.
  2. Reich, KA (June 2000). The search for essential genes.. Research in Microbiology 151 (5): 319–24. PMID 10919511. doi:10.1016/S0923-2508(00)00153-4.
  3. Glass, John I.; Nacyra Assad-Garcia; Nina Alperovich; Shibu Yooseph; Matthew R. Lewis; Mahir Maruf; Clyde A. Hutchison; Hamilton O. Smith та ін. (10 січня 2006). Essential genes of a minimal bacterium. Proceedings of the National Academy of Sciences 103 (2): 425–430. Bibcode:2006PNAS..103..425G. PMC 1324956. PMID 16407165. doi:10.1073/pnas.0510013103.
  4. Gibson, D. G.; Benders, G. A.; Andrews-Pfannkoch, C.; Denisova, E. A.; Baden-Tillson, H.; Zaveri, J.; Stockwell, T. B.; Brownley, A. та ін. (29 лютого 2008). Complete Chemical Synthesis, Assembly, and Cloning of a Mycoplasma genitalium Genome. Science (англ.) 319 (5867): 1215–1220. Bibcode:2008Sci...319.1215G. ISSN 0036-8075. PMID 18218864. doi:10.1126/science.1151721.
  5. Hutchison CA, Montague MG (2002). Mycoplasmas and the minimal genome concept. Molecular Biology and Pathogenicity of Mycoplasmas (Razin S, Herrmann R, eds.). New York: Kluwer Academic/Plenum. с. 221–54. ISBN 978-0-306-47287-9.
  6. Young L, Sung J, Stacey G, Masters JR. "Detection of Mycoplasma in cell cultures". Nat Protoc. 2010 5(5): 929–34. Epub 2010 Apr 22.
  7. Fraser CM, Gocayne JD, White O, etal (October 1995). The minimal gene complement of Mycoplasma genitalium. Science 270 (5235): 397–403. Bibcode:1995Sci...270..397F. PMID 7569993. doi:10.1126/science.270.5235.397.
  8. Morris RM, etal (2002). SAR11 clade dominates ocean surface bacterioplankton communities. Nature 420 (6917): 806–10. Bibcode:2002Natur.420..806M. PMID 12490947. doi:10.1038/nature01240.
  9. Stephen J. Giovannoni; H. James Tripp та ін. (2005). Genome Streamlining in a Cosmopolitan Oceanic Bacterium. Science 309 (5738): 1242–1245. Bibcode:2005Sci...309.1242G. PMID 16109880. doi:10.1126/science.1114057.
  10. Rappé MS, Connon SA, Vergin KL, Giovannoni SL (2002). Cultivation of the ubiquitous SAR11 marine bacterioplankton clade. Nature 418 (6898): 630–33. Bibcode:2002Natur.418..630R. PMID 12167859. doi:10.1038/nature00917.
  11. Tripp HJ, Kitner JB, Schwalbach MS, Dacey JW, Wilhelm LJ, Giovannoni SJ (10 квітня 2008). SAR11 marine bacteria require exogenous reduced sulphur for growth. Nature 452 (7188): 741–4. Bibcode:2008Natur.452..741T. PMID 18337719. doi:10.1038/nature06776.
  12. Nakabachi, A.; Yamashita, A.; Toh, H.; Ishikawa, H.; Dunbar, H. E.; Moran, N. A.; Hattori, M. (2006). The 160-Kilobase Genome of the Bacterial Endosymbiont Carsonella. Science 314 (5797): 267. PMID 17038615. doi:10.1126/science.1134196.
  13. McCutcheon, J. P.; McDonald, B. R.; Moran, N. A. (2009). Convergent evolution of metabolic roles in bacterial co-symbionts of insects. Proceedings of the National Academy of Sciences 106 (36): 15394–15399. Bibcode:2009PNAS..10615394M. PMC 2741262. PMID 19706397. doi:10.1073/pnas.0906424106.
  14. Nancy A. Moran and Gordon M. Bennett (2014). The Tiniest Tiny Genomes. Annual Review of Microbiology 68: 195–215. PMID 24995872. doi:10.1146/annurev-micro-091213-112901.
  15. Lartigue C, Glass JI, Alperovich N, Pieper R, Parmar PP, Hutchison CA 3rd, Smith HO, Venter JC (Aug 3, 2007). Genome transplantation in bacteria: changing one species to another. Science 317 (5838): 632–8. Bibcode:2007Sci...317..632L. PMID 17600181. doi:10.1126/science.1144622.
  16. Gibson, B; Clyde A. Hutchison; Cynthia Pfannkoch; J. Craig Venter (24 січня 2008). Complete Chemical Synthesis, Assembly, and Cloning of a Mycoplasma genitalium Genome. Science 319 (5867): 1215–20. Bibcode:2008Sci...319.1215G. PMID 18218864. doi:10.1126/science.1151721.
  17. Povolotskaya, IS; Kondrashov, FA (Jun 2010). Sequence space and the ongoing expansion of the protein universe. Nature 465 (7300): 922–6. Bibcode:2010Natur.465..922P. PMID 20485343. doi:10.1038/nature09105.
