Білоруська (станція метро, Кільцева лінія)

«Білоруська» — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Розташована під площею «Тверська Застава» між станціями «Краснопресненська» і «Новослобідська», на території Тверського району Центрального адміністративного округу Москви.

Білоруська
Кільцева лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 42,5 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 30 січня 1952 року
Архітектор(и) І. Г. Таранов, Н. О. Бикова
Архітектор(и) вестибюлів І. Г. Таранов(рос.), Ю. А. Черепанов(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Б. М. Прикот(рос.), А. И. Семенов(рос.), К. Сапуненко(рос.)
Будівельник(и) Будівництво № 12 (БМУ-8) Мосметробуду
Пересадка на «Білоруська»
«Москва-Пасажирська-Смоленська»
А: м1, м32, е30, е30к, 27, 82, 116, 345, с356, 366, 382, с484, с532, 905, т18, т54, т56, т70, т78, н1, н12;;
Тм: 7, 9
Виходи до Грузинський вал, до площі Тверської Застави, на вулиці Бутирський вал і Лісова
Час відкриття 5:30
Час закриття 1.00
Код станції 067, Бл
Кільцева лінія
Легенда
Київська    +зал
     
Російська 
     
Краснопресненська 
     
ТЧ-4 «Червона Пресня»
     
Білоруська   +зал
     
Новослобідська 
     
Суворовська площа 
     
Проспект Миру 
     
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
     
Курська    +зал
     
Таганська  
     
Павелецька   +зал
     
Добринінська 
     
Жовтнева 
     
Парк культури 

Станція відкрита 30 січня 1952 у складі черги «Курська» — «Білоруська». Названа по Білоруському вокзалу, біля якого розташована[1]. Має перехід на станцію «Білоруська» Замоскворіцької лінії.

Вестибюлі й пересадки

У станції два вестибюлі — наземний і підземний. Перший (західний, наземний) вестибюль відкрито в 1952 році, другий (східний, підземний) — в 1997 році.

Західний наземний вестибюль станції знаходиться біля Білоруського вокзалу, на розі Грузинського валу і площі Тверської застави. Східний вестибюль відкритий 25 серпня 1997 на Лісовій вулиці. Для того, щоб потрапити з платформи у вестибюль, потрібно пройти по сходах, потім по невеликому коридору до ескалаторів. Там чотири ескалатори типу ЕТ-3М, встановлені в 1997 році. Два наземних павільйони виводять в місто: один — до вулиць Тверська-Ямська, Бутирського валу, Лісового й Заставного провулків, другий — на вулицю Бутирський вал.

Пересадки

Технічна характеристика

Конструкція станції пілонна трисклепінна (глибина закладення — 42,5 метра). Діаметр центрального залу — 9,5 м.

Архітектура та оздоблення

Вестибюлі

Західний наземний вестибюль станції є масивною квадратною триповерховою будівлею[2]. Перед фасадом на площі Тверська Застава розташовується портал з високими арками між пілонами-простінками[2]. По фасаду знаходяться арки входу і виходу із заскленим склепінчастим верхом під золоченими металевими ґратами[3]. Між дверними арками — ступінчастий спадаючий фонтан[4]. Барельєфи по фризу вестибюля, що зображують велич радянського народу-переможця[4]. Вхід на станцію здійснюється через вузький овальний касовий аванзал. Стіни близько турнікетів оздоблені червоним мармуром, який іноді ще називають «мармуровидним вапняком»[5]. У стінах можна побачити скам'янілих молюсків[5]. Аванзал з'єднаний зігнутим проходом з перехідною камерою, яка оздоблена світлим мармуром[2]. Перехідна камера завершується вхідною аркою ескалаторного залу[2]. Шестикутний купольний ескалаторний зал ускладнений шістьма арками: для входу, виходу, ескалаторного тунелю і три декоративних[2]. Над арками величезні склепінні вікна з металевими ґратами[2]. Склепіння спирається на шість декоративних колон, оздоблених білим мармуром, з доричними капітелями[2]. Вихід на вулицю здійснюється через короткий коридор з біломармуровим оздобленням стін[2]. У ескалаторному тунелі три ескалатори типу ЕМ-4, встановлені в 1952 році[5].

Станція

Пілони оздоблені світлим мармуром «коєлга»[6]. Вони гармонійно розширюються вгору, але не переходять у склепіння, а відділяються від них простими за формою елегантними карнизами[7]. Колійні стіни спочатку були оздоблені дрібною кольоровою метлаською плиткою[6], при реконструкції — білою керамічною плиткою. На колійних стінах під основою склепіння розташовані пілястри[7]. Підлога початково була зроблена з декоративним візерунком на підлозі у вигляді традиційної білоруської вишивки[8]. Спочатку його виконали з багатобарвної (сірої, білої і червоної) керамічної плитки[8]. При реконструкції, проведеної в 1994 році, плитка була замінена на полірований граніт[6] зі значним спрощенням оригінального візерунка[9]. Світильники, розміщені на пілонах, виконані у вигляді ваз із скла і мармуру.

Перехід на Замоскворіцьку лінію

З центру залу можна здійснити пересадку на Замоскворіцьку лінію (перехід відкритий в 1952 році). Перехід починається сходами на місток через платформу у бік «Краснопресненської»[10]. За містком розташована склепінчаста квадратна перехідна камера, далі за аркою — ескалаторний аванзал[10]. Аванзал обладнаний тристрічковим ескалатором типу Е25Т з балюстрадами з нержавіючої сталі. Ескалатор веде в прямокутну склепінчасту перехідну камеру верхнього рівня[10]. В її торці розташована монументальна скульптурна група «Білоруські партизани». Там же встановлені вісім оригінальних торшерів, оздоблених мармуром і кам'яною мозаїкою. Підлогу переходу покрито червоним і чорним гранітом, стіни оздоблені мармуром.

Колійний розвиток

Схема колійного розвитку станції «Білоруська»

У межах станції знаходяться 3 стрілочних переводи[11], і 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу, що переходить у ССГ прямує до електродепо «Червона Пресня»[11].

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білоруська (станція метро, Кільцева лінія)

Примітки

  1. станція метро Білоруська. Імена московських вулиць. Топонімічний словник. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 11 березня 2011.
  2. Наумов, 2010, с. 300.
  3. Наумов, 2010, с. 300—301.
  4. Наумов, 2010, с. 301.
  5. Білоруська-кільцева. Палеонтологія Московського метро. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2 лютого 2012.
  6. Чередниченко, 2010, с. 160.
  7. Наумов, 2010, с. 299.
  8. Чередниченко, 2010, с. 159.
  9. Темрява у кінці тунелю – 2. Архнадзор. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 3 березня 2012.
  10. Наумов, 2010, с. 298.
  11. Схема колійного розвитку Московського метрополітену. trackmap.ru. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Краснопресненська   Кільцева лінія   Новослобідська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.