Городнє (Болградський район)

Горо́днє село Болградського району Одеської області (Україна) населенням у 5104 особи. Попередні назви села — Градіна, до 1945 року — Чийшія.[1] Адміністративний центр Городненської сільської громади. Є одним із найстаріших болгарських сіл півдня України.

село Городнє
Прапор
Церква Св. Петра і Павла
Церква Св. Петра і Павла
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Болградський район
Громада Городненська сільська громада
Основні дані
Населення 5104
Площа 5,14 км²
Густота населення 993 осіб/км²
Поштовий індекс 68712
Телефонний код +380 4846
Географічні дані
Географічні координати 45°53′24″ пн. ш. 28°50′48″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
80 м
Водойми Великий Катлабуг
Місцева влада
Адреса ради 68712, Одеська обл., Болградський р-н, с.Городнє, вул.Широка,39
Карта
Городнє
Городнє
Мапа

 Городнє у Вікісховищі

Географія

Село розташоване за 35 км від районного центру центру Болград, та за 25 км від залізничної станції Чадир-Лунга (Молдова). Простягається по берегах річки Великий Катлабуг.

Історія

Пам'ятник 150-річчю заснування Чийшії

Археологічні знахідки, виявлені на території села, відносяться до епохи пізньої бронзи. Поблизу нього знайдено також керамічні вироби римського, скіфського, сарматського і слов'янського часів.[1]

Заснування Чийшії пов'язане з переселенням болгар до Російської імперії після російсько-турецької війни 1806 — 1812 років. Рятуючись від переслідування турків, перейшли Дунай та оселились тут у 1813 році сім'ї Богоєвих, Іванових, Мильковських, Генових. Назва села Чийшія — татарського походження, у перекладі — «волога долина».[1]

Оселившись у місцевості з родючими ґрунтами і багатими пасовиськами, жителі Чийшії займались хліборобством та скотарством. Визначне місце у господарстві посідало й городництво, у зв'язку з чим, починаючи з 1827 року, село часто стали називати Градіна, болгарською — город. Дослідник цього краю Аполлон Скальковський також підкреслював, що жителі Чийшії (або Градіни) — добрі хлібороби і винороби.[1]

14 листопада 1945 року було перейменовано село Чийшия Новоіванівського району на село Городнє і Чийшийську сільраду — на Городнянську.[2][3]

Населення

Згідно із переписом 1989 року, населення села становило 5476 осіб, 2659 з яких чоловіки та 2817  —жінки.[4]

За переписом населення 2001 року у селі мешкало 5090 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою згідно даним перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
болгарська 93,75 %
російська 2,90 %
українська 1,49 %
гагаузька 0,92 %
молдовська 0,47 %
циганська 0,35 %
білоруська 0,02 %
вірменська 0,02 %

Пам'ятки

Історико-краєзнавчий музей села Городнє
  • Церква Святих Петра і Павла 1847—1877 рр. споруди — одна з небагатьох в усій окрузі, яка збереглася у роки атеїзму, та у якій богослужіння ніколи не припинялися.
  • Пам'ятник на честь 150-річчя від дня заснування села 1967 року.
  • Пам'ятник на честь 200-річчя від дня заснування села 2013 року.
  • Історико-краєзнавчий музей села Городнє — розташовано на вул. Центральній, 98, відкритий у 1982 році. Складається з 7 залів та вуличної експозиції, більше 6 000 експонатів, 80% з них оригінали — предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг, документи, у тому числі й перші записи Св. Петро-Павлівської церкви, які датуються з 1820-го року: «Исповеднъя роспіси», «Объск брачный» та «Похозяйственные книги», за допомогою яких місцеві жителі складають власні родоводи.

Культура

В селі працюють народний ансамбль «Ізвор» Городненского будинку культури, народний оркестр болгарських народних інструментів «Чийшія». Колективи є учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів.

Бессарабія Folk

У селі Городнє з 2018 року проходить Міжнародний фольклорний фестиваль народної творчості «Бессарабія Folk». Серед учасників першого фестивалю були представники різних куточків української Бессарабії — сіл Городнє, Кубей, Дмитрівка, Нові Трояни, Каракурт, Криничне (Болградського району), Кам'янка, Утконосівка (Ізмаїльського району), Зоря (Саратський район), Рівне (Татарбунарський район), Виноградівка (Тарутинський район), м. Рені, а також танцювально-співочий колектив з міста Тараклія (Молдова). Колективи є носіями болгарської, української, гагаузської, молдовської культур.[7][8][9][10][11]

Географія учасників другого фестивалю розширилася за рахунок Болгарії. У номінації «Соло» перемогли Сергій Нейчев (с. Кирнички Ізмаїльського району) та Євгенія Шлапак (с. Городнє Болградського району). Серед вокальних ансамблів — «Дулакчія» (с. Розділені Арцизького району). Кращі хореографічні колективи — старша група ансамблю «Ізвор» (с. Городнє) та «Колорит» (с. Кам'янка Ізмаїльського району). Переможці отримали сертифікати на участь в етнофестивалі «Рожен» у Болгарії.[12]

Дата проведення третього фестивалю анонсована на 2 травня 2020 року. Заявки приймаються у чотирьох номінаціях — танцювальний, вокальний колектив, соло й театральна постановка.[13]

Головним спонсором етнофестивалю від заснування є Громадська організація «Центр розвитку Бессарабії» (засновник — меценат Віктор Куртєв).[14]

Відомі мешканці

Примітки

  1. Городнє. Одеська область у складі УРСР
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  3. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
  7. Фестиваль народного творчества «Бессарабия-FOLK» отгремел в Болградском районе
  8. I Міжнародний фольклорний фестиваль народної творчості «Бессарабія Folk» на порталі ГО «Центр розвитку Бессарабії»
  9. I Международный фольклорный фестиваль народного творчества «Бессарабия Folk»
  10. Микола ГРИГОРАШ (14 травня 2018). Ренийцы приняли участие в I Международном фестивале «Бессарабия FOLK» (рос.). «Рені – Одеса». Процитовано 2020-3-16.
  11. «Бессарабия Folk» – сохранение культурного разнообразия при поддержке Центра развития Бессарабии
  12. «Бессарабия Folk»: определены победители (рос.). «БессарабiЯ.UA». 5 травня 2019. Процитовано 2020-3-16.
  13. Аліна БЕРЕСТЕНЬ (7 грудня 2019). Центром развития Бессарабии озвучена программа главного события весны – грандиозного феста в Огородном (рос.). «БессарабiЯ.UA». Процитовано 2020-3-16.
  14. В Болградском районе проходит «Бессарабия FOLK» (рос.). «БессарабiЯ.UA». 4 травня 2019. Процитовано 2020-3-16.
  15. Энциклопедия виноградарства / главный редактор А. И. Тимуш. Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)

Посилання

  • Городнє — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
  • Огородное — Чийшия. Наш отчий дом: Материалы по истории села. — Ізмаїл : «СМИЛ», 2006. — 352 с., иллюстрации 16 с. с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.