Данько Микола Іванович (художник)
Микола Іванович Данько (нар. 4 травня 1959, с. В’юнище Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області) — український театральний художник. Головний художник Київського державного академічного театру ляльок.
| Микола Іванович Данько | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
4 травня 1959 (62 роки) с. В’юнище Київської області | |||
| Навчання | Одеське театрально-художнє училище | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Життєпис
Народився в селищі В’юнище Переяслав-Хмельницького району Київської області (нині затоплене водами Канівського водосховища).
В 1985 році закінчив Одеське театрально-художнє училище, після чого працював художником-постановником Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І. Франка; з 1990-го – художник, з 1991 — головний художник Івано-Франківського обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки. З 2006 року — головний художник Київського державного академічного театру ляльок.[1][2]
Здійснив постановки лялькових вистав у театрах Луцька, Хмельницького, Бреста (Білорусь). Мав персональну виставку в Івано-Франківську (1999).
Театральні роботи
- 1990, 12 травня — «Лимерівна» за драмою Панаса Мирного; реж. Григорій Богомаз-Бабій
- «Вертеп»
- 1991 — «Лис Микита і Неситий Вовк» Я. Яроша за мотивами сатиричної казки І. Франка; реж. Леонід Попов
- 1992 — «У чужому пір’ю» М. Підгірянки
- 1993 — «Злидні»
- 1993 — «Лісовий цар Ох» О. Олеся
- 1993 — «Пан Коцький» дитяча опера М. Лисенко; реж. Д. Нуянзін
- 1993 — «Коли ще звірі говорили» за мотивами казок І. Франка
- 1994 — «Іван Голик» О. Кузьміна за мотивам І. Манжури; реж. Леонід Попов[3]
- 1995 — «Козенята та Сірий вовк» Ю. Гімельфарба; реж. Леонід Попов
- 1996 — «Лісова пісня» Л. Українки; реж. Леонід Попов
- 1996 — «На перші гулі» С. Васильченка; реж. Леонід Попов
- 2003 — «Діжка меду» Р. Неупокоєва
- 2003 — «Жили-були» М. Бартенєва та А. Усачова; реж. Володимир Підцерковний
- 2003 — «Чарівна шабля» В. Підцерковного
- 2007 — «Найсолодша гора» К. Рижова
- 2007 — «Коза-дереза» М. Лисенко
- «Алі-баба і розбійники»; реж. Володимир Підцерковний
- «Битий небиту везе»; реж. Я. Грушецький
- «Зелена Гора»; реж. Володимир Підцерковний
- «Золотий човник»; реж. Я. Грушецький
- «Колобок»; реж. О. Кузьмін
- «Кривенька Уточка»; реж. Я. Грушецький
- «Про те, про се»; реж. Володимир Підцерковний
- «Сумна весела казка»; реж. Я. Грушецький
- «У нашім раї»; реж. Володимир Підцерковний
- «Хома і Щука»; реж. Володимир Підцерковний
- 2005 — «Лис Микита і Неситий Вовк» Я. Яроша за мотивами сатиричної казки І. Франка; реж. Леонід Попов
- 2006 — «Лісова пісня» Л. Українки; реж. Леонід Попов
- 2007 — «Таємниця королеви доріг» Є. Огороднєго; реж. Леонід Попов
- 2008 — «Казка про Івана і Фому» О. Кузьміна за мотивами І. Манжури; реж. Леонід Попов
- 2009 — «Мишкові пригоди» Ю. Чеповецького; реж. Леонід Попов
- 2015 — «Гуси-лебеді» Галини Гусарової за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький[4]
- 2015 — «Мороз-Морозенко» Дмитра Драпіковського; реж. Дмитро Драпіковський
- 2016 — «Мишка та рожева стрічка» Руслана Неупокоєва; реж. Руслан Неупокоєв
- 2017 — «Гидке каченя» Володимира Синакевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
- 2017 — «Бременські музиканти» Ю. Ентіна, В. Ліванова; реж. Леонід Попов
- 2017 — «Чому ростуть діти?» Григорія Усача; реж. Катерина Лук’яненко
- 2018 — «Пригоди Івана Голика» Олександра Кузьміна; реж. Леонід Попов (мала сцена)
- 2018 — «Хлопчик-з-мізинчик» Миколи Рибалки та Тетяни Сільченко; реж. Леонід Попов (мала сцена)
- 2018 — «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабських казок; реж. Михайло Урицький
- 2018 — «Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицького; реж. Ігор Федірко[5][6]
- 2018 — «Карлик Ніс» А. Колеснікова за мотивами одноіменної казки В. Гауффа; реж. Леонід Попов
- 2019 — «Маленька Баба-Яга» Євгена Огороднього за О. Пройслером; реж. Євген Огородній, Ігор Федірко[7]
- 2020 — «Цирк» Г. Сапгіра; реж. Ігор Федірко
- «За щучим велінням» Єлизавети Тараховської; реж. Юрій Сікало
- «Золоте курча» Володимира Орлова; реж. Юрій Сікало
- «Котик та Півник» Григорія Усача та Сергія Єфремова; реж. Юрій Сікало, Дмитро Драпіковський
- «Наш веселий колобок» Григорія Усача; реж. Богдан Тумаев[8]
- «Солом’яний бичок» Сергія Ципіна; реж. Юрій Сікало, Дмитро Драпіковський
- «Троє поросят» Григорія Усача та Сергія Єфремова; реж. Юрій Сікало[9]
- «Царівна-жаба» Арсенія Дєжурова; реж. Марина Богомаз
- 2000 — «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат» В. Нестайка; реж. Сергій Єфремов
- 2003 — «Малюк і Карлсон» Григорія Усача за казкою А. Ліндгрен; реж. Сергій Єфремов
- 2008 — «Стійкий олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
- 2013 — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску; реж. Михайло Урицький
