Урицький Михайло Якович
Михайло Якович Урицький (3 червня 1965) — український режисер театру ляльок, викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Лауреат міжнародних фестивалів та театральних премій.
Урицький Михайло Якович | |
---|---|
Народився |
3 червня 1965 (56 років) Сімферополь, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | театральний режисер |
Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Життєпис
Середню школу закінчив у Сімферополі. Вищу освіту здобував з 1982 по 1988 року в Харківському інституті мистецтв ім. Івана Котляревського (актор театру ляльок). Режисерський диплом театру ляльок отримав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Автор наукової роботи «Особливості психологічного сприйняття різних форм театру ляльок дітьми дошкільного віку».
Сім років працював актором у Кримському театрі ляльок (Сімферополь) під керівництвом режисера Бориса Азарова[1]. У 1994 році залішає державній театр й засновує та очолює один з перших приватних театрів ляльок в Україні — театр казки «Арлекіно» (Сімферополь)[2][3].
На запрошення Сергія Єфремова, художнього керівника Київського муніципального академічного театру ляльок, переїхав до Київа, де на посаді режисера-постановника цього театру працює з 2006 по 2018 роки[4].
Реалізовує постановки в театрах України (Київ[5], Миколаїв[6], Одеса[7], Полтава, Сімферополь, Росії (Волгоград[8], Йошкар-Ола[9], Краснодар, Махачкала[10], Набережні Човни[11], Тула), Білорусі (Молодечно), Литві (Паневежис), Словаччині (Кошице) та інших. За власним визнанням, улюбленим автором є Ганс Крістіан Андерсен, казки якого стали основою більш ніж 10 поставлених ним вистав.
Суттєву увагу у своїх постановках приділяє творчості сучасного французького письменника, драматурга, філософа Еріка-Емманюеля Шмітта. Починаючи з постановок вистави «Оскар» за романом «Оскар і рожева пані», звертається до роману «Діти Ноя» — постановка на сцені львського тетару «І люди, і ляльки» стала сценічним першопрочитанням твору[12]. В рамках III Фестивалю сучасної драматургії творив власну інсценівку оповідання «Намалюй мені літак» [13].
Крім режисерської роботи є громадським діячем. Декілька років займав посаду віце-президента та голови комісії з захисту професійних, соціальних і матеріальних інтересів членів UNIMA-Україна[14], театральний куратор проекту «Було не було»[15].
Педагогічна діяльність. З 2008 року — викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені В. К. Карпенка-Карого[16]). Спершу — другим режисером у майстра курсу Сергія Єфремова, згодом — самостійний набір курсу. Викладає слухачам спеціальностей «Актор театру ляльок» та «Режисура театру ляльок». Серед випускників — режисери Людмила Земелько (Вінницький обласний академічний театр ляльок)[17], Марічка Власова (Запорізький обласний театр ляльок); актори Тетяна Казанцева, Павло Борисьонок, Марія Сеньків (дебют-2017 на професійній сцені — Зейнаб в мюзиклі «Алі-Баба»[18]) та інші.
Акторські роботи в театрі
- «Всі миші полюбляють сир» за мотивами однойменної казки Дюли Урбана
- «Клаптики по закутках» Григорія Остера
- «Казка шкереберть» Юхима Чеповецького за Дональдом Біссетом
- «Сноггл» Джона Прістлі[19]
Режисерські роботи в театрі
Україна
- Театр казки «Арлекіно» (м. Сімферополь)
- 1994 — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Людмила Рестенко, комп. Лариса Хітряк, Євген Пшемецький)[20]
- 1996 — «Коник-Горбоконик» за мотивами казки Петра Єршова (худ. Людмила Рестенко)
- 1997 — «Любов до трьох апельсинів» Вікторії Сердюченко за однойменною п'єсою Карло Ґоцці (худ. Людмила Рестенко)
- 2000 — «Принцеса на горошині» Наталії Бурої та Елеонори Смирнової за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Людмила Рестенко)
- 2002 — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску (худ. Світлана Софронова)
- 2006, 11 листопада — «Горбоконик» за мотивами казки Петра Єршова (худ. О. Виходцевська, комп. О. Ходаковський)
- 2008, 28 вересня — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Микола Данько, комп. Сергій Балакін)
- 2009, 26 грудня — «Чарівна скрипка» Сергія Ковальова за мотивами білоруських казок (худ. Віра Задорожня, комп. В'ячеслав Полянський)
