U-126 (1940)

U-126 німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 1 червня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 31 грудня 1940 року, а 22 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

U-126
U 126
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-126
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором  Третій Рейх
Належність  Кріґсмаріне
Порт приписки Кіль
Лор'ян
Замовлення 7 серпня 1939
Закладений 1 червня 1940
Спуск на воду 31 грудня 1940
Введений до складу флоту 22 березня 1941
На службі 1941—1943
Загибель 3 липня 1943 року затоплений північно-західніше мису Ортегаль у результаті атаки британського бомбардувальника «Веллінгтон»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Карибському морі
Основні характеристики
Тип корабля великий океанський торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу IXC
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавания 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Водотоннажність надводна 1 120 т
Водотоннажність підводна 1 232 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 2-га флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Ернст Бауер (березень 1941 — лютий 1943)
Oblt Зигфрід Кіц (березень — липень 1943)
Операції 6 походів
Перемоги 24 судна (111 564 GRT) затоплено
1 військовий корабель затоплений (450 т)
5 суден пошкоджено (37 501 GRT)
2 судна тотально зруйновані (14 173 GRT)
U-126
Район загибелі U-126

Історія служби

U-126 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 22 березня 1941 року U-126 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З липня 1941 року і до липня 1943 року U-126 здійснив 6 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 497 днів. Загалом підводний човен потопив 24 судна противника (111 564 GRT) і 1 військовий корабель (450 т), який перебував на палубі вантажного судна. Також ПЧ пошкодив 5 суден (37 501 GRT) і своїми діями спричинив двом суднам тотальні зруйнування (14 173 GRT).

3 липня 1943 року при поверненні з шостого бойового походу U-126 був затоплений північно-західніше мису Ортегаль глибинними бомбами британського бомбардувальника «Веллінгтон» 172-ї ескадрильї Королівських ПС.

