Гірчак (рослина)

Гірчак[1][2] або спориш[3][4][2] (Polygonum L.) — космополітичний рід однорічних або багаторічних зіллястих рослин родини гречкових. Латинська назва polygonum походить від грецьких слів πολησ — багато та γονοσ — коліно, від вузловатого багатоколінного стебла[5].

Гірчак
спориш звичайний (Polygonum aviculare) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Підродина: Polygonoideae
Рід: Гірчак (рослина) (Polygonum)
L.
Види

За різними систематиками від 150 до 300 видів, з яких в Україні поширений 41, культивуються біля 20

Вікісховище: Polygonum

Види

В Україні 41 вид, з них деякі декоративні (в культурі), чинбарні, фарбувальні. Найчисленніші: спориш звичайний (Polygonum aviculare L.), росте по засмічених відкритих місцях по всій Україні, використовується як в'яжучий і сечогінний засіб (при хворобах нирок і ниркових каменях), з коріння видобувають синю фарбу; водяний перець (Polygonum hydropiper L.), росте при берегах, по каналах, на луках, у вологих лісах по всій Україні, крім полинового степу, вживають як кровотамуючий засіб, Гірчак зміїний (Polygonum bistorta).

Крім вищезгаданих видів по всій території України поширені: Гірчак земноводний (Polygonum amphybium), Гірчак почечуйний (Polygonum persicaria). В лісових та лісостепових районах зустрічається Гірчак шорсткий (Polygonum scabrum). На субальпійських луках у Карпатах росте Гірчак живорідний (Polygonum viviparum). Дуже рідко на півдні та сході України можна зустріти Гірчак гірський (Polygonum montanum). Культивують як декоративну рослину Гірчак сахалінський (Polygonum sachalinensis). Також в Україні інтродукований Гірчак Панютіна (Polygonum panjutinii).

Хімічний склад

Трава спориша або гірчака складається з флавоноїду авікулярину і кверцетину, аскорбінової кислоти — до 0,9 % на суху масу. Вітаміни: K, E, каротин, кремнієву кислоту, а також багато її розчинних складників, смол, слизу, жирів, вуглеводів, дубильних речовин — 0,35 % та сліди ефірної олії.

Практичне використання

Для свіжих салатів придатне молоде листя усіх видів споришу. Дещо кислуваті на смак пагони й листя усіх видів споришу вживають для приготування зелених борщів, юшок, щів.[6]

Галерея
  • Polygonum maritimum Гірчак морський
  • Polygonum maritimum
  • Polygonum aviculare
  • Polygonum paronychia

Див. також

Джерела

Посилання

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 516.
  2. Polygonum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Білодід, І.К. (ред.). Словник української мови. — Київ : Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 574.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 380. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Крапат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 76. — ISBN 996-7065-25-1.
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.59
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.