- 2015 — «Чому довгий ніс у слона» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький
- 2017 — «Алі-Баба» мюзикл В. Смєхов на музику В. Бистрякова; реж. Михайло Урицький[10]
- Тульський державний театр ляльок
- 2013 — «Чарівна скрипка» Сергія Ковальова за мотивами білоруських казок; реж. Михайло Урицький[11]
- «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабських казок; реж. Михайло Урицький
- «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький[12]
- Республіканський театр ляльок (Йошкар-Ола)
- 2014 — «Царівна-жаба» А. Дєжурова за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький[13]
- 2015 — «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький[14]
- 2016 — «Пригоди Буратіно» О. Толстого на музику О. Рибникова; реж. Михайло Урицький[15][16]
- Bábkové divadlo Košice (Кошице)
- 2017 — «Sloník» Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький[17][18]
- «Гидке каченя» Володимира Синакевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
- «Гуси-лебеді» моновистава Е. Благініної за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький
- «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску; реж. Михайло Урицький
- «Сон літньої ночі» В. Шекспіра; реж. Михайло Урицький
- «Стійкий олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
Нагороди та визнання
Щедро-винахідливий і винахідливо-щедрий. Його ляльки — маріонетки, тростинні, вертепні — народжуються якось природно-невідворотно, наче листя з бруньок. Микола Данько вміє придумати й подати лялькове чудо…
Світлана РЯБОКОБИЛЕНКО, «Івано-Франківське капричіо», ж-л «Український театр», ч. 3-4, 2000 р.
- 1992 — Відзнака сценографії вистави «Вертеп» на Всеукраїнському фестивалі «Прем’єри сезону» (Полтава)
- 1993 — Відзнака сценографії вистави «Вертеп» на Міжнародному фестивалі «Різдвяна містерія» (Луцьк)
- Вистава «Жили-були» за п’єсою М. Бартенєва та А. Усачова визнана кращою виставою ІІ Міжнародного фестивалю «Обереги»
- 1999 — Персональна виставка в Івано-Франківську
- 2004, квітень — Вистава «Жили-були» відзначена дипломом «За найяскравішу виставу» IV Міжнародного фестивалю-бієнале «Під шапкою Гугуце» (Кишинів, Молдова)
- 2005 — Премія ім. Віталія Смоляка за сценографію до вистави «Жили-були»
- 2015 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща сценографія (вистава «Чому довгий ніс у слона», Київський муніципальний академічний театр ляльок)[19]
- 2017, червень — ІІ Ляльковий тиждень Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг, Китай (вистава «Гуси-лебеді», Київський державний академічний театр ляльок)[20]
- 2019 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща сценографія (вистава «Кайдашева сім'я» (Київський державний академічний театр ляльок)[21]
- Фестиваль «Серебряній осетр» (Волгоград). «Краща сценографія» (вистава «Слоненя», Тульський державний театр ляльок)
Література
- Сергій Єфремов, Богдана Бойко. Наш театр ляльок (Київському муніципальному академічному театру ляльок — 30 років). — Київ : Веселка, 2018. — 159: іл с. — ISBN 978-966-01-0580-5.
- В.М. Задорожня. Леонід Петрович Попов дорогами життя… (Майстри лялькової сцени України). — Київ : Логос, 2013. — 236 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-664-2.
Примітки
- Історія Івано-Франківського обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки
- Микола Данько на сайті Київського академічного театру ляльок
- Ив-Франковский театр «Іван Голик»
- Київський державний академічний театр ляльок. «Гуси-лебеді»
- ТРК «Київ». Прем'єра вистави «Кайдашева сім'я» 18.07.2018
- Тетяна ПОЛІЩУК (18 січня 2019). Ляльки для... дорослих. Яскраву музично-драматичну «Кайдашеву сім’ю» представив у Києві молодий, талановитий режисер Ігор Федірко (ua). «День» №8-9. Процитовано 2019-5-5.
- Маленька баба-яга 1+1 17/04/2019
- «Наш веселий колобок» Промо-ролик
- Музика і музиканти. Театр ляльок 1ч.
- «Перська мініатюра оживе на сцені Київського муніципального академічного театру ляльок»
- Хохлик, Карлсон и Снегурочка (рос.)
- Тульский государственный театр кукол. «Слонёнок» (рос.)
- Александра МЕДВЕДЕВА (20 августа 2014). «Шум за сценой» и другие театральные сюрпризы (рос.). Марийская правда. Процитовано 2019-5-5.
- Одесский театр кукол. «Слонёнок»(рос.)
- Київський національний академічний театр оперети «Пригоди Буратіно»
- «Пригоди Буратіно» — прем'єра Національної оперети України у програмі «Ранок з Культурою»
- Michail Uryckij: SLONÍK (словац.)
- Barbora Krajč Zamišková (12 травня 2017). Opäť sloník! (словац.). Slovenské centrum AICT. Процитовано 5 травня 2019.
- «Київська пектораль - 2015» (репортаж)
- Київський державний академічний театр ляльок. Вистава «Гуси-лебеді»
- У Києві відбулась церемонія вручення престижної театральної премії «Київська Пектораль»
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.