Schoenoplectus californicus subsp. tatora

Schoenoplectus californicus subsp. tatora — підвид американської куги Schoenoplectus californicus. Її можна знайти у Південній Америці, особливо на озері Тітікака, середньому узбережжі Перу та на острові Пасхи (територія Чилі) в Тихому океані.

Шаблон:Italic taxon titleSchoenoplectus californicus subsp. tatora
Квітка S. californicus subsp. tatora
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Куга (Schoenoplectus)
Вид:
S. californicus
Підвид:
Schoenoplectus californicus subsp. tatora (S. c. subsp. tatora)
Триноміальна назва
Schoenoplectus californicus subsp. tatora
Синоніми
  • Malacochaete tatora
  • Schoenoplectus tatora
  • Schoenoplectus totora (lapsus)

Опис

Рід Schoenoplectus споріднений із комишем Scirpus і раніше включався до нього. Всі ці рослини дещо нагадують очерет. Schoenoplectus californicus subsp. tatora може досягати шести метрів у висоту, але звичайний розмір — до 4 метрів.[1] Слово tаtora походить з мови кечуа.[2].

Жителі регіону середнього узбережжя Перу використовували стебла цієї куги для побудови своїх кабаліто-де-тотора, невеликих гребних рибальських суден, протягом принаймні 3000 років. Народ Уру, корінне населення, що передує цивілізації інків, живе на озері Тітікака на плавучих островах, створених з цієї рослини. Люди Уру також використовують рослину для виготовлення човнів «бальса» із в'язок сухої куги[3]. На Тітікаці рослина зазвичай росте на глибині води 2,5—3 метрів, але зрідка трапляється і до глибини 5,5 метрів.[1]

Рапануйці на острові Пасхи використовували цю кугу — місцево відому як нгаату — як солому та для виготовлення пора (допоміжних засобів для плавання). Пора використовуються для відпочинку та раніше використовувались хопу (чемпіонами кланів), щоб дістатися до острова Моту-Нуї у змаганні тангата ману (птахолюдина). Як рослина потрапила на острів, незрозуміло. Тур Геєрдал висунув теорію, що цей підвид куги, разом з іншими досягненнями цивілізації, був принесений на острів доісторичними перуанцями, але принаймні настільки ж вірогідно, що її принесли птахи[4]. Недавнє дослідження вказує на те, що рослина росте на острові Пасхи принаймні 30 000 років, тобто задовго до того, як на острів прибули перші люди[5].

Цікаві факти

З 2016 року куга Schoenoplectus californicus subsp. tatora віднесена до національної культурної спадщини Перу[6].

Примітки
  1. Iltis, A., and P. Mourguiart (1992). Higher Plants: Distribution and biomass. Pp. 242—253 in: Dejoux, C., eds. (1992). Lake Titicaca: a synthesis of limnological knowledge. ISBN 0-7923-1663-0
  2. tutura - Quechua-Español Diccionario. Glosbe (англ.). Процитовано 5 серпня 2019.
  3. Encyclopædia Britannica Online: Lake Titicaca. Retrieved 12 July 2007.
  4. Heiser, Charles "The Totora (Scirpus Californicus) in Ecuador and Peru" Economic Botany Volume 32, Number 3 / July, 1978
  5. Fischer, Steven R. Drought, vegetation change, and human history on Rapa Nui Reaktion Books, 2005 ISBN 978-1-86189-245-4 pp. 7-8
  6. PERÚ, Empresa Peruana de Servicios Editoriales S. A. EDITORA. Totora reed declared cultural heritage in Peru. andina.pe (ісп.). Процитовано 22 березня 2021.

 

Подальше читання
  • Henri J. Dumont, Christine Cocquyt, Michel Fontugne, Maurice Arnold, Jean-Louis Reyss, Jan Bloemendal, Frank Oldfield, Cees L. M. Steenbergen, Henk J. Korthals & Barbara A. Zeeb (1998). The end of moai quarrying and its effect on Lake Rano Raraku, Easter Island. Journal of Paleolimnology 20 (4): 409–422. Bibcode:1998JPall..20..409D. doi:10.1023/A:1008012720960.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.