  18. Hutchison, Clyde A.; Chuang, Ray-Yuan; Noskov, Vladimir N.; Assad-Garcia, Nacyra; Deerinck, Thomas J.; Ellisman, Mark H.; Gill, John; Kannan, Krishna та ін. (25 березня 2016). Design and synthesis of a minimal bacterial genome. Science (англ.) 351 (6280): aad6253. Bibcode:2016Sci...351.....H. ISSN 0036-8075. PMID 27013737. doi:10.1126/science.aad6253.
  19. Arcady R. Mushegian and Eugene V. Koonin (September 1996). A minimal gene set for cellular life derived by comparison of complete bacterial genomes. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 93 (19): 10268–10273. Bibcode:1996PNAS...9310268M. PMC 38373. PMID 8816789. doi:10.1073/pnas.93.19.10268.
  20. Breuer, Marian; Earnest, Tyler M.; Merryman, Chuck; Wise, Kim S.; Sun, Lijie; Lynott, Michaela R.; Hutchison, Clyde A.; Smith, Hamilton O.; Lapek, John D.; Gonzalez, David J.; De Crécy-Lagard, Valérie; Haas, Drago; Hanson, Andrew D.; Labhsetwar, Piyush; Glass, John I.; Luthey-Schulten, Zaida (2019). Essential metabolism for a minimal cell. eLife 8. PMC 6609329. PMID 30657448. doi:10.7554/eLife.36842.
  21. Herper, Matthew. After 20 Year Quest, Biologists Create Synthetic Bacteria With No Extra Genes. Forbes (англ.). Процитовано 2 липня 2019.
  22. US Patent Application: 20070122826
  23. Umenhoffer K, Fehér T, Balikó G, Ayaydin F, Pósfai J, Blattner FR, Pósfai G (2010). Reduced evolvability of Escherichia coli MDS42, an IS-less cellular chassis for molecular and synthetic biology applications. Microbial Cell Factories 9: 38. PMC 2891674. PMID 20492662. doi:10.1186/1475-2859-9-38.
  24. Pósfai G, Plunkett G 3rd, Fehér T, Frisch D, Keil GM, Umenhoffer K, Kolisnychenko V, Stahl B, Sharma SS, de Arruda M, Burland V, Harcum SW, Blattner FR (2006). Emergent properties of reduced-genome Escherichia coli. Science 312 (5776): 1044–6. Bibcode:2006Sci...312.1044P. PMID 16645050. doi:10.1126/science.1126439.
  25. Kolisnychenko V, Plunkett G 3rd, Herring CD, Fehér T, Pósfai J, Blattner FR, Pósfai G (April 2002). Engineering a reduced Escherichia coli genome. Genome Res 12 (4): 640–7. PMC 187512. PMID 11932248. doi:10.1101/gr.217202.

Популярна преса
  1. Roberta Kwok (2010). Genomics: DNA's master craftsmen. Nature 468 (7320): 22–5. Bibcode:2010Natur.468...22K. PMID 21048740. doi:10.1038/468022a.
  2. Callaway, Ewen (2016). 'Minimal' cell raises stakes in race to harness synthetic life. Nature (англ.) 531 (7596): 557–558. Bibcode:2016Natur.531..557C. ISSN 0028-0836. PMID 27029256. doi:10.1038/531557a.
  3. Ball, Philip (24 січня 2008). Genome stitched together by hand. Nature (англ.). ISSN 0028-0836. doi:10.1038/news.2008.522.
  4. Pennisi E (May 2010). Genomics. Synthetic genome brings new life to bacterium. Science 328 (5981): 958–9. PMID 20488994. doi:10.1126/science.328.5981.958.
  5. Katsnelson, Alla (20 травня 2010). Researchers start up cell with synthetic genome. Nature (англ.). ISSN 0028-0836. doi:10.1038/news.2010.253.
  6. Zimmer, Carl (23 серпня 2013). And the Genomes Keep Shrinking.... National Geographic.
  7. First Minimal Synthetic Bacterial Cell. Astrobiology Web. March 24, 2016.
  8. Yong, Ed (24 березня 2016). The Mysterious Thing About a Marvelous New Synthetic Cell.
  9. Pilkington, Ed (6 жовтня 2009). I am creating artificial life, declares US gene pioneer. London: The Guardian. Процитовано 23 листопада 2012.
  10. How scientists made 'artificial life'. BBC News. 20 травня 2010. Процитовано 21 травня 2010.
  11. Andrew Pollack, His Corporate Strategy: The Scientific Method, NYTimes, September 4, 2010
  12. Longest Piece of Synthetic DNA Yet, Scientific American News, 24 January 2008
  13. "Artificial life: Patent pending", The Economist, June 14, 2007. Retrieved October 7, 2007.
  14. Roger Highfield, "Man-made microbe 'to create endless biofuel'", Telegraph, June 8, 2007. Retrieved October 7, 2007.
  15. Ianculovici, Elena (15 січня 2008). The Emerging Field of Synthetic Biology: "Syn" or Salvation?. Science in the News (амер.). Процитовано 3 липня 2019.
  16. Scarab Genomics LLC. Company web site.

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.