- 2011, 5 січня — «Любов до трьох апельсинів» Вікторії Сердюченко за однойменною п'єсою Карло Ґоцці (худ. Людмила Рестенко)
- 2012, 10 березня — «Дюймовочка» Михайла Урицького за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Віра Задорожня. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2012 рік)[21]
- 2013, 1 червня — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску (худ. Микола Данько)
- 2013, 7 вересня — «Красуня і сміливець» за п'єсою «Рахую до п'яти» Михайла Бартенєва (худ. Віра Задорожня, комп. Анатолій Шух)
- 2014, 1 червня — «Коза-Дереза» Михайла Супоніна за мотивами однойменної народної казки (український переклад Богдани Бойко, худ. Віра Задорожня)[22]
- 2014, 27 грудня — «Снігова квітка» Сергія Козлова (Режисер вистави. Постановка Сергія Єфремова, худ. Віра Задорожня, компо. Тимур Полянський. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2014 рік)
- 2015, 5 вересня — «Чому довгий ніс у слона» Галини Владичіної за мотивами казки Редьярда Кіплінга (український переклад Ігоря Знаменського, худ. Микола Данько. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2015 рік)
- 2015, 21 листопада — «Оскар» Михайла Урицького за романом Оскар і рожева пані Еріка-Емманюеля Шмітта (український переклад Олени Борисюк, худ. Ольга Філончук, у виставі звучать пісні Земфіри. Вистава — лауреат премії «Київська пектораль» за 2015 рік)[23]
- 2016, 19 листопада — «Легенда про Північне сяйво» за мотивами «Північної казки» Інни Заграєвської (український переклад Григорія Усача, худ. В’ячеслав Поляков)[24]
- 2017, 16 вересня — «Алі-Баба» мюзикл Веніаміна Смєхова (український переклад Володимира Підцерковного, худ. Микола Данько, комп. Володимир Бистряков)[25]
- 2017, 17 грудня — «Принцеса на даху» Ольги Байбак за мотивами казки Елінор Фарьеон (худ. Наталія Ягупова)[26]
- 2018, 01 червня — «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабскої казки (худ. Микола Данько, комп. Сергій Балакін)
- 2007 — «Гидке каченя» Володимира Синакевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена(худ. Валентина Жегунова)[27]
- 2011 — «Гуси-лебеді» моновистава Е. Благініної за мотивами народної казки (худ. Валентина Жегунова)[28]
- 2015, 3 жовтня — «Попелюшка» за мотивами однойменної казки Шарля Перро (худ. Віра Задорожня, комп. Анатолій Шух)
- 2019, 25 жовтня — «Мауглі» за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга (український переклад Ігоря Знаменського, худ. Наталя Ягупова). Інклюзивна вистава
- 2020, 9 жовтня — «Re:Vizor» за мотивами п'єси «Ревізор» Миколи Гоголя (худ. Станіслав Зайцев)
- 2021, 2 жовтня — «Каліф-Лелека» Михайла Урицького за мотивами казки Вільгельма Гауффа (худ. А. Силицька)
- 2012 — «Оскар» Михайла Урицького за романом Оскар і рожева пані Еріка-Емманюеля Шмітта (український переклад Олени Борисюк, худ. Ольга Філончук, у виставі звучать пісні Земфіри)[29][30]
- 2016 — «Півтори жмені» Неллі Осипової (худ. Марія Погребняк)
- 2017, 11 березня — «SON.NET» за мотивами сонетів Вільяма Шекспіра (худ. студенти курсу)
- 2017 — «Стомлений диявол» Сергія Ковальова (худ. студенти курсу)
- 2018, 28 лютого — «Чумацький шлях» Сергій Брижань, Юрій Фрідман (худ. Микола Данько)
- 2013, грудень — «Оскар і рожева пані» Михайла Урицького за однойменним романом Еріка-Емманюеля Шмітта (худ. Ольга Філончук)[31]
- 2015, 1 лютого — «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Редьярда Кіплінга (український переклад Ігоря Знаменського, худ. Микола Данько)[32][33]
- 2015, 20 березня — «Гуси-лебеді» Галини Гусарової за мотивами народної казки (худ. Данько Микола)[34]
- 2017, 25 березня — «Гидке каченя» Володимира Синакевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Микола Данько)[35]
- Різні театри
- 2006 — «Попелюшка» С. Куралеха за мотивами однойменної казки Шарля Перро (Полтавський академічний обласний театр ляльок ) (худ. Неллі Полякова, комп. Анатолій Шух)[36]
- 2016, 28 грудня — «Пригоди Буратіно» за казкою Олексія Толстого (Київський національний академічний театр оперети) (худ. Микола Данько, комп. Олексій Рибников)[37][38]
- 2018, 27 червня — «Про Івана і Кота» Руслана Нєупокоєва за мотивами української казки «Про Івана Багатого» (Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки) (худ. Микола Данько, комп. В. Маник)
