Xanthosoma

Ксантосома, яутія (Xanthosoma) — рід квіткових рослин родини арумових, Araceae. Рід походить з тропічної Америки, але широко культивується і натуралізується в інших тропічних регіонах.[3] Відомі під різними назвами як malanga, otoy, otoe, cocoyam, tannia, tannier, yautía, macabo, ocumo, macal, taioba, dasheen, quequisque, ʻape та у Папуа-Новій Гвінеї як сінгапурське таро taro kongkong. Багато інших видів, в тому числі особливо ксантосома рожева, використовуються як декоративні рослини; у популярній садівничій літературі ці види можуть бути відомі як ‘ape через схожість з справжньою полінезійською ‘ape, Alocasia macrorrhizos, або як вухо слона від візуальної схожості листа з вухом слона.

Xanthosoma
Наукова назва таксона Xanthosoma Schott, 1832[1]
Таксономічний ранг рід
Батьківський таксон Ароїдні
Вернакулярна назва elephant's ear[2]
URL GRIN npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=12943
 Xanthosoma у Вікісховищі

У листя більшості видів Xanthosoma є 40—200 см завдовжки, стрілоподібні або розділені на три або цілих 18 сегментів.

Етимологія

Назва походить від грецьких слів ξανθός (ксантос), що означає «жовтий», і σῶμα (сома), що означає «тіло», що відноситься до рильця або жовтих внутрішніх тканин.[4]

Використання
Найбільші виробники яутії у тоннах[5]
Ранг Країна 2012 рік 2013 рік 2014 рік
1  Куба 153782 185922 269590
2  Венесуела 75132 84516 85607
3  Сальвадор 43000 43000 41110
4 Перу 29200 30000 30960
5  Коста-Рика 11692 23742 30000
6  Домініканська Республіка 32595 29104 28180
- Світ 378952 423415 508079
Урожайність яутії у всьому світі

Вважається, що одомашнення видів Xanthosoma (особливо X. sagittifolium, а також X. atrovirens, X. violaceum, X. maffaffa та ін.) походить із Північної низовини Південної Америки, а потім поширилося на Антильські острови та Мезоамерику. Нині ксантосома все ще вирощується у всіх цих регіонах, але особливо популярна на Кубі, в Домініканській Республіці та Пуерто-Рико, де її використовують у алкапурріях або варять. Його вирощують у Тринідаді і Тобаго, Гаяні та Ямайці для приготування популярної страви каллалу. Його також вирощують у Західній Африці, нині великому виробнику, де його можна використовувати як заміну ямсу у популярній регіональній страві під назвою фуфу. Ксантосома також вирощується як культура на Філіппінах.

Традиційно ксантосома була частиною натурального господарювання, надлишок якої продавався на місцевих ринках, але у Сполучених Штатах велика кількість латиноамериканських іммігрантів створила ринок комерційного виробництва. Загалом, виробництво ще не задовольняє попит у деяких областях. У Полінезії Alocasia macrorrhizos вважалася голодною їжею, яку вживали лише у разі вкрай поганого врожаю таро.[6] Після того, як в 1920 -х роках з Америки завези на Гаваї, ксантосома натуралізувалася і стала більш поширеною, ніж A. macrorrhizos, і прийняла ту ж назву, ʻape.

Типова ксантосома має цикл зростання від 9 до 11 місяців, за цей час вона виробляє велике стебло та бульбоцибулину, багату крохмалем. Їх смак був описаний як земляний і горіховий, і вони є звичайним інгредієнтом супів і рагу. Їх також можна смажити на грилі, смажити або готувати пюре. Молоде, нерозгорнуте листя деяких сортів можна їсти як варені листові овочі або використовувати в супах та рагу, таких як карибський каллалу.

Борошно з виду ксантосоми є гіпоалергенним.[7]

Галерея
  • Суцвіття Xanthosoma sagittifolium
  • Запилення жуками у X. daguense

Примітки
  1. Australian Plant Name Index
  2. база даних рослин Міністерства сільського господарства США
  3. Kew World Checklist of Selected Plant Families
  4. Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names. Volume IV R-Z. Taylor & Francis US. с. 2849. ISBN 978-0-8493-2678-3.
  5. Production of Yautia (Cocoyam) by countries. UN Food & Agriculture Organization (FAO). 2014. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2016.
  6. Abbott, Isabella Aiona. (1992). Lā'au Hawai'i : traditional Hawaiian uses of plants. [Honolulu, Hawaii]: Bishop Museum Press. с. 5. ISBN 0-930897-62-5. OCLC 26509190.
  7. Vaneker, K. The Pomtajer.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.