Везен (зоря)

Везен (δ CMa, δ Великого Пса) — третя за яскравістю зорею в сузір'ї Великого Пса (після Сіріуса та Адхара)[1]. Яскравий надгігант спектрального класу F8, видима зоряна величина +1,83.

δ Великого Пса

δ Великого Пса розташована вниз і дещо лівіше від Сіріуса (нижній лівий кут зображення).
Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Великий Пес
Пряме піднесення 07h 08m 23.5s
Схилення -26° 23′ 36″
Видима величина (V) 1.83
Характеристики
Спектральний клас F8 Ia
показник кольору U−B 0.54
яскравість B 2.514
показник кольору B−V 0.68
яскравість V 1.842
яскравість J 0.771 ±0.222
яскравість H 0.537 ±0.300
яскравість K 0.453 ±0.334
Тип змінності можливо вона є змінною
типу Альфи Лебедя
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 34 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -3.12±0.26 мас/рік

за схиленням: 3.31±0.34 мас/рік

Паралакс (π) 2.03 ± 0.38 мас
Відстань {{{відстань_ср}}} світлових років
{{{відстань_пс}}} парсек
Абсолютна величина (MV) -6.87±0.67
Подробиці
Маса 17 M
Радіус 215 R
Світність 47000±29000 L
Ефективна температура 6200  K
Металічність [Fe/H] 0.19
Обертання ~28 км/сек
Вік 1 × 107 років
Інші позначення
Везен, Весен, Алвазн, Аль Вазорг, 25 Великого Пса, HR 2693, HD 54605, SAO 173047, FK5 273, BD−26°3916, CPD−26°1793, HIP 34444, GC 9443, CCDM 07084-2624
Посилання
SIMBADдані для Wezen

Розташування на зоряному небі

δ Великого Пса розташована на 10 градусах на південь від Сіріуса й на широті Києва підіймається над горизонтом не вище 13 градусів. На схід від цієї зорі на відстані 1,3 кутових градуса розташоване Розсіяне скупчення NGC 2354[2]. Як і решта зір сузір'ї Великого Пса Везен у північній півкулі найкраще видно взимку та в південній півкуліулітку.

δ Великого Пса перебуває на відстані близько 1800 світлових років від Сонця та належить до OB асоціації, що в розсіяному скупченні Коліндер 121, центр якого лежить поблизу зорі Омікрон Великого Пса. Враховуючи вік зорі, її належність до OB асоціації та власну швидкість руху в галактиці, вона належить до I-го типу зоряного населення.

Коли б Везен був розташований на такій же відстані від Землі, як і Сіріус, то він був би таким же яскравим як половина диску Місяця[3].

Походження назви

Назва «Везен» походить із середньовічної араб. وزن аль вазн, що в сучасній арабській мові означає "вага". Середньовічні араби вживали однакову назву для пари зір: δ Великого Пса та β Центавра[4]. За іншими даними ця назва вживалася для зір Альфи та Бети Центавра.

Фізичні властивості

Везен є жовто-білим яскравим надгігантом, чий радіус перевищує радіус Сонця в 215 разів, а його маса більша за сонячну масу в 17 разів. Температура його поверхневих шарів становить усього 5818 K[5]. Його світність перевищує сонячну майже в 50 тисяч разів, а абсолютна зоряна величина (М) становить -6.87.

Він обертається навколо своєї осі зі швидкістю близько 28 км/сек й, відповідно, здійснює повний оберт протягом приблизно одного земного року. Завдяки великій масі, Везен вже завершив свою еволюцію на головній послідовності й у віці близько 10 мільйонів років термоядерні реакції горіння водню в його ядрі призупинилися. Його оболонка розширюється й охолоджується. У міру того як у його ядрі розпочнуться реакції горіння гелію, а згодом — і важчих елементів, через 100 тисяч років Везен поступово перетвориться на червоний надгігант, оскільки температура його зовнішніх шарів буде ще меншою. Коли, внаслідок термоядерних реакцій, його ядро майже повністю перетвориться на залізне, зоря зколапсує й вибухне як наднова[6].

Джерела

  • Використано матеріали англійської вікіпедії
  1. Великий Пес // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Ridpath, Ian; Tirion, Will (2003). The Monthly Sky Guide. Cambridge University Press. с. 16. ISBN 0521533066.
  3. Kunitzsch P, Smart T, (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, MA: Sky Pub. с. 23. ISBN 9781931559447.
  4. Davis J, Booth AJ, Ireland MJ, Jacob AP, North JR, Owens SM, Robertson JG, Tango WJ, Tuthill PG (2007). The Emergent Flux and Effective Temperature of Delta Canis Majoris. doi:10.1071/AS07017. Процитовано 28 травня 2010.
  5. Kaler, James B. Wezen. Stars website. University of Illinois. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 28 травня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.