Вулиця Просвіти (Львів)

Ву́лиця Просві́ти вулиця у Личаківському районі м. Львова, в межах історичного центру Львова, що сполучає вулиці Винниченка та Короленка.

Вулиця Просвіти
Львів
Вигляд з вулиці Винниченка
Вигляд з вулиці Винниченка
Місцевість Історичний центр Львова
Район Личаківський
Назва на честь товариства «Просвіта»
Колишні назви
Кармелітська дорога, Дорога до Францисканського костелу, Постґассе (Поштова), Кармелітська, Румініенштрассе, Кармелітська, Дарвіна
австрійського періоду (українською) Постґассе
австрійського періоду (німецькою) Post Gasse
польського періоду (польською) Karmelicka droga, Droga do Franciszkańskiego kościoła, Pocztowa, Karmelicka
радянського періоду (українською) Кармелітська, Дарвіна
радянського періоду (російською) Кармелитская, Дарвина
Загальні відомості
Протяжність 280 м
Координати початку 49°50′30″ пн. ш. 24°12′12″ сх. д.
Координати кінця 49°50′32″ пн. ш. 24°02′25″ сх. д.
Поштові індекси 79008[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі  2, 4, 6, 8
Архітектурні пам'ятки  4, 6, 8[2]
Пам'ятники Товариству «Просвіта»
Навчальні заклади ліцей «Просвіта» Львівської міської ради
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудова класицизм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Просвіти у Вікісховищі

Назва

Забудова

Забудова вулиці класицизм[3]. Будинки, що приписані до вулиці Просвіти розташовані з парного боку. З непарного боку розташована будівля, що належить військовим — штаб Повітряного командування «Захід» (вул. Лисенка, 12), а також великий сквер, розбитий навколо пам'ятника товариству «Просвіта».

За часів Польщі у будинку № 2 були Староство, Державне водне управління, Окружне і повітове земельні управління, Кураторій шкільного округу та шкільної інспекції, редакція «Газети Львівської», за радянських часів — обласний комітет ЛКСМУ, обласний військовий комісаріат, райвійськкомат Ленінського району, а від 1960-х років тут містилася львівська школа-інтернат 2[3], пізніше перетворена на комунальну школу-інтернат № 2. Від 2018 року школу-інтернат шляхом реорганізації перетворили на ліцей «Просвіта» Львівської міської ради[5].

У будинку № 4 до 1939 року були Окружне страхове управління й управління еміграції, за радянської влади — органи Сталінського району: районний комітет Компартії України, райком комсомолу, відділ народної освіти, виконком райради депутатів трудящих, районне бюро ЗАГС, прокуратура району, інспекція пожежного нагляду, інспекція держстраху[3], зараз тут міститься управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації. 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[6]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 83-м[2].

Двоповерховий житловий будинок № 6 споруджений на межі XIX і XX століть у стилі віденської сецесії. Належав директору львівської торгово-промислової палати Лазарусу Блоху. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 84-м[2].

У будинку № 8 за польських часів була торгівля худобою «Цехус», нині тут житловий будинок[3]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 85-м[2].

Пам'ятники

1982 року у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка, встановлений пам'ятник українському радянському письменнику Олександрові Гаврилюку (скульптори Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович)[7]. Демонтований на початку 1990-х років. На його місці у 1993 році з нагоди 125-ліття діяльності товариства «Просвіти» споруджено пам'ятник «Просвіті» (скульптор В. Ярич, архітектор — Микола Обідняк). Відкриття пам'ятника відбулося 8 травня 1994 року[8].

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 8 січня 2021.
  3. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 169.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 50.
  5. Офіційна сторінка ліцею «Просвіта» Львівської міської ради. litsey-prosvita.lviv.ua. Процитовано 8 січня 2021.
  6. Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI. rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Процитовано 8 січня 2021.
  7. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
  8. Ілько Лемко (23 березня 2007). Пам'ятник «Просвіті». pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 8 січня 2021.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.