Добринінська (станція метро)
«Добри́нінська» (рос. Добрынинская, у 1950—1961 рр. Серпуховська́) — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Павелецька» і «Жовтнева».
Добринінська | |
---|---|
Кільцева лінія | |
Загальні дані | |
Тип | пілонна триклепінна |
Глибина закладення | 35,5 м |
Проєктна назва | Серпуховська Застава, Люсиновська |
Стара назва | Серпуховська (до 6 червня 1961) |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Дата відкриття | 1 січня 1950 року |
Архітектор(и) | М. А. Зеленин (рос.), Л. М. Павлов, М. А. Ільїн, за участі Я. В. Татаржинской (рос.) |
Архітектор(и) вестибюлів | Л. М. Павлов, Я. В. Татаржинская (рос.) |
Інженер(и)-конструктор(и) | А. И. Семёнов (рос.), Л. И. Горелик (рос.), А. М. Пирожкова |
Пересадка на |
Серпуховська А: м9, м86, м90, с920, с932, Б, н8 |
Виходи до | Люсіновська вулиця, Серпухівська площа |
Час відкриття | 5.30 |
Час закриття | 1.00 |
Код станції | 074 |
Станцію відкрито в 1950 у складі дільниці «Парк культури» — «Курська». До 6 червня 1961 мала назву «Серпуховська» — за однойменною площею. Сьогоденна назва — в пам'ять учасника Жовтневої революції, одного з організаторів Червоної Гвардії Замоскворіччя Петра Григоровича Добриніна, погруддя якого (роботи скульптора Г. Д. Распопова) встановлено в 1967 перед входом до наземного вестибюлю.
Технічна характеристика
Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 35,5 м). Діаметр центрального залу — 9,5 м.
Колійний розвиток
Станція без колійного розвитку.
Оздоблення
Наземний вестибюль прикрашений портретом В. І. Леніна, виконаним зі смальти, і шістнадцятьма гербами союзних республік. На бічних панно роботи скульпторів Г. І. Рубльова і Б. В. Йорданського зображені трудящі на Червоній площі і парад спортсменів. Вестибюль освітлює величезна люстра з рубіновою зіркою. Вестибюль примітний також найбільшими у московському метро торшерами, що стоять по обидві сторони від ескалаторів.
Пілони оздоблені сірим мармуром «газган»; архітектурне оздоблення відтворює перспективні портали пам'яток давньоруського зодчества. Колійні стіни покриті червоним мармуром. Підлога викладена сірим і червоним гранітом . Тема декоративного оздоблення станції — праця радянського народу. Пілони декоровані барельєфами роботи Є. І. Янсон-Манізер, які зображують представників народів СРСР. У торці центрального залу знаходиться смальтові панно «Ранок космічної ери» (1967 , художник С. А. Павловський).
21 грудня 2006 — 11 червня 2008 було проведено реконструкцію станції. Спочатку вестибюль станції планувалося відкрити за рік після початку реконструкції, проте, через затримку постачання ескалаторів з петербурзького заводу, роботи з реконструкції вестибюля були продовжені до червня 2008. Під час реконструкції було оновлено наземний вестибюль станції — замінено гранітне покриття підлоги, відновлені ажурні вентиляційні гратки; за первинними кресленнями відновлені дерев'яні вхідні двері. Встановлено нові турнікети (типу УТ-2005). У вестибюлі також повністю оновлені касові приміщення, збільшено загальна кількість кас[1]
Вестибюлі і пересадки
Виходи здійснюються на Люсіновську вулицю і Садове кільце. В 1983 було побудовано перехід на станцію «Серпуховська» Серпуховсько-Тимірязівської лінії.
- Метростанцію Серпуховська
- Автобуси: м9, м86, м90, с920, с932, Б, н8
Посилання
- Добринінська. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2013. (рос.)
- «Добринінська» на сайті Артемія Лебедєва metro.ru(рос.)
- Вестибуль «Добринінської» — урочисте відкриття (фоторепортаж)(рос.)
- План-схема станції(рос.)
- «Добринінська» на сайті news.metro.ru(рос.)
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добринінська (станція метро)
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Павелецька | Кільцева лінія | Жовтнева | ||