Адміністративний устрій Житомирської області
Адміністративний поділ Житомирської області: 23 адміністративні райони, 2 міські об'єднані територіальні громади, 12 міст, у тому числі 5 — обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1593 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський. Адміністративний центр — місто Житомир.
Житомирська область була утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 29,8 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб.[1] Густота населення — 42.7 осіб на км².
Таблиці адміністративних одиниць
№ | Назва | Герб | Населення, тис. жит. |
Територія, км² |
Густота, осіб/км² |
Адміністративний центр |
Карта |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Андрушівський | 34,7 | 960 | 36.3 | Андрушівка | ||
2 | Баранівський | 41,8 | 1 000 | 42.1 | Баранівка | ||
3 | Бердичівський | 29,3 | 865.2 | 34.1 | Бердичів | ||
4 | Брусилівський | 15,5 | 625 | 25.1 | Брусилів | ||
5 | Ємільчинський | 34,8 | 2 112 | 16.7 | Ємільчине | ||
6 | Житомирський | 69,9 | 1 441 | 48.4 | Житомир | ||
7 | Коростенський | 28,4 | 1 764 | 16.2 | Коростень | ||
8 | Коростишівський | 40,9 | 973.9 | 42.2 | Коростишів | ||
9 | Лугинський | 17,3 | 994 | 17.6 | Лугини | ||
10 | Любарський | 27,9 | 757 | 37.2 | Любар | ||
11 | Малинський | 19,8 | 1 406 | 14.2 | Малин | ||
12 | Народицький | 9,6 | 1 284 | 7.5 | Народичі | ||
13 | Новоград-Волинський | 47,2 | 2 098 | 22.6 | Новоград-Волинський | ||
14 | Овруцький | 59,4 | 3 222 | 18.5 | Овруч | ||
15 | Олевський | 42,1 | 2 248 | 18.7 | Олевськ | ||
16 | Попільнянський | 33 | 1 037 | 32.1 | Попільня | ||
17 | Пулинський | 23,6 | 853 | 27.8 | Пулини | ||
18 | Радомишльський | 36,6 | 1 297 | 28.6 | Радомишль | ||
19 | Романівський | 29,3 | 927,9 | 31.8 | Романів | ||
20 | Ружинський | 28,4 | 1 002 | 28.8 | Ружин | ||
21 | Хорошівський | 35,7 | 869.8 | 41.1 | Хорошів | ||
22 | Черняхівський | 30,2 | 850 | 35.9 | Черняхів | ||
23 | Чуднівський | 36,6 | 1 037 | 35.4 | Чуднів |
Територіальні громади в складі області
№ | Назва | Герб | Населення |
Площа, км² |
Адмін. центр |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Житомирська міська громада | с. Вереси, м. Житомир | |||||
2 | Новоград-Волинська міська громада | с. Майстрів, с. Майстрова Воля, с. Маковиці, м. Новоград-Волинський | |||||
Міста обласного значення
№ | Назва | Герб | Населення |
Площа, км² |
Адмін. центр |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Бердичів | ||||||
2 | Житомир | ||||||
3 | Коростень | ||||||
4 | Малин | ||||||
5 | Новоград-Волинський | ||||||
Міста районного значення
№ | Назва | Герб | Населення |
Площа, км² |
Адмін. центр |
Мапа | Склад |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Андрушівка | ||||||
2 | Баранівка | ||||||
3 | Коростишів | ||||||
4 | Овруч | ||||||
5 | Олевськ | ||||||
6 | Радомишль |
Історія
1939 року відновлено Бердичівський район[4], наприкінці 1939 – поч. 1940 рр. створено Коростенський район (з 38 сільрад міськради м. Коростеня).[5]
7 червня 1946 р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[6][7]
5 серпня 1965 р. була перейменована значна кількість населених пунктів.[8]
- Ліквідовані райони
- Базарський
- Барашівський (1962)
- Білилівський
- Білопільський
- Вчорайшенський[9]
- Городницький[9]
- Довбиський (Довбишський)[9] (також як і Мархлевський р-н)
- Іванківський (Левківський)
- Коднянський (Солотвинський)
- Корнинський[9]
- Потіївський
- Словечанський (1962)
- Ставищенський
- Троянівський[9]
- Фасівський
- Ходорківський
- Чоповицький[9]
- Янушпільський[9]
- Ярунський (1958)[9]
28.11.1957 р. скасовано 7 районів[9], 04.06.1958 замість скасованого Ярунського створено Новоград-Волинський район[9]. 21.01.1959 р. ліквідовано 2 райони.[10]
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів[11]. Таким чином скасовувались 14 районів (крім 2-х вищезазначених)[12][13]: Андрушівський, Баранівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Житомирський, Лугинський, Любарський, Народицький, Радомишльський, Ружинський, Червоноармійський та Чуднівський.
У 1965 р. деякі з них були відновлені до 16.[14][15]
У грудні 1966 р. відновилось ще 6 районів: Баранівський, Володарсько-Волинський, Лугинський, Народицький, Червоноармійський, Чуднівський.[16]
4 травня 1990 — створено Брусилівський район[17]
Примітки
- Паспорт Житомирської області. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2013.
- Станом на 2018 рік
- Адміністративний устрій Житомирської області // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області»
- УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040.
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1965 — № 33 — с. 616–617.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408–409, 415.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 20–22.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 101–103.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 512—513.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4 травня 1990 р. «Про утворення Брусилівського району Житомирської області»
Посилання
- Житомирська область // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради.
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Житомирской области(рос.)
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 157–191.
- Довідник адміністративно-територіального поділу Житомирської області: станом на 1 верес. 1965 р. / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструктив. відділ; [підгот.: Ф. Ільчук, П. Жабокрицький]. — Вид. 2-ге. — Житомир: Обл. упр. по пресі, 1965. — 185 с.
- Довідник адміністративно-територіального поділу Житомирської області: станом на 1 трав. 1967 р. / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструкт. відділ; [підгот.: Ф. Ільчук, П. Жабокрицький]. — Вид. 3-є. — Житомир: Обл. упр. по пресі, 1967. — 184 с.
- Житомирська область: адміністративно-територіальний поділ: станом на 1 серпня 1971 року / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих. Орг.-інструкт. відділ. — Вид. 4-е. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. — 239 с.
- Житомирська область: адміністративно-територіальний поділ: станом на 1 лютого 1982 року / Виконком Житом. обл. Ради народних депутатів; [упоряд.: В. Л. Гончаров та ін.]. — 5-е вид. — К.: Реклама, 1983. — 176 с. — Алф. покаж.: с. 91-158.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 157–192.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006: Довідник / І. О. Рафальський (гол. ред.), Р. Ю. Кондратюк (упоряд.). — Ж. : Вид-во «Волинь», 2007. — 620 с.
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 99–118. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.