- 2020, 04 вересня — «Діти Ноя» за однойменним романом Еріка-Емманюеля Шмітта (Львівський академічний театр «І люди, ляльки») (український переклад Зої Борисюк, худ. Уляна Кульчицька)
- 2020, 22 жовтня — «Як нотки пісеньку складали» Ірини Гарець (Львівський обласний театр ляльок) (худ. Єлизавета Селицька, комп. Тимур Полянський). Інклюзивна бейбі-вистава
Росія
- Волгоградський обласний театр ляльок
- 2005, 26 березня — «Гасан — шукач щастя» Євгена Сперанського (худ. Людмила Рестенко, комп. Сергій Балакін)[39]
- 2006, 13 травня — «Кіт у чоботях» Миколи Шувалова за мотивами однойменної казки Шарля Перро (худ. Людмила Рестенко)[40]
- 2007, 1 грудня — «Соловей» Ганса Крістіана Андерсена (худ. Людмила Рестенко)[41][42]
- 2010 — «Чарівний лотос» за п'єсою «Канакапури» Людмили Улицької (худ. Людмила Рестенко)[43]
- Набережночелнінський державний театр ляльок
- 2013, 4 червня — «Півтори жмені» Неллі Осипової (худ. Олексій Мітрофанов)[44]
- 2013, червень — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Олексій Мітрофанов)[45]
- 2004 — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Микола Данько. Вистава — лауреат фестивалю «Каспійський берег» (м. Астрахань) у номінації «За кращу режисуру»)[46]
- 2009 — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску (худ. Микола Данько)[47]
- 2011 — «Сон літньої ночі» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра (худ. Микола Данько)[48]
- 2012 — «Гидке каченя» Володимира Синакевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена(худ. Микола Данько)[49]
- 2013 — «Гуси-лебеді» моновистава Е. Благініної за мотивами народної казки (худ. Микола Данько)[50]
- 2013 — «Дюймовочка» Михайла Урицького за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Віра Задорожня)[51]
- 2013 — «Півтори жмені» Неллі Осипової (худ. Баріят Умарова)[52]
- Тульський державний театр ляльок
- 2009 — «Непохитний олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Неллі Полякова)[53]
- 2010 — «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Редьярда Кіплінга (худ. Микола Данько)[54]
- 2012 — «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабських казок (худ. Микола Данько)
- 2013 — «Чарівна скрипка» Сергія Ковальова за мотивами білоруських казок (худ. Микола Данько)[55]
- Різні театри
- 2000 — «Любов до трьох апельсинів» Вікторії Сердюченко за однойменною п'єсою Карло Ґоцці (Краснодарський крайовий театр ляльок) (худ. Людмила Рестенко)
- 2014 — «Царівна-жаба» А. Дєжурова за мотивами народної казки (Республіканський театр ляльок, м Йошкар-Ола) (худ. Микола Данько)[56]
Білорусь
- Мінський обласний театр ляльок «Батлейка», м. Молодечно
- 2004 — «Коник-Горбоконик» за мотивами казки Петра Єршова (худ. Ольга Сідоренко)
Молдова
- Кишиеівський республіканський театр ляльок «Licuric»
- 2017 — «Герой для Білочки» Михайла Бартенєва (худ. Віра Задорожня, композитор Анатолій Шух)
- Кишинівський муніципальний театр ляльок «Гугуце»
- 2019, 20 вересня — «lebedele sălbatice» / «Дикі лебеді» Михайло Урицький за казкою Ганса Крістіана Андерсена (худ. Микола Данько, комп. В'ячеслав Полянський)
Словаччина
- Bábkové divadlo Košice, м. Кошице
- 2017 — «Sloník» / «Слоненя» за мотивами казки Редьярда Кіплінга (худ. Микола Данько)[57][58]
Нагороди та визнання
Рік | Премія | Номінація | Вистава | Результат |
---|---|---|---|---|
жовтень |
«Каспійський берег» (м. Астрахань) |
(Дагестанський державний театр ляльок) |
Нагорода | |
жовтень |
«Інтерлялька—2013» (м. Ужгород)[60][61][62] |
(Київський муніципальний академічний театр ляльок) |
Нагорода | |
березень |
(Київський муніципальний академічний театр ляльок) |
Нагорода | ||
серпень |
INSPIRATION The international Theatre Arts Competition-Festival (м. Турку, Фінляндія)[65][66] |
(Дагестанський державний театр ляльок) |
Нагорода | |
березень |
(Київський муніципальний академічний театр ляльок) |
Нагорода | ||
Київський муніципальний академічний театр ляльок |
Нагорода | |||
(Київський муніципальний академічний театр ляльок) |
Нагорода | |||
жовтень |
(Teatr Baj Pomorski, м. Торунь, Польща)[69] |
(Київський муніципальний академічний театр ляльок) |
Нагорода |
Література
- Сергій Єфремов, Богдана Бойко. Наш театр лялок (Київському муніципальному академічному театру ляльок — 30 років). — ISBN 978-966-01-0580-5.
