Іфосфамід

Іфосфамід — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним азотистого іприту. Механізм дії препарату полягає у дії його активних метаболітів на пухлинні клітини, внаслідок чого відбувається зшивка ДНК клітин пухлини, що призводить до зупинки мітозу пухлинних клітин та гальмування росту пухлини.[3][4] Іфосфамід застосовується для лікування раку яєчника, раку шийки матки, раку молочної залози, семіноми яєчка, саркоми м'яких тканин, раку легень, раку нирки, пухлині Юінга, а також лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах[3][4], переважно в складі комбінованої терапії, зокрема з гемцитабіном, вінорельбіном та преднізолоном при лімфогранулематозі[7], а також у складі різних схем лікування неходжкінських лімфом разом із мітоксантроном, етопозидом, дексаметазоном, цисплатином, ідарубіцином, прокарбазином, метотрексатом, цитарабіном, карбоплатином.[8] Іфосфамід ефективніший за його аналог циклофосфамід при лікуванні сарком та деяких видів карцином. При застосуванні іфосфаміду найчастішими побічними ефектами є геморагічний цистит (для усунення якого застосовується месна) та побічні ефекти з боку нервової системи (сонливість, сплутаність свідомості, втрата свідомості), частіше в дітей із порушеннями функції нирок.[9]

Іфосфамід застосовується для лікування раку яєчника, раку шийки матки, раку молочної залози, саркомі м'яких тканин, семіноми яєчка, саркомі Юїнга, раку легень, раку нирки, раку підшлункової залози, лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах.[3][4]

При застосуванні іфосфаміду побічні ефекти спостерігаються частіше при застосуванні високих доз препарату, а також при порушеннях функції печінки.[9] Серед побічних ефектів іфосфаміду найчастішими є[3][4]:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, шкірні алергічні реакції.
• З боку травної системи — стоматит, нудота, блювання, порушення функції печінки.
• З боку нервової системи — запаморочення, сплутаність свідомості, енцефалопатія, судоми, галюцинації, периферична нейропатія, підвищена збудливість, кома.
• З боку серцево-судинної системи — токсична дія, проявами якої можуть бути фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, ексудативний перикардит, застійна серцева недостатність, токсична кардіоміопатія, міокардит, аритмії, брадикардія, подовження інтервалу QT або сегменту QRS на ЕКГ.
• З боку дихальної системи — інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень, дихальна недостатність.
• З боку сечостатевої системи — некроз канальців нирок, дизуричні явища, альбумінурія, гематурія, токсична нефропатія, геморагічний цистит, нефрогенний нецукровий діабет, безпліддя, розлади функції яєчників, розлади овуляції, аменорея, олігоменорея, азооспермія, олігоспермія.
• Зміни в лабораторних аналізах — тромбоцитопенія, лейкопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові.
• Інші побічні ефекти — розвиток вторинних злоякісних пухлин, зниження імунітету з можливим розвитком важких інфекційних захворювань або реактивацію хронічних інфекцій, при застосуванні під час вагітності можливі внутрішньоутробна загибель плода, вади розвитку плода, мієлотоксичність у новонароджених.

Іфосфамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, гіпопротеїнемії, виражених порушеннях функції печінки або нирок, вагітності та годуванні грудьми.[3][4]

Іфосфамід випускається у вигляді порошку для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,2; 0,5; 1,0 та 2,0 г.[10]

• Іфосфамід на сайті mozdocs.kiev.ua
• Іфосфамід на сайті rlsnet.ru (рос.)