Бистріївка (Бердичівський район)

Бистрі́ївка (раніше Бистрівка) село в Україні, у Вчорайшенській сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 522 особи.

село Бистріївка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський район
Громада Вчорайшенська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020050020064724
Облікова картка с. Бистріївка
с. Бистріївка (до 2018 р.) 
Основні дані
Засноване 1611
Населення 522
Площа 2,61 км²
Густота населення 223,75 осіб/км²
Поштовий індекс 13612
Географічні дані
Географічні координати 49°50′21″ пн. ш. 29°16′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Водойми р. Постіл
Найближча залізнична станція Брівки
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Велика Бердичівська, 1, с. Вчорайше, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13610
Карта
Бистріївка
Бистріївка
Мапа

Географія

Селом протікає річка Постіл. Відстань до Ружина — 18 км, до найближчої залізничної станції (Брівки) — 15 км[1].

Населення

У 1864 році в сільці налічувався 651 житель[2], у 1885 році в селі нараховувалося 752 мешканці та 95 дворів[3].

У 1900 році проживало 1 255 осіб, з них 638 чоловіків та 617 жінок; дворів — 201[4], за іншими даними, 1 154 особи[5].

Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 1 731 особу, з них за статтю: чоловіків — 834, жінок — 897; етнічний склад: українців — 1 728, росіян — 3. Кількість домогосподарств — 386, з них, несільського типу — 2[6].

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 1 316 осіб, дворів — 346[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 675 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 584 особи[7].

Історія

В середині 19 століття Бистрівка, сільце Сквирського повіту, за 4 версти від Мусіївки, з котрою входила до однієї парафії. Належала до Верхівнянського маєтку, котрим, з 1847 року, володіла графиня Анна Мнішек, що успадкувала його від батька, Вацлава Ганського. В 1848 році в селі збудовано дерев'яну церкву[2].

У 1885 році Бистрівка, колишнє власницьке сільце Верхівнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, біля озера, є церква, гостиний двір[3].

В кінці 19 століття Бистрівка, власницьке село Верхівнянської волості Сквирського повіту. Відстань до центру повіту, м. Сквира — 28 верст, до найближчої залізничної станції (Бровки) — 12 верст, до найближчої телеграфної станції, в с. Бровки — 12 верст, поштової казенної станції, в містечку Ружин — 15 верст, поштової земської, в с. Верхівня — 2 версти. Входило до Верхівнянського маєтку, православна парафія в Мусіївці. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, окремі селяни підробляли в Києві, Одесі та на залізниці. Землі — 1 691 десятина: поміщикам належало 937 дес., селянам — 754 дес. Власність графа А. А. Ржевуського, господарював орендатор С. Й. Залеський; господарство велося за трипільною системою. В селі була православна філіальна церква, школа, два вітряки, винна лавка. Пожежна команда має помпу, 5 бочок та 3 багри[4][5].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Бистріївської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Бровківського (від 1925 року Вчорайшенський) району Бердичівської округи; адміністративний центр ради[8]. Відстань до районного центру, с. Вчорайше — 8 верст, до окружного центру, м. Бердичів — 50 верст, до залізничної станції «Бровки» — 12 верст[6]. В складі сільської ради почергово входило до Ружинського (5.02.1931 р., 28.11.1957 р.) та Вчорайшенського (13.02.1935 р.) районів[8].

У Другій світові війні воювали 229 мешканців села, 114 з них загинули, 87 — відзначені урядовими нагородами. У 1957 та 1965 роках в селі встановлено пам'ятники на честь односельців — учасників Другої світової війни[1].

5 березня 1959 року, внаслідок ліквідації Бистрицької сільської ради, село увійшло до складу Верхівнянської сільської ради Ружинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради увійшло до Попільнянського району Житомирської області; після відновлення Ружинського району, 4 січня 1965 року, повернуте до його складу. 10 березня 1966 року в селі відновлено Бистріївську сільську раду Ружинського району[8].

В радянські часи — центральна садиба колгоспу, за котрим було закріплено 1 953 га земель, в тому числі 1 789 га ріллі; спеціалізація — вирощування зернових та технічних культур. В селі була 8-річна школа, клуб, бібліотека, медпункт, дитячі ясла та магазин[1].

31 липня 2018 року увійшло до складу Вчорайшенської сільської територіальної громади Ружинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Бердичівського району Житомирської області[10].

Відомі люди

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Бистріївка, Ружинський район, Житомирська область. http://ukrssr.com.ua/. Процитовано 6 січня 2022.
  2. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (російська). Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 202-203. Процитовано 5 січня 2022.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. http://elib.shpl.ru/ (російська). Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. с. 170. Процитовано 6 січня 2022.
  4. Список населених місць Київської губернії. http://history.org.ua/ (російська). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1316-1317. Процитовано 6 січня 2022.
  5. Bystrówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 287. (пол.)
  6. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 102-103. Процитовано 6 січня 2022.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 січня 2022.
  8. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 201, 561, 577, 584. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 6 січня 2022.
  9. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 11 червня 2021.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Процитовано 6 січня 2022.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.