Примітки
- Радіопрограма українського радіо «Прості істини», ведуча Тамара Отовська
- Радіопрограма українського радіо «За лаштунками» від 15 березня 2015 року, ведуча В.М. Доленко
- Підприємство Театр казки «Арлекіно»
- Катерина КОНСТАНТИНОВА (12 жовтня 2018). Михайло Урицький: «У нас не контрактна система, а рабовласницький лад» (укр.). «Дзеркало тижня» №38. Процитовано 2022-1-19.
- Вікторія ІЛЬКІВ (4 червня 2015). Ой, летіли дикі гуси… (укр.). «Ж-л «Театрально-концертний Київ» (червень-липень, 2015). Процитовано 2017-9-30.
- Міколаївській театр ляльок. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 вересня 2017.
- Мария ГУДЫМА (21 листопада 2013). Оскар для розовой мамы (рос.). «Вечерняя Одесса». Процитовано 2017-9-30.
- Певец Гасан стал героем фестиваля (рос.)
- Ирина СУВОРОВА (24 вересня 2014). Вечера на патриаршей (рос.). Г-та «Йошкар-Ола». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2017-9-30.
- Татьяна ДАНИЛОВА (20 вересня 2012). В фарватере «Серебряного осетра» (рос.). Областные Вести. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 2017-9-30.
- Набережночелнинский государственный театр кукол готовит к показу два спектакля (рос.)
- Сергій ВИННИЧЕНКО (4 вересня 2020). ШМІТТологія українського театру (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-1-29.
- ІІІ Фестиваль сучасної драматургії презентує відеозапис читки «Намалюй мені літак»
- Закарпатський «Тричі славний розбійник Пинтя» переміг на всеукраїнському огляді-конкурсі вистав театрів ляльок
- В Києві пройшов День української казки
- Кафедра акторського мистецтва та режисури театру ляльок
- З історії Вінницького обласного театру ляльок
- «Ранок з Культурою» від 07.09.2017
- Виктория Куренкова Иван Ковальчук Крымский театр кукол, 80-е, 90-е годы Архівовано 13 лютого 2014 у Wayback Machine. (рос.)
- Театр сказки «Арлекино». О театре (рос.)
- «Киевскую Пектораль» вручили лучшим в театральном искусстве (рос.). «Дзеркало тижня». 26 березня 2013. Процитовано 2017-9-30.
- Репортаж с премьеры спектакля «Коза-Дереза» в программе «Наш час» на YouTube
- «Оскар»
- «"Легенда про північне сяйво". Реінкарнація»
- «Перська мініатюра оживе на сцені Київського муніципального академічного театру ляльок»
- Новини: Культура 14 грудня 2017
- Николаевский кукольный театр. «Гадкий утёнок» Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Николаевский кукольный театр. «Гуси-лебеди» Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- «Оскар и Розовая Дама» на фестивале «Подільська лялька-2013»
- Людмила ТОМЕНЧУК (14 мая 2013). Михаил Урицкий (рос.). «Артерия творчества». Процитовано 2017-9-30.
- Одесский театр кукол. «Оскар и Розовая Дама» (рос.)
- Одесский театр кукол. «Слонёнок»(рос.)
