Вулиця Просвіти (Львів)
Ву́лиця Просві́ти — вулиця у Личаківському районі м. Львова, в межах історичного центру Львова, що сполучає вулиці Винниченка та Короленка.
Вулиця Просвіти Львів | |
---|---|
Вигляд з вулиці Винниченка | |
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Личаківський |
Назва на честь | товариства «Просвіта» |
Колишні назви | |
Кармелітська дорога, Дорога до Францисканського костелу, Постґассе (Поштова), Кармелітська, Румініенштрассе, Кармелітська, Дарвіна | |
австрійського періоду (українською) | Постґассе |
австрійського періоду (німецькою) | Post Gasse |
польського періоду (польською) | Karmelicka droga, Droga do Franciszkańskiego kościoła, Pocztowa, Karmelicka |
радянського періоду (українською) | Кармелітська, Дарвіна |
радянського періоду (російською) | Кармелитская, Дарвина |
Загальні відомості | |
Протяжність | 280 м |
Координати початку | 49°50′30″ пн. ш. 24°12′12″ сх. д. |
Координати кінця | 49°50′32″ пн. ш. 24°02′25″ сх. д. |
Поштові індекси | 79008[1] |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 2, 4, 6, 8 |
Архітектурні пам'ятки | № 4, 6, 8[2] |
Пам'ятники | Товариству «Просвіта» |
Навчальні заклади | ліцей «Просвіта» Львівської міської ради |
Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
Забудова | класицизм[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Просвіти у Вікісховищі |
Назва
- 1825 — 1849 — Кармелітська дорога, бо йшла повз маєтності монастиря кармелітів босих.
- 1849 — 1865 — Дорога до Францисканського костелу, збудованого у XVIII столітті на сучасній вулиці Короленка.
- 1865 — 1871 — Пост Ґассе (Поштова), бо тут у маєтку Коморовщизна був поштовий заїзд, з якого вирушали диліжанси до Відня.
- 1871 — 1941 — Кармелітська.
- 1941 — 1944 — Румініенштрассе, на честь Румунії — союзників Німеччини у другій світовій війні.
- 1944 — 1944 — Кармелітська, повернена передвоєнна назва.
- 1944 — 1993 — Дарвіна, на честь англійського вченого-натураліста Чарльза Дарвіна.
- сучасна назва від 1993 — Просвіти, на честь 125-ліття українського культурно-освітнього товариства «Просвіта»[4].
Забудова
Забудова вулиці — класицизм[3]. Будинки, що приписані до вулиці Просвіти розташовані з парного боку. З непарного боку розташована будівля, що належить військовим — штаб Повітряного командування «Захід» (вул. Лисенка, 12), а також великий сквер, розбитий навколо пам'ятника товариству «Просвіта».
За часів Польщі у будинку № 2 були Староство, Державне водне управління, Окружне і повітове земельні управління, Кураторій шкільного округу та шкільної інспекції, редакція «Газети Львівської», за радянських часів — обласний комітет ЛКСМУ, обласний військовий комісаріат, райвійськкомат Ленінського району, а від 1960-х років тут містилася львівська школа-інтернат № 2[3], пізніше перетворена на комунальну школу-інтернат № 2. Від 2018 року школу-інтернат шляхом реорганізації перетворили на ліцей «Просвіта» Львівської міської ради[5].
У будинку № 4 до 1939 року були Окружне страхове управління й управління еміграції, за радянської влади — органи Сталінського району: районний комітет Компартії України, райком комсомолу, відділ народної освіти, виконком райради депутатів трудящих, районне бюро ЗАГС, прокуратура району, інспекція пожежного нагляду, інспекція держстраху[3], зараз тут міститься управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації. 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[6]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 83-м[2].
Двоповерховий житловий будинок № 6 споруджений на межі XIX і XX століть у стилі віденської сецесії. Належав директору львівської торгово-промислової палати Лазарусу Блоху. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 84-м[2].
У будинку № 8 за польських часів була торгівля худобою «Цехус», нині тут житловий будинок[3]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 85-м[2].
Пам'ятники
1982 року у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Короленка, встановлений пам'ятник українському радянському письменнику Олександрові Гаврилюку (скульптори Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович)[7]. Демонтований на початку 1990-х років. На його місці у 1993 році з нагоди 125-ліття діяльності товариства «Просвіти» споруджено пам'ятник «Просвіті» (скульптор В. Ярич, архітектор — Микола Обідняк). Відкриття пам'ятника відбулося 8 травня 1994 року[8].
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 8 січня 2021.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 169.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 50.
- Офіційна сторінка ліцею «Просвіта» Львівської міської ради. litsey-prosvita.lviv.ua. Процитовано 8 січня 2021.
- Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI. rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Процитовано 8 січня 2021.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
- Ілько Лемко (23 березня 2007). Пам'ятник «Просвіті». pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 8 січня 2021.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 168—169. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 50, 79, 82, 102, 107, 116, 118. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Просвіти. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 8 січня 2021.
- Ілько Лемко (6 квітня 2007). Просвіти, Короленка, Смольського, Миклухи-Маклая. explorer.lviv.ua. Процитовано 8 січня 2021.</ref>