Волокитін Андрій Олександрович
Волокитін Андрій Олександрович (нар. 18 червня 1986, Львів) — український шахіст, заслужений майстер спорту України, міжнародний гросмейстер.
Триразовий чемпіон України 2004, 2015 та 2021 років.
У складі збірної України переможець шахової олімпіади 2004 року та чемпіонату Європи із шахів 2021 року, срібний призер шахової олімпіади 2016 та бронзовий 2012 років.
| Волокитін Андрій | ||||
|---|---|---|---|---|
 Волокитін Андрій Олександрович | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Народження |
18 червня 1986 (35 років) Львів | |||
| Титул | гросмейстер (2001) | |||
| Рейтинг ФІДЕ | 2677 (№ 62 у рейтингу ФІДЕ у грудні 2021 року) | |||
| Піковий рейтинг |
2725 — 25-те місце (березень 2013 року) | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
 | ||||
Його рейтинг станом на грудень 2021 року — 2677 (62-ге місце у світі, 5-те в Україні).
Ранні роки
Почав займатися шахами з 9 років у СДЮШОР «Дебют». Тренер — Володимир Грабінський. В 10 років вже кандидат в майстри спорту. В 14 років здобув звання міжнародного майстра. В 15 років один з наймолодших міжнародних гросмейстерів у світі. В 18 років — заслужений майстер спорту України. Тричі чемпіон України у своїй віковій категорії (1997, 1998, 2001). Двічі розділив 1 місце на Чемпіонаті світу серед одноліток (1998, 1999). В 1999 та 2000 роках виступав за збірну України на дитячих Олімпіадах в Артеці, де здобув золоті та срібні нагороди. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка.
Досягнення
У 2000 році виконав норматив міжнародного майстра на турнірах у Львові, Краснодарі та в Лозанні.
У 2001 році підкорив три норми гросмейстера — на чемпіонаті Європи (Охрид), посів 28 місце при 203 учасниках; на «Меморіалі Відмара» (Порторож) — 3 місце; на чемпіонаті України (Покров) — розділив 2-3 місця.
Найкращі результати:
2001
- Лозанна — вийшов до півфіналу, при цьому сенсаційно обіграв майбутнього чемпіона світу Руслана Пономарьова.
2002
- Сант-Вінсент (Італія) — розділив 1-3 місце.
- Есберг (Данія) — 3 місце в круговому турнірі 14 категорії.
2004
- Харків — Чемпіон України[1].
- Кальвія (Іспанія) — Чемпіон 36-ї Всесвітньої Олімпіади у складі збірної України.
2005
- Біль (Швейцарія) — 1 місце в круговому турнірі 16 категорії.
2012
- Сан-Себастьян (Іспанія) — 1 місце.[2]
- Київ — 3 місце на чемпіонаті України.[3][4]
- Стамбул — 3 місце на 40-й шаховій олімпіаді.
2014
2015
- Єрусалим (Ізраїль) — 9 місце на чемпіонаті Європи — кваліфікувався на Кубок світу ФІДЕ 2015 року.[6][7]
- Львів — чемпіон України[8] (вдруге).
2016
- Блед (Словенія) — 1 місце в круговому турнірі 15 категорії «Меморіал Д.Відмара» — 7 з 9 очок (+5-0=4)[9];
- Баку — у складі збірної України срібний призер 42 шахової олімпіади, 1 місце серед шахістів, які виступали на резервній шахівниці — 8½ з 9 очок та абсолютно найкращий турнірний перформанс серед усіх шахістів — 2992 очка[10][11].
- У грудні 2016 року, набравши 6½ очок з 11 можливих (+5-3=6), посів 6 місце в чемпіонаті України, що проходив у Рівному[12][13].
2019
- Луцьк — 3 місце у чемпіонаті України[14].
2021
- Чатеж-об-Саві (Словенія) — у складі збірної України переможець командного чемпіонату Європи.
- Харків — чемпіон України[15][16] (втретє).
Результати виступів у чемпіонатах України
Андрій Волокитін зіграв у 10-ти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 64½ очок зі 101 можливого (+40-12=49).
| Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2000 | Севастополь | 69-й чемпіонат України | 6 | 2 | 1 | 6½ з 9 | 5 — 11 |
| 2001 | Покров | 70-й чемпіонат України | 3 | 0 | 6 | 6 з 9 |  — 3
|
| 2004 | Харків | 73-й чемпіонат України | 6 | 0 | 4 | 8 з 10 | 
|
| 2011 | Київ | 80-й чемпіонат України | 3 | 1 | 7 | 6½ з 11 | 5 |
| 2012 | Київ | 81-й чемпіонат України | 5 | 2 | 4 | 7 з 11 | 
|
| 2013 | Київ | 82-й чемпіонат України | 2 | 2 | 7 | 5½ з 11 | 7 |
| 2015 | Львів | 84-й чемпіонат України | 4 | 1 | 6 | 7 з 11 |
|
| 2016 | Рівне | 85-й чемпіонат України | 5 | 3 | 3 | 6½ з 11 | 6 |
| 2019 | Луцьк | 88-й чемпіонат України | 3 | 1 | 5 | 5½ з 11 |
|
| 2021 | Харків | 90-й чемпіонат України | 3 | 0 | 6 | 6 з 11 |
|
Статистика виступів у складі збірної України
За період 2001—2021 роки Андрій Волокитін зіграв за збірну України у 12-ти турнірах, зокрема: шахова олімпіада — 5 разів[17], командний чемпіонат світу — 1 раз[18], командний чемпіонат Європи — 6 разів[19].
