Білоруська (станція метро, Замоскворіцька лінія)

Станція метро «Білоруська» має один наземний вестибюль, вбудований в північно-східне крило Білоруського вокзалу. Зовні вестибюль оздоблено чорним гранітом[5]. Приміщення вестибуля розділене на два зали колонадою і турнікетами. Парні колони покриті білим мармуром. Оздоблення була проведена з доданням фустам колон ентазису[5].

У першому залі розташовані каси та два входи. Основний вхід на станцію розташований з боку площі Тверська Застава. Станція має і другий вхід з боку Ленінградського проспекту — невеликий місток з'єднує Тверський шляхопровід з дверима на другому поверсі вокзальної будівлі, звідки сходи ведуть в касовий зал. Стіни касового залу оздоблені сірим мармуром «уфалей».

У другому залі розташовані ескалатор і вихід на площу Тверська Застава. Стіни ескалаторного залу оздоблені біробіджанським мармуром темно-рожевого кольору з фіолетовими прожилками. У стіні є пам'ятний напис, що повідомляє дату відкриття станції.

Конструкція сполучення ескалатора з вестибюлем є оригінальною для довоєнних станцій. Для ескалатора в підлозі станції був пророблений еліптичний отвір, обгороджений невеликим бар'єром. Завдяки цьому при підйомі на ескалаторі пасажирам відкривається широкий вид вестибуля. Згодом такий прийом отримав широке поширення в Московському метрополітені[6]. Тристрічковий ескалатор моделі ЕТ-3М має висоту 30,6 м, що з'єднує вестибюль із північним торцем станції.

В оздоблені станційного залу застосовувався мармур трьох різних сортів. Варіюючи відтінки мармуру, архітектори намагалися зменшити відчуття «підземки» і домогтися того, щоб пасажири відчували себе як у підземному палаці[7]. Нави станції відокремлені один від одного, і головне об'ємно-просторове значення набуває центральний зал[8]. Щоб візуально полегшити важку конструкцію станції, в пілонах з боку центрального залу були влаштовані ніші, в кожній з яких встановлений світильник на бронзовому торшері.

Пілони з боку центрального залу оздоблені рожевим біробіджанським мармуром. Проходи між пілонами оздоблені мармуром «давалу». Верхні частини пілонів прикрашає ліпнина, виконана на тему білоруських національних орнаментів[6].

Півовальні ніші центрального залу оздоблені оніксом різних відтінків. Якщо в нижній частині ніш плити онікс має темний тон і різкий малюнок жилок, то у верхній ряд плиток має малюнок світліший і спокійніший. Кожен вертикальний ряд оздоблення обрамлений бронзовим штапиком, щоб підкреслити фактуру оніксу[9].

Спочатку підлогу центрального залу було покрито мармуровою мозаїкою з багатим візерунком. На початок ХХІ сторіччя підлогу станції викладено в шаховому порядку плитами сірого граніту і чорного діабазу[6].

Колійні стіни, спочатку оздоблені блакитною глазурованою плиткою, на початок ХХІ сторіччя покриті білим мармуром, в нижній частині — чорним мармуром. Станція освітлюється підвісними люстрами центрального і бічних залів, а також бронзовими торшерами в нішах пілонів центрального залу.