- Инна ИЩУК (30 января 2015). Слоненок — черно-белая премьера Одесского театра кукол (рос.). Отдыхаем и путешествуем. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 2017-9-30.
- Київський державний академічний театр ляльок. «Гуси-лебеді»
- Прем'єра вистави «Гидке каченя». Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
- Полтавський театр ляльок. «Попелюшка». Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
- Київський національний академічний театр оперети «Пригоди Буратіно»
- «Пригоди Буратіно» — прем'єра Національної оперети України у програмі «Ранок з Культурою»
- Волгоградский театр кукол «Гасан, искатель счастья» (рос.)
- Кот на Эйфелевой башне (рос.). KM.RU. 12 мая 2006. Процитовано 2017-9-30.
- Волгоградский театр кукол «Соловей» (рос.)
- Волгоградский областной театр кукол. Открытие нового сезона театра кукол (рос.)
- Екатерина КАЩЕЕВА (2010 год). Волгоград (рос.). Страстной бульвар, 10 №8-128/2010. Процитовано 2017-9-30.
- Набережночелнинский театр кукол. «Полторы горсти» (рос.)
- Набережночелнинский театр кукол. «Стойкий оловянный солдатик» (рос.)
- Е. ЛЫСЕНКО (12 октября 2010). Лауреаты фестиваля театров кукол «Каспийский берег» (рос.). «Волга» №151 (25826). Процитовано 2017-9-30.
- Дагестанский театр кукол «Солнечный лучик» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Дагестанский театр кукол «Сон в летнюю ночь» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.(рос.)
- Дагестанский театр кукол «Гадкий утёнок» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Дагестанский театр кукол «Гуси-лебеди» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Дагестанский театр кукол «Дюймовочка» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Дагестанский театр кукол «Полторы горсти» Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine. (рос.)
- Тульский государственный театр кукол. «Стойкий оловянный солдатик» (рос.)
- Тульский государственный театр кукол. «Слонёнок» (рос.)
- Хохлик, Карлсон и Снегурочка (рос.)
- Александра МЕДВЕДЕВА (20 августа 2014). «Шум за сценой» и другие театральные сюрпризы (рос.). Марийская правда. Процитовано 2017-9-30.
- Michail Uryckij: SLONÍK (словац.)
- Barbora Krajč Zamišková (12 травня 2017). Opäť sloník! (словац.). Slovenské centrum AICT. Процитовано 9 січня 2018.
- Pusantros saujos Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. (лит.)
- В Ужгороде стартовал фестиваль театров кукол Інтерлялька-2013 (рос.)
- Протокол засідання журі ХІV Міжнародного фестивалю театрів для дітей «Інтерлялька—2013»
- Алла ПІДЛУЖНА (17 жовтня 2013). «Iнтерлялька-2013»: від етнотрадицій до шоу (ua). «День» №188. Процитовано 2017-9-30.
- Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (27 березня 2013). «Яка ж то каторжна робота — оцей театр…» (ua). «Україна молода» №46. Процитовано 2017-9-30.
- Режиссёр Михаил Урицкий (лучшее детское представление «Дюймовочка») во время церемонии награждения победителей «Киевской пекторали-2012», Киев, 25 марта 2013 года
- Дагестанские кукольники с триумфом выступили на фестивале в Финляндии (рос.)
- SEM Consulting Oy. Winners 2014
- Олексій КУЖЕЛЬНИЙ (28 березня 2016). Доблесть театру – вбивати війну! (ra). «День». Процитовано 2017-9-30.
- Лауреати Театральної Премії «Київська Пектораль» — 2015
- PROTOKÓŁ POSIEDZENIA KOŃCOWEGO JURY PROFESJONEGO XXIII MIĘDZYNARODOWEGO FETSIWALU TEATRÓW LALEK SPOTKANIA (пол.)
Посилання
- Михайло Урицький на сайті Київського муніципального академічного театру ляльок
- Михайло Урицький на порталі «Театральна риболовля»
- Репортаж телеканалу "РенТВ (Набережні Челни) про дві постановкі Михайла Урицького в міському театрі (рос.)
- «Перша пісня Оле-Лукойе» з вистави «Стійкий олов'яний солдатик» (Махачкала, 11 листопада 2012)
- Стаття Вікторії ІЛЬКІВ «Ой, летіли дикі гуси...» в журналі «Театрально-концертний Київ», червень-липень, 2015