Андрій переможець шахової олімпіади 2004 року та чемпіонату Європи 2021 року, срібний та бронзовий призер шахових олімпіад відповідно 2016 та 2012 років, срібний та бронзовий призер командних чемпіонатів Європи. Також в його активі дві золоті та дві бронзові індивідуальні нагороди.
Загалом у складі збірної України Андрій Волокитін зіграв 95 партій, у яких набрав 62½ очок (+41=43-11), що становить 65,8 % від числа можливих очок.
.jpg.webp)
| Рік | Турнір | Місто | Збірна | Шахівниця | Рейтинг | + | = | − | Результат | % очок | Турнірний рейтинг | Командне місце | Особисте місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2001 | чемпіонат Європи | Леон | Україна | резерв | 2566 | 2 | 0 | 2 | 2 з 4 | 50,0 | 2477 | 11 | |
| 2004 | шахова олімпіада | Кальвія | Україна | 3 | 2652 | 6 | 5 | 1 | 8½ з 12 | 70,8 | 2771 | | 4 |
| 2005 | чемпіонат світу | Беер-Шева | Україна | 3 | 2666 | 1 | 5 | 1 | 3½ з 7 | 50,0 | 2636 | 4 | 4 |
| 2006 | шахова олімпіада | Турин | Україна | 2 | 2660 | 2 | 3 | 2 | 3½ з 7 | 50,0 | 2557 | 8 | |
| 2007 | чемпіонат Європи | Іракліон | Україна | 3 | 2678 | 3 | 5 | 1 | 5½ з 9 | 61,1 | 2668 | 5 | 12 |
| 2008 | шахова олімпіада | Дрезден | Україна | резерв | 2659 | 2 | 5 | 0 | 4½ з 7 | 64,3 | 2674 | 4 | |
| 2009 | чемпіонат Європи | Новий Сад | Україна | 2 | 2681 | 3 | 4 | 1 | 5 з 8 | 62,5 | 2696 | | |
| 2012 | шахова олімпіада | Стамбул | Україна | 3 | 2709 | 4 | 4 | 1 | 6 з 9 | 66,7 | 2750 | | 4 |
| 2013 | чемпіонат Європи | Варшава | Україна | 2 | 2682 | 3 | 4 | 1 | 5 з 8 | 62,5 | 2737 | 9 | 7 |
| 2016 | шахова олімпіада | Баку | Україна | резерв | 2647 | 8 | 1 | 0 | 8½ з 9 | 94,4 | 2992 | | |
| 2019 | чемпіонат Європи | Батумі | Україна | 3 | 2627 | 3 | 3 | 1 | 4½ з 7 | 64,3 | 2748 | | |
| 2021 | чемпіонат Європи | Чатеж-об-Саві | Україна | 2 | 2656 | 4 | 4 | 0 | 6 з 8 | 75,0 | 2824 | | |
Примітки
- Чемпіонат України 2004 року на сайті «Шахова Україна»
- От Капабланки до Волокитина
- Anton Korobov is 2012 Ukrainian champion
- Антон Коробов — чемпіон України з шахів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
- European Rapid Chess Championship 2014 Standings — round 11
- Evgeny Najer is 2015 European Champion
- Результати чемпіонату Європи 2015 року
- Фінал 84 чемпіонату України серед чоловіків
- 20. memorial dr. Milana Vidmarja
- 42nd Olympiad Baku 2016 Open
- 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's(англ.)
- Підсумки чемпіонату України 2016
- Ukrainian Chess Championship 2016
- 88-й чемпіонат України серед чоловіків
- Фінал 90 чемпіонату України серед чоловіків
- Volokitin and Dolzhykova win Ukrainian Championship
- MEN'S CHESS OLYMPIADS (Volokytin, Andriy)
- WORLD MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Volokytin, Andriy)
- EUROPEAN MEN'S TEAM CHESS CHAMPIONSHIP (Volokytin, Andriy)
- Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Посилання
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті ФІДЕ (англ.)
- Партії Андрія Волокитіна в базі ChessGames (англ.)
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті 365chess.com (англ.)
- Особова картка Андрія Волокитіна на сайті OlimpBase.org (англ.)
- Офіційна сторінка Андрія Волокитіна (рос.) (англ.)
- Нарис про Андрія Волокитіна "Максималіст"
- «Волокітін: Члену збірної Росії легше стати чемпіоном світу»
- "Андрій Волокітін: На Олімпіаді виступили на «задовільно»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Мечтаю стать чемпионом мира по… легкой атлетике»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Порой полезно нарушать режим»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Мне по силам победить любого»
- «Андрей ВОЛОКИТИН: Я — Волокитин, а не второй Пономарев!»
- Donostia Chess Festival 2011 (Сан-Себастьян)
|
Попередній Євген Мірошниченко Юрій Кузубов Антон Коробов |
 |
Чемпіон України із шахів 2004 2015 2021 |
 |
Наступний Олександр Арещенко Михайло Олексієнко — |