Командири

Перелік уражених U-126 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (5.07—24.08.1941, 51 доба; КільЛор'ян)[3]
1 20 липня 1941 KptLt Ернст Бауер Canadian Star[4] суховантажне судно  Велика Британія 8 293 пасажири та генеральні вантажі, державне майно та пошта пошкоджено
49°15′ пн. ш. 21°00′ зх. д.
 ? (? загинули та ? вижили)
2 27 липня 1941 Erato[5] суховантажне судно  Велика Британія 1 335 732 тонни генеральних вантажів, 1200 тонн військових і військово-морських запасів Конвой OG 69 потоплено
43°10′ пн. ш. 17°30′ зх. д.
42 (9 загинули та 33 вижили)
3 27 липня 1941 Inga I[6] суховантажне судно Норвегія 1 304 1670 тонн вугілля та коксу Конвой OG 69 потоплено
43°10′ пн. ш. 17°30′ зх. д.
19 (3 загинули та 16 вижили)
4 4 серпня 1941 Robert Max[7] вітрильне судно  Велика Британія 172 тріска потоплено
36°47′ пн. ш. 21°15′ зх. д.
7 (усі вижили)
5 14 серпня 1941 Sud[8] суховантажне судно  Югославія 2 589 баласт Конвой HG 70 потоплено
41°00′ пн. ш. 17°41′ зх. д.
33 (усі вижили)
Другий похід (24.09—13.12.1941, 81 доба; Лор'янЛор'ян)
6 10 жовтня 1941 Nailsea Manor[9] суховантажне судно  Велика Британія 4 926 6000 тонн військових запасів, у тому числі 1000 тонн боєприпасів, пошта та LCT як палубний вантаж Конвой OS 7 потоплено
18°45′ пн. ш. 21°18′ зх. д.
42 (усі вижили)
7 10 жовтня 1941 HMS LCT-102[10] танкодесантний корабель  Військово-морські сили Великої Британії 450 Конвой OS 7 потоплений
18°45′ пн. ш. 21°18′ зх. д.
 ? (? загиблих та ? вцілілих) перебував на борту Nailsea Manor
8 19 жовтня 1941 Lehigh[11] суховантажне судно США 4 983 баласт потоплено
8°26′ пн. ш. 14°37′ зх. д.
44 (усі вижили)
9 20 жовтня 1941 British Mariner[12] танкер  Велика Британія 6 996 баласт тотально зруйнований
7°43′ пн. ш. 14°20′ зх. д.
51 (3 загинули та 48 вижили)
10 13 листопада 1941 Peru[13] суховантажне судно  Велика Британія 6 961 3001 тонна чавуну, 4184 тонни арахісу та 2082 тонни генеральних вантажів потоплено
1°30′ пн. ш. 13°20′ зх. д.
50 (усі вижили)
Третій похід (2.02—29.03.1942, 56 діб; Лор'янЛор'ян)
11 2 березня 1942 Gunny[14] суховантажне судно Норвегія 2 362 3100 тонн марганцевої руди та червоного дерева потоплено
27°09′ пн. ш. 66°33′ зх. д.
26 (14 загинули та 12 вижили)
12 5 березня 1942 Mariana[15] суховантажне судно США 3 110 цукор потоплено
22°14′ пн. ш. 71°23′ зх. д.
36 (усі загинули)
13 7 березня 1942 Barbara[16] суховантажне судно США 4 637 4015 тонн генеральних вантажів потоплено
20°10′ пн. ш. 73°05′ зх. д.
85 (26 загинули й 59 вижили)
14 7 березня 1942 Cardonia[17] суховантажне судно США 4 637 81 тонна генеральних вантажів потоплено
19°53′ пн. ш. 73°27′ зх. д.
38 (1 загиблий і 37 вижили)
15 8 березня 1942 Esso Bolivar[18] танкер  Панама 10 389 10500 т прісної води, 500 т продовольчих товарів, палубний вантаж ацетиленові балони пошкоджений
19°38′ пн. ш. 74°38′ зх. д.
50 (8 загиблих і 42 вижили)
16 9 березня 1942 Hanseat[19] танкер  Панама 8 241 баласт потоплений
20°25′ пн. ш. 74°07′ зх. д.
38 (усі вижили)
17 12 березня 1942 Texan[20] суховантажне судно США 7 005 10 915 тонн генеральних вантажів потоплено
21°34′ пн. ш. 76°28′ зх. д.
47 (10 загинули та 37 вижили)
18 12 березня 1942 Olga[21] суховантажне судно США 2 496 баласт потоплено
21°32′ пн. ш. 76°24′ зх. д.
33 (1 загинув та 32 вижили)
19 13 березня 1942 Colabee[22] суховантажне судно США 5 518 38 600 мішків цукру потоплено
22°10′ пн. ш. 77°30′ зх. д.
38 (24 загинули та 14 вижили)
Четвертий похід (25.04—25.07.1942, 92 доби; Лор'янЛор'ян)
20 3 червня 1942 Høegh Giant[23] танкер Норвегія 10 990 баласт потоплений
6°52′ пн. ш. 42°43′ зх. д.
39 (усі вижили)
21 15 червня 1942 Dutch Princess[24] вітрильне судно  Велика Британія 125 потоплено
13°46′ пн. ш. 60°06′ зх. д.
9 (усі вижили)
22 16 червня 1942 Arkansan[25] суховантажне судно США 6 997 9000 тонн генеральних вантажів, переважно кави потоплено
12°07′ пн. ш. 62°51′ зх. д.
40 (4 загинули та 36 вижили)
23 16 червня 1942 Kahuku[26] суховантажне судно США 6 062 7100 тонн генеральних вантажів, включаючи крани, трактори та будівельну техніку потоплено
11°54′ пн. ш. 63°07′ зх. д.
109 (17 загинули та 92 вижили)
24 27 червня 1942 Leiv Eiriksson[27] танкер Норвегія 9 952 14 366 тонн мазуту потоплений
13°18′ пн. ш. 59°57′ зх. д.
44 (4 загинули та 40 вижили)
25 29 червня 1942 Mona Marie[28] вітрильне судно Канада 126 Порожні бочки з маслом потоплено
12°22′ пн. ш. 60°10′ зх. д.
8 (усі вижили)
26 1 липня 1942 Warrior[29] суховантажне судно США 7 551 10 080 тонн військових припасів та паливо потоплено
10°54′ пн. ш. 61°02′ зх. д.
56 (7 загинули та 49 вижили)
27 3 липня 1942 Gulfbelle[30] танкер США 7 104 баласт пошкоджений
11°40′ пн. ш. 60°39′ зх. д.
49 (3 загинули та 46 вижили)
П'ятий похід (19.09.1942—7.01.1943, 111 діб; Лор'янЛор'ян)
28 1 листопада 1942 George Thatcher[31] суховантажне судно США 7 176 4005 тонн армійських машин швидкої допомоги, вантажівок, бензину в бочках та дорожньо-будівельної техніки потоплено
1°45′ пд. ш. 7°40′ сх. д.
66 (18 загинули та 48 вижили)
29 4 листопада 1942 Oued Grou[32] суховантажне судно  Велика Британія 792 баласт потоплено
4°43′ пн. ш. 4°49′ сх. д.
39 (5 загинули та 34 вижили)
30 5 листопада 1942 New Toronto[33] суховантажне судно  Велика Британія 6 568 8000 тонн африканської продукції, включаючи ядра, насіння, 240 тонн бавовни, 140 тонн пальмової олії, 45 тонн капок, 23 тонни вольфраму, 12 тонн олова, 75 живих корів, 3 ящики золота і 10 мішків пошти потоплено
5°57′ пн. ш. 2°30′ сх. д.
89 (4 загинули та 85 вижили)
Шостий похід (20.03—3.07.1943, 106 діб; Лор'янзагибель)
31 30 травня 1943 Oblt Зигфрід Кіц Flora MacDonald[34] суховантажне судно США 7 177 6270 тонн какао, червоного дерева та каучуку Конвой TS 41 тотально зруйновано
7°15′ пн. ш. 13°20′ зх. д.
70 (7 загинули та 63 вижили)
32 2 червня 1943 Standella[35] танкер  Велика Британія 6 197 баласт Конвой TS 42 пошкоджено
7°25′ пн. ш. 13°26′ зх. д.
72 (усі вижили)

Див. також

Примітки

Виноски
    Джерела

    Джерела

    • U-126. на uboat.net. (англ.)

    Література

    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
    • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.