Далбаванцин

Далбаванцин (англ. Dalbavancin) — напівсинтетичний антибіотик з групи глікопептидних антибіотиків для внутрішньовенного застосування.[1][2] Він застосовується для лікування важких інфекцій шкіри, спричинених грам-позитивними бактеріями. За хімічною структурою далбаванцин є ліпоглікопептидом, подібним до тейкопланіну.[3] Початково далбаванцин досліджувався компанією «Vicuron Pharmaceuticals», а після придбання її корпорацією «Pfizer» з 2005 року дослідженнями та маркетингом препарату в США займався «Pfizer».[4] Прете першу заявку на схвалення далбаванцину FDA відхилило у грудні 2007 року.[5] Після цього у вересні 2008 року «Pfizer» вирішив припинити подальші дослідження далбаванцину[6], та продав права на препарат компанії «Durata Therapeutics», яка у грудні 2009 року розпочала нове клінічне дослідження ІІІ фази щодо ефективності препарату при важких інфекцій шкіри та її придатків.[7] Попередні результати цього дослідження у 2012 році були обнадійливими[8], зокрема далбаванцин виявився ефективнішим за ванкоміцин при лікуванні інфекцій шкіри.[9] У 2014 році після повторної заявки FDA схвалило далбаванцин для лікування інфекцій шкіри та її придатків.[10]

Далбаванцин
Систематична назва (IUPAC)
2-deoxy-1-O-[(3S,15R,18R,34R,35S,38S,48R,50aR)-5,31-dichloro-38-{[3-(dimethylamino)propyl]carbamoyl}-6,11,34,40,44-pentahydroxy-42-(α-D-mannopyranosyloxy)-15-(methylamino)-2,16,36,50,51,59-hexaoxo-2,3,16,17,18,19,35,36,37,38,48,49,50,50a-tetradecahydro-1H,15H,34H-20,23:30,33-dietheno-3,18:35,48-bis(iminomethano) 4,8:10,14:25,28:43,47-tetrametheno[1,14,6,22]dioxadiazacyclooctacosino[4,5-m][10,2,16]benzoxadiazacyclotetracosin-56-yl]-2-[(10-methylundecanoyl)amino]-β-D-glucopyranuronic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 171500-79-1
Код ATC J01XA04
PubChem 16134410
DrugBank DB06219
Хімічні дані
ФормулаC88H100Cl2N10O28 
Мол. маса1816,7 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність100%
Метаболізмгепатичний
Період напіврозпаду327 год.
Виділеннянирковий, фекалії
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання в/в

Фармакологічні властивості

Далбаванцин — напівсинтетичний антибіотик з групи глікопептидних антибіотиків. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу стінки грампозитивних бактерій шляхом інгібування полімеризації пептидогліканів клітинної стінки та інгібування зшивання структур клітинної стінки шляхом порушення трансгліколізації та транспептидації.[1][3] До препарату 'чутливі грампозитивні аеробні та анаеробні мікроорганізми: стафілококи (в тому числі метицилінорезистентні), стрептококи (у тому числі пневмококи) та ентерококи.[1][3][10] Грам-негативні бактерії нечутливі до далбаванцину.[1][3][11] Згідно проведених клінічних досліджень, внутрішньовенне введення далбаванцину раз на тиждень було настільки ж ефективним, як спочатку внутрішньовенне, а пізніше пероральне застосування лінезоліду щоденно.[2] Далбаванцин in vitro пригнічує чутливі бактерії у менших концентраціях, ніж ванкоміцин[11], хоча дещо поступається оритаванцину.[3]

Фармакокінетика

Після парентерального введення далбаванцин повільно розподіляється в організмі, біодоступність складає 100 % після внутрішньовенного введення. Препарат добре (на 93 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Далбаванцин частково метаболізується в печінці, виділяється з організму частково у виглді метаболітів, частково в незміненому вигляді переважно нирками, частково з фекаліями. Початковий період напіввиведення антибіотику становить 207 годин, термінальний 345 годин (у середньому 327 годин), та практично не змінюється при порушеннях функції печінки і нирок.[1][10][3]

Покази до застосування

Далбаванцин застосовують при гострих інфекціях шкіри та її додатків у дорослих, спричинених чутливими до антибіотику бактеріями, у тому числі з явищами бактеріємії.[1][10]

Побічна дія

Загальна частота побічних ефектів при застосуванні далбаванцину нижча, ніж у подібних по хімічній структурі антибіотиків.[3] При застосуванні далбаванцину можливі наступні побічні ефекти[1]:

Протипокази

Далбаванцин протипоказаний при підвищеній чутливості до глікопептидних антибіотиків та особам у віці до 18 років. З обережністю рекомендується застосовувати під час вагітності, годування грудьми та при важких порушеннях функції печінки.[1]

Форми випуску

Далбаванцин випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 500 мг.[10][12]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.