Далекосхідна гречка сахалінська

Далекосхідна гречка сахалінська[1], гірчак сахалінський, сахалінська гречка[2] (Reynoutria sachalinensis (F.Schmidt) Nakai, синонім — Fallopia sachalinensis (F.Schmidt) Ronse Decr., Polygonum sachalinensis F.Schmidt) — трав'яниста рослина з роду Reynoutria, родини гречкових. Уродженець Східної Азії, натуралізований в Америці, ПАР, Новій Зеландії, Європі (у тому числі — Україні).

Далекосхідна гречка сахалінська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Далекосхідна гречка (Reynoutria)
Вид:
Далекосхідна гречка сахалінська (R. sachalinensis)
Біноміальна назва
Reynoutria sachalinensis
(F.Schmidt) Nakai, 1922
Синоніми

Fallopia sachalinensis (F.Schmidt) Ronse Decr.
Polygonum sachalinense F.Schmidt
Reynoutria brachyphylla (Honda) Nakai
Tiniaria sachalinensis (F.Schmidt) Janch.

Морфологія
Листя
Квіти

Багаторічна рослина 2–3 м заввишки[2]. Стебла прямостоячі, товсті, з повними міжвузлями, вгорі гіллясті, голі. Листя широкоовальні або подовжено-яйцеподібні, з серцеподібною округленою основою, короткочерешкові, голі; розтруби плівчасті. Квітки дрібні, білуваті; оцвітина лійкоподібна; внутрішні частини її з крилоподібними виростами, що розростаються, при плодах. Суцвіття — пазушні мітелки, зібрані в короткі пучки. Плід — тригранний горішок. Цвіте у серпні — вересні. Плоди дозрівають у вересні — жовтні.

R. sachalinensis виростає більшою ніж інший натуралізований вид роду, Reynoutria japonica. Листки R. sachalinensis більші, серцеподібніші та часто червоно-жильні[3].

Розповсюдження

Природний ареал

Ареал натуралізації

В Україні зростає у квітниках, на городах — на всій території; декоративна, кормова[2].

Ареал культивування

Далекосхідний вид. Культивують як декоративну рослину. Дичавіє. В Україні є небезпечним інвазивним видом. Із сільськогосподарських угідь поширився на суміжні лісові площі, природні луки, ставши їх складовою частиною. В нових умовах виявився дуже агресивними і почав витісняти з біоценозів корінні види[4][5].

Хімічний склад

В надземній частині міститься 15,3—18,4 % протеїнів, 0,3—1,1 % рутина, 564,9—872,9 мг% аскорбінової кислоти, 26—28,8 % клітковини. Зміст дубильних речовин у листках не перевищує 10,5 % при доброякісності 20—40 %, в коренях до початку цвітіння вони досягають 28,2 %.

Використання

Рослина має антибактеріальну активність. Екстракт з листя можна використовувати в чистому вигляді і в букеті з ялиновим екстрактом для дублення шкіри. Дає велику зелену масу, молоді пагони поїдаються коровами і кіньми. Населення Сахаліну вживає в їжу листя свіжим і вареним. Дослідження показали можливість використання силосованого гірчака сахалінського (у стадії пуп'янкування) як корму для сільськогосподарських тварин. Висаджують як декоративну рослину біля водоймищ, огорож, на газонах. Медонос.

Див. також

Примітки
  1. Reynoutria sachalinensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 96. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 29.12.2018. (англ.)
  4. Юглічек, Л. С. Рослини-трансформери Хмельницької урбосистеми. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  5. Любомир Держипільський. Збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.