Інсуліновий рецептор

Інсуліновий рецептор (англ. Insulin receptor) — білок, який кодується геном INSR, розташованим у людей на короткому плечі 19-ї хромосоми.[5] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 382 амінокислот, а молекулярна маса — 156 333[6].

INSR
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи INSR, CD220, HHF5, insulin receptor
Зовнішні ІД OMIM: 147670 MGI: 96575 HomoloGene: 20090 GeneCards: INSR
Пов'язані генетичні захворювання
Синдром полікістозу яєчників[1]
Реагує на сполуку
Церитиніб, Brigatinib[2]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
3643
16337
Ensembl
ENSG00000171105
ENSMUSG00000005534
UniProt
P06213
P15208
RefSeq (мРНК)
NM_000208
NM_001079817
NM_010568
NM_001330056
RefSeq (білок)
NP_000199
NP_001073285
NP_001316985
NP_034698
Локус (UCSC) Хр. 19: 7.11 – 7.29 Mb Хр. 8: 3.12 – 3.28 Mb
PubMed search [3] [4]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Цей білок за функціями належить до трансфераз, кіназ, рецепторів, тирозинових протеїнкіназ, фосфопротеїнів.

Задіяний у таких біологічних процесах, як вуглеводний обмін, альтернативний сплайсинг.

Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані, лізосомі, ендосомах.

Див. також

Література

  • Seino S., Seino M., Bell G.I. (1990). Human insulin-receptor gene. Partial sequence and amplification of exons by polymerase chain reaction.. Diabetes 39: 123 — 128. PubMed DOI:10.2337/diacare.39.1.123
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Seino S., Bell G.I. (1989). Alternative splicing of human insulin receptor messenger RNA.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 159: 312 — 316. PubMed DOI:10.1016/0006-291x(89)92439-x
  • Elbein S.C. (1989). Molecular and clinical characterization of an insertional polymorphism of the insulin-receptor gene.. Diabetes 38: 737 — 743. PubMed DOI:10.2337/diab.38.6.737
  • Tavare J.M., Denton R.M. (1988). Studies on the autophosphorylation of the insulin receptor from human placenta. Analysis of the sites phosphorylated by two-dimensional peptide mapping.. Biochem. J. 252: 607 — 615. PubMed DOI:10.1042/bj2520607
  • Dickens M., Tavare J.M. (1992). Analysis of the order of autophosphorylation of human insulin receptor tyrosines 1158, 1162 and 1163.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 186: 244 — 250. PubMed DOI:10.1016/s0006-291x(05)80799-5

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.