Баранівка (Коростенський район)

Розташоване на лівому березі річки Різня, у яку впадає річка Дідівка. Біля села виявлено понад 40 давньоруських курганів.[2]

На південному заході від села бере початок річка Межівник, права притока Різні.

У 1864 році в селі налічувалося 646 жителів: 608 православних, 30 католиків та 8 євреїв[3], у 1885 році — дворів 102, мешканців 736[4], у 1900-му році кількість жителів становила 1 047 осіб, з них: чоловіків — 528, жінок — 519[5], або 1 022 особи та 205 дворів[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 305 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 220 осіб[7].

В середині 19 століття — село за три версти від Пиріжків, між струмками Різнею та Дідівкою. Перебувало у власности п'яти поміщиків[3].

Відповідно до Географічного словника Польського королівства та інших слов'янських країн, станом на кінець 1870-х років, село входило до складу Радомисльського повіту Малинської волості, розміщувалось над річкою Дідівка, в 39 верстах від м. Радомисль та 11 верстах від м. Малина. Належало до парафії с. Пиріжки. Землі — 2 413 десятин, здебільшого під лісами та болотами; належала багатьом власникам[8].

У 1885 році — село Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії, школа, постоялий будинок[4].

Станом на 1900-й рік — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії; належало поміщиці Магдалині Штермер. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, становила 45 верст, до волосної управи в містечку Малин, де знаходилась також найближча телеграфна та поштова станція — 12 верст, до найближчої пароплавної станції «Чорнобиль» — 81 верста.

Основним заняттям мешканців було рільництво, застосувалась трипільна система обробітку. Загальна кількість земель — 2 023 десятини: у власности поміщиці, котра господарство в маєтку вела самостійно, 178 дес., селян — 1845 десятин. У сільці було три вітряки та школа. Пожежна команда мала три бочки та чотири багри[5]. За іншими даними, селянам належало 1 812 дес. землі, інша власність — 1 233 дес. — належала раніше кільком власникам, згодом — Синельникову, після чого перейшла до двох селянських товариств, по 849 десятин. Село лежало над Різнею та Дідівкою, православна парафія — с. Пиріжки (за 3 версти)[6].

9 листопада 1921 р., під час Листопадового рейду, через Баранівку проходила Подільська група (командувач — Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[9].

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Баранівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, після ліквідації Баранівської сільської ради, село передане до складу Головківської сільської ради Малинського району Житомирської області.[10].

5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», село передане до складу Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області[10], куди входило до 2020 року, відколи територію та населені пункти котрої, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», було включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району[11].

• Погода в селі Баранівка