Бродський Михайло Леонідович

У 1990 році Михайло Бродський переміг у 59-у чемпіонаті УРСР. Перші успіхи на міжнародній арені прийшли вже після розпаду Радянського Союзу. У 1993 році посів 2 місце на турнірі у Сочі[2], а також поділив 3-6 місця разом з Геннадієм Кузьміним, Володимиром Савоном та Станіславом Савченком на зональному турнірі, що проходив у Миколаєві[3]
У 1994 році разом з Андреєм Істратеску поділив 1-2 місця на турнірі «Меморіал Віктора Чокилтя», що проходив у Бухаресті[4], а також з Валерієм Невєровим на турнірі в Копенгагені.[5]. У 1995 році знову переміг на «Меморіалі Віктора Чокилтя»[6] та поділив 1-2 місця на турнірі у м.Каппель-ла-Гранд.
У наступні роки Бродський не раз перемагав та ставав призером різних турнірів, зокрема:

• 1-2 місця (Краснодар, 1997);
• 1 місце (Вейк-ан-Зеє турнір «опен», 1998);
• 2-4 місця (Кстово, 1998);
• 2 місце (Гамбург, 2001);
• 1-2 місця (Краснодар, 2001) разом з Володимиром Маланюком);
• 1-2 місця (Колобжег, 2002);
• 1-8 місця (Кап-Д'Агд, 2002);
• 1 місце (Бєлорєченськ, 2005);
• 1-4 місця (Санкт-Петербург, 2005);
• 2-7 місця (Хогевен, 2005);
• 1-4 місця (Одеса, 2006) разом з Михайлом Голубєвим, Олександром Зубовим та Спартаком Височиним;
• 2-3 місця (Санкт-Петербург, 2006);
• 1-3 місця (Харків, 2006) разом з Володимиром Онищуком;
• 1-3 місця (Петергоф, 2008);
• 2 місце (Петергоф, 2009);
• 2-4 місця (Гродзиськ-Мазовецький, 2009)

Починаючи з 2011 року Михайло Бродський тренує жіночої збірної України.
Під його орудою жіноча збірна України у 2013 році завоювала золоті нагороди командного чемпіонату світу та командного чемпіонату Європи, срібним призером шахової олімпіади 2018 року, а також тричі поспіль ставала бронзовим призером шахових олімпіад 2012, 2014 та 2016 років.

• Картка Михайла Бродського на сайті ФІДЕ
• Партії Михайла Бродського на chessgames.com
• Особова картка Михайла Бродського на сайті 365chess.com

Бродський Михайло Леонідович

Попередній Ігор Новіков

Чемпіон України із шахів 1990

Наступний Віталій Голод