Xanthosoma
Ксантосома, яутія (Xanthosoma) — рід квіткових рослин родини арумових, Araceae. Рід походить з тропічної Америки, але широко культивується і натуралізується в інших тропічних регіонах.[3] Відомі під різними назвами як malanga, otoy, otoe, cocoyam, tannia, tannier, yautía, macabo, ocumo, macal, taioba, dasheen, quequisque, ʻape та у Папуа-Новій Гвінеї як сінгапурське таро taro kongkong. Багато інших видів, в тому числі особливо ксантосома рожева, використовуються як декоративні рослини; у популярній садівничій літературі ці види можуть бути відомі як ‘ape через схожість з справжньою полінезійською ‘ape, Alocasia macrorrhizos, або як вухо слона від візуальної схожості листа з вухом слона.
Xanthosoma | |
Наукова назва таксона | Xanthosoma Schott, 1832[1] |
---|---|
Таксономічний ранг | рід |
Батьківський таксон | Ароїдні |
Вернакулярна назва | elephant's ear[2] |
URL GRIN | npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=12943 |
Xanthosoma у Вікісховищі |
У листя більшості видів Xanthosoma є 40—200 см завдовжки, стрілоподібні або розділені на три або цілих 18 сегментів.
Етимологія
Назва походить від грецьких слів ξανθός (ксантос), що означає «жовтий», і σῶμα (сома), що означає «тіло», що відноситься до рильця або жовтих внутрішніх тканин.[4]
Використання
Ранг | Країна | 2012 рік | 2013 рік | 2014 рік |
---|---|---|---|---|
1 | Куба | 153782 | 185922 | 269590 |
2 | Венесуела | 75132 | 84516 | 85607 |
3 | Сальвадор | 43000 | 43000 | 41110 |
4 | Перу | 29200 | 30000 | 30960 |
5 | Коста-Рика | 11692 | 23742 | 30000 |
6 | Домініканська Республіка | 32595 | 29104 | 28180 |
- | Світ | 378952 | 423415 | 508079 |
Вважається, що одомашнення видів Xanthosoma (особливо X. sagittifolium, а також X. atrovirens, X. violaceum, X. maffaffa та ін.) походить із Північної низовини Південної Америки, а потім поширилося на Антильські острови та Мезоамерику. Нині ксантосома все ще вирощується у всіх цих регіонах, але особливо популярна на Кубі, в Домініканській Республіці та Пуерто-Рико, де її використовують у алкапурріях або варять. Його вирощують у Тринідаді і Тобаго, Гаяні та Ямайці для приготування популярної страви каллалу. Його також вирощують у Західній Африці, нині великому виробнику, де його можна використовувати як заміну ямсу у популярній регіональній страві під назвою фуфу. Ксантосома також вирощується як культура на Філіппінах.
Традиційно ксантосома була частиною натурального господарювання, надлишок якої продавався на місцевих ринках, але у Сполучених Штатах велика кількість латиноамериканських іммігрантів створила ринок комерційного виробництва. Загалом, виробництво ще не задовольняє попит у деяких областях. У Полінезії Alocasia macrorrhizos вважалася голодною їжею, яку вживали лише у разі вкрай поганого врожаю таро.[6] Після того, як в 1920 -х роках з Америки завези на Гаваї, ксантосома натуралізувалася і стала більш поширеною, ніж A. macrorrhizos, і прийняла ту ж назву, ʻape.
Типова ксантосома має цикл зростання від 9 до 11 місяців, за цей час вона виробляє велике стебло та бульбоцибулину, багату крохмалем. Їх смак був описаний як земляний і горіховий, і вони є звичайним інгредієнтом супів і рагу. Їх також можна смажити на грилі, смажити або готувати пюре. Молоде, нерозгорнуте листя деяких сортів можна їсти як варені листові овочі або використовувати в супах та рагу, таких як карибський каллалу.
Борошно з виду ксантосоми є гіпоалергенним.[7]
Галерея
- Суцвіття Xanthosoma sagittifolium
- Запилення жуками у X. daguense
Примітки
- Australian Plant Name Index
- база даних рослин Міністерства сільського господарства США
- Kew World Checklist of Selected Plant Families
- Quattrocchi, Umberto (2000). CRC World Dictionary of Plant Names. Volume IV R-Z. Taylor & Francis US. с. 2849. ISBN 978-0-8493-2678-3.
- Production of Yautia (Cocoyam) by countries. UN Food & Agriculture Organization (FAO). 2014. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 22 квітня 2016.
- Abbott, Isabella Aiona. (1992). Lā'au Hawai'i : traditional Hawaiian uses of plants. [Honolulu, Hawaii]: Bishop Museum Press. с. 5. ISBN 0-930897-62-5. OCLC 26509190.
- Vaneker, K. The Pomtajer.