Комсомольська (станція метро, Сокольницька лінія)

«Комсомольська» (рос. Комсомольская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Красносільска» і «Красні Ворота», на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.

Комсомольська
Сокольницька лінія
Загальні дані
Тип колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проєктна назва Каланчевська площа[1]
Проєкт перейменування Каланчевська (1991), Три вокзали (1992)
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 15 травня 1935
Архітектор(и) Д. М. Чечулін, О. Ф. Тархов
Архітектор(и) вестибюлів О. М. Рухлядєв, В. Ф. Кринський (у будівлі Казанського вокзалу)
Інженер(и)-конструктор(и) Н. А. Кабанов
Художник(и) Є. Є. Лансере
Будівельник(и) Дистанція № 1 Мосметробуда
Пересадка на

Комсомольська
Москва-Каланчевська
Москва-Пасажирська-Казанська
Москва-Пасажирська-Ярославська
Москва-Пасажирська

А: 40, с633, т14, т41, н15;
Тм: 7, 13, 37, 50
Виходи до Площа Комсомольська і Краснопрудна вулиця, вокзали: Ленінградський, Ярославський, Казанський
Код станції 006, Км
Сокольницька лінія
Легенда
Оборотний тупик
Бульвар Рокосовського
ТЧ-13 «Черкізово»
Черкізовська
заділ під ССГ до ВКЛ
заділ під ССГ до АПЛ
Преображенська площа
Оборотні тупики
Сокольники
Красносільська
ТЧ-1 «Північне»
Оборотний тупик
Комсомольська   +зал  +зал  +зал  +зал
Красні Ворота
Чисті пруди
     
Луб'янка
     
Охотний ряд
     
відгалуження на ФЛ
Бібліотека імені Леніна
Кропоткінська
Парк культури
Оборотні тупики
Фрунзенська
Спортивна
Воробйові гори
Університет
Оборотні тупики
Проспект Вернадського
Південно-Західна
Тропарьово
Оборотний тупик
Рум'янцево
Салар'єво
Оборотні тупики
Філатов Луг
Прокшино
Вільхова
Комунарка
ТЧ «Столбово»
Потапово
Оборотний тупик

Історія і походження назви

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену «Сокольники» «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» «Смоленська». Названа за розташованою поруч Комсомольською площею (колишньою Каланчевською).

З 30 січня 1952, сполучена пересадкою з однойменною станцією Кільцевої лінії.

15 березня 1941, станція відзначена Сталінською премією 1-го ступеня[2].

Вестибюлі і пересадки

Станція має два наземні вестибюлі[3]. Один з них розташований у будівлі Казанського вокзалу. Інший же (відкритий у 1952), суміщений з вестибюлем станції «Комсомольська» Кільцевої лінії, виходить на Комсомольську площу, і розміщений між будівлями Ярославського і Ленінградського вокзалів. На середину 2010-х через вкрай високий пасажиропотік вестибюль працює тільки для виходу пасажирів. Для входу переобладнаний підземний перехід, так як вестибюль станції не справлявся з величезним пасажиропотоком.

Вестибюль в будівлі Казанського вокзалу пов'язаний з торцем станції сходовими маршами, вестибюль між Ярославським і Ленінградським вокзалами має ескалатори.

Зі станції можливі пересадки:

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м) з однією острівною прямою платформою. На станції 23 колони. Крок колон — 7 м. Станція має незвичайну конструкцію: так як на станції спочатку передбачався великий пасажиропотік, уздовж всього залу над коліями споруджені пішохідні галереї для рівномірного розподілу пасажирів.

Оздоблення

Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Підлогу викладено сірим і червоним гранітом, а підлогу пішохідних галерей-балконів над коліями — керамічною плиткою (спочатку покриття було асфальтовим). Квадратні в перерізі колони оздоблені золотаво-жовтим мармуром «чоргунь». Капітелі колон прикрашені бронзовою емблемою Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ), підкреслює внесок комсомольців 1930-х років в будівництво метрополітену. Стіни балконних галерей покриті мармуром «газган», колони на балконах — прохоров-баландінським мармуром. Для оздоблення станції вперше у метрополітені були застосовані панно з майоліковою плиткою, що віддзеркалюють героїку праці комсомольців-метробудівців («Метробудівці», художник Є. Є. Лансере)[2].

Колійний розвиток

Колійний розвиток станції «Комсомольська»

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу. 3-я станційна колія переходить у ССГ до електродепо ТЧ-1 «Північне».

Посилання

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комсомольська (станція метро, Сокольницька лінія)

  1. Станция на официальном сайте Московского метрополитена. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 6 січня 2013.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 6 січня 2013.
  3. http://kartametro.info/?v=1&ll=55.775547,37.656648&z=17&t=h
Попередня станція Лінія Наступна станція
Красні Ворота   Сокольницька лінія   Красносільська
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.