Гаплогрупа R-M269

Батьківщиною M269 є Західна Азія. З'явилася у Європі у новокам'яну добу. Проте різноманіття субкладів M269 у Європі та їх географічне поширення пов'язані з колонізаційними хвилями з євразійських степів за мідної та бронзової діб. Достеменно невідомо коли R-M269 перетнула Кавказ у понтійсько-каспійський степ, але припускають що то було з появою дніпро-донецької культури у 5100-4300 роках до Р.Х.. Дніпро-донецька культура була першою спражньою новокам'яною спільнотою у цих степах з одомашненими коровами, вівцями та козами. За доби дніпро-донецької культури відбувається перехід від племен R1a або/та I2a1b до раннього землеробства, можливо з домішкою близькосхідних фермерів "Старої Європи".

Понад 30 зразків з України новокам'яної доби (5500-4800 роки до Р.Х.) були досліджені Матієсоном[1] у 2017 році. Вони належать до Y-гаплогрупи I, I2a2, R1a, R1b1a (L754) та лише один до R1b1a2 (L388). Жодний не належить до R1b-M269 або R1b-L23, які стали домінуючими у добу ямної культури. Мітохонріальні результути належать U4a, U4b, U4d, U5a1, U5a2, U5b2, а також по одному до J2b1 та U2e1. Жодна з цих мітохондріальних гаплогруп не належить до типових індо-європейських H2a1, H6, H8, H15, I1a1, J1b1a, W3, W4 або W5 що зёявляться пізніше за ямної, шнурової кераміки та унетицької культур. Аутосомні геноми новокам'яної України були чисто з середньокам'яної доби Європи (приблизно 90% EHG та 10% WHG) та повністю відсютні кавказькі домішки (CHG), які вже знайдені за часу ямної культури та культур-наступниць бронзової доби. Перша чисто прото-індоєвропейською культурою була середньостогівсько (4600-3900 роки до Р.Х)-хвалинська (5200-4500 роки до Р.Х) культурно-історична спільнота. Саме тоді з'являються та продовжуються у наступних степових культурах самобутні поховання під могилами (курганами) з положенням померлих на спині з піднятими, зігнутими колінами, з напрямом голови на північний схід.

Інша міграція з Закавказзя на Передкавказзя сталося 3700 років до Р.Х. з появою майкопської культури бронзової доби. Майкопська культура з'явилася на Кубані з переходом племен мідної доби Асирії та Мідії через Кавказ. Майкопська культура поширила бронову технологію та обряд поховання у понтійсько-каспійський степ, де, незабаром (з 3500 року до Р.Х), зформувалася ямна культура.

За часу ямної культури (3500-2500 роки до Р.Х.) R-M269 жили та мішалися з першоприбулими R1a. За даними лінгвістів саме у цей період формуються як лінгва-франка прото-індоєвропейська мова. Подібності прото-індоєвропейської мови з кавказькими та хуритською мовами Західної Азії з одної сторони та уральських мов Волго-Уральського краю з іншої вказують на понто-каспійський степ як на важливий регіон її походження. Також за часу ямної культури поширилися криті вози, як засіб пересувного життя, що згодом допомогло їм заселити широкі простори Євразії. Цими возами продовжували користуватися за доби Римської імперії германські племена та у Галлії.

Поширення M269 зростає зі сходу на захід Європи. Вона досягає максимуму 92% у Велсі, 82% в Ірландії (у деяких місцях до 95%), 70% у Шотландії, 68% в Іспанії, 60% у Франції (76% у Нормандії), близько 60% у Португалії, 53% в Італії, 50% у Німеччині, 50% у Нідерляндах, 45% у східній Англії, 43% у Данії та 42% в Ісландії. Мінімально, у Західній Європі може сягати, наприклад 27% у верхів'ях Рони. З меншою частотою M269 зустрічаються у Центральній (наприклад 2,4% у Польщі) та Південно-Східній Європі та зменшується Євразією до менше 1% у Китаї та Індії. У Африці найбільшого поширення досягає у Алжирі (10%) та серед гереро у Намібії (8%).

Західноєвропейці M269 поділені на представників P312/S116 та U106/S21 відгалуження M412 (L51).

Поза оригінальними початковим R-M269 решта ділиться на 2 головні групи:

• R-L23 (R1b1a1a2a; L23/PF6534/S141) - сформована 6400 років тому: загальний предок 6100 років тому.
• R-PF7562 (R1b1a1a2b; V2850) - сформована 6400 років тому: загальний предок 5600 років тому.

R-L23* є найбільш поширеними R-M269. коли R-PF7562 тепер рідкі.

У Росії R-L23 (Z2105/Z2103; або R1b1a1a2a) за дослідженням 2015 року виявлена у 36,2% башкир Бурзянського району, 21,2% удмуртів, 8% комі, 6,8% мордовців, 3,8% бесерм'ян та 2,3% чуваш.

На Балканах R-L23 виявлена у 7,9% косівських албанців, 5,1% македонців, 4,4% сербів.

За даними трьох груп Familytree DNA[4][5][6], де сконцентровані українці, носіями R1b є 35 з 604, тобто 5,8%.

До "європейської гілки" М269 відносяться 31 з 35 (88,6%) R1b. Взагалі серед українців: М269 - 5.13%.

Усі визначенні за галуззю (числом 17) українці-носії М269 відносилися до L23. З них до "західноєвропейської" L51 та нижче за деревом L151 відносяться 11 з 17 (64,7%). До "балкано-малоазійської" Z2103 - 5 з 17 (29,4%).

Носії L151 розділені на U106 (7 з 11) та P312 (4 з 11). До U106 відноситься 4 зразка L48 (у тому числі 2 до Z331) та зразок до S264. До P312 відноситься 2 зразка L2 та 1 зразок DF27.

Серед носіїв Z2103 4 зразка належить до Z2108 та вниз за деревом до Z2110 (3 зразхка CTS7556, 1 зразок CTS7822) та 1 зразок - до Z2109.

• FamilytreeDNA Haplogroup R1b
• Europedia Haplogroup R1b
• YFull YTree R1b
• ISOGG Haplogrop R