Серхіо Перес

Перес виступав у серії Skip Barber National Championship у 2004 році, що базується в США. Його участь спонсорувалася телекомунікаційною компанією Telmex чемпіонат він завершив на одинадцятому місці.

Серхіо відправився в Європу у 2005 році для участі в німецькій Формулі-БМВ ADAC[4]. Він фінішував чотирнадцятим, беручи участь за команду Team Rosberg і підвищився до шостої позиції в наступному році.

В сезоні 2006-07 А1 Гран-прі, Перес взяв участь в єдиному етапі чемпіонату за команду Мексики. Він став третім з наймолодших пілотів хто брав участь у цій серії.

Мексиканець перейшов у Британську Формулу-3 в 2007 році. Він виступав у національному класі — для застарілих шасі — з командою T-Sport і виграв чемпіонат з комфортним відривом. Він виграв дві третини гонок і приблизно стільки ж поулів і фінішував у всіх гонках на подіумі за винятком трьох.

У 2008 році Перес і T-Sport підвищилися до основного міжнародного класу чемпіонату, де він був одним з небагатьох пілотів у кого на боліді був встановлений двигун Mugen Honda. Після лідирування у чемпіонаті на початку сезону, в результаті він завершив сезон на четвертій позиції підсумкового заліку.

Перес ганявся за команду Barwa International Campos Team в сезоні 2008-09 GP2 Asia і був напарником росіянина Віталія Петрова. Він став першим мексиканським пілотом хто дійшов до цього рівня автоспорту після Джованні Алої, який виступав у Формулі-3000 у 1990 році. Він виграв свою першу гонку в GP2 Asia в Сахірі, лідируючи від старту до фінішу, стартуючи з першого місця на стартовій решітці в спринті. Він додав другу перемогу в скарбничку на нічній трасі Лосаль, в спринті, що проходив у Катарі.

Перес перейшов у команду Arden International для виступу в основному сезоні 2009 GP2, де його напарником став інший випускник Формули-3 Едоардо Мортара.

4 жовтня 2010 року, було оголошено про перехід Переса в «Заубер»[5]. Разом з ним у «Заубер» як спонсор прийшла компанія Telmex.

Мексиканець швидко зміг проявити себе на новій техніці, вже в перший сезон неодноразово фінішує в очковій зоні і лише ряд спірних технічних рішень команди і серйозна аварія на Гран-прі Монако (коштувала Серхіо пропуску двох гонок)[6], не дозволила йому домогтися більшого ніж шістнадцяте місце в особистому заліку. Через рік ситуація помітно покращилася — Перес хоч і був не надто стабільний, але надана йому техніка в поєднанні з правильною стратегією дозволяла мексиканцю на окремих етапах боротися на чолі пелотону до самого фінішу: на Гран-прі Малайзії і Гран-прі Італії йому вдається фінішувати на рекордній для себе другій позиції, порівняно небагато поступаючись переможцям і помітно випереджаючи всіх інших.

Прогрес Переса зацікавив і багатьох лідерів пелотона — ще до дебюту в чемпіонаті світу він був зарахований до програми підтримки молодих пілотів Ferrari[7], а у вересні 2012 року, після ряду яскравих гонок за Sauber підписав контракт з McLaren, яка в той момент шукала заміну Льюїсу Хемілтону, який перейшов в Mercedes[8]. Хід виявився не зовсім вдалим — один з недавніх лідерів пелотона переживав не найкращий період своєї кар'єрі, а тут ще й Перес не зміг вписатися в колектив британської команди. У підсумку, провівши в Уокінгу лише рік, за який Перес жодного разу не фінішував в гонках вище п'ятого місця, мексиканець покинув McLaren[9].

Наступним місцем перебування Серхіо в Формулі-1 стала ще одна розташована у Великій Британії команда — Force India, також як і McLaren використовувала силові установки Mercedes[10]. Перехід виявився подвійно вдалим — індійська команда побудувала непогане шасі, а німецький мотор дозволив команді бути конкурентоздатною в пелотоні. Чи не все складалося ідеально, але на Гран-прі Бахрейну Перес приніс своїй команді перший за майже п'ять років фініш на подіумної позиції в гонці. Надалі Серхіо через власні помилки втратив чимало важливих очок, але за підсумками сезону пілот фінішувати в очковій групі 12 разів, закінчивши чемпіонат на десятій сходинці особистого заліку, програвши напарникові Ніко Хюлькенбергу, але випередивши Кевіна Магнуссен, що став його заміною в McLaren. Загалом, за весь час виступі у Force India Перес 5 разів піднімався на подіум за кубками, займаючи треті місця за результатами гонки.

В 2019 році команда Force India змінила свою назву на Racing Point. Серхіо Перес зберіг за собою місце основного пілота команди. Однак, в команді з новою назвою, за два сезони пілоту не вдалось потрапити на подіум жодного разу.

Після 190 гоночних етапів в якості пілота Формула 1, Серхіо здобув свою першу перемогу на Гран-прі Сахіру[11], а команда Racing Point отримала двох пілотів на подіумі (його товариш по команді Ленс Стролл фінішував третім). Це також була перша перемога гонщика із Мексики з тих пір, як Педро Родрігес виграв Гран-прі Бельгії в 1970 році, за 50 років до цього.

Red Bull Racing

18 грудня 2020 року стало відомо, що Серхіо стане бойовим пілотом команди Red Bull Racing і в наступному сезоні замість Александра Албона.[12] Угода з пілотом розрахована на один сезон.

† Включаючи очки зароблені іншими пілотами.

*Сезон триває.

^* Сезон триває. ^† Пілот не зміг завершити перегони але був класифікований подолавши понад 90 % дистанції.