Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка

Дійсні члени НТШ: В. С. Білецький та В. О. Пірко.

Наукові сесії НТШ розпочинають свою історію, як і саме Донецьке відділення НТШ, з 1997 р. Але на початках, у 1997—1999 рр. засідання мали науково-організаційний характер. Після декількох доповідей громада проводила збори НТШ-Донецьк, розглядалися і вирішувалися організаційні питання побудови Товариства, друку праць тощо. З 2000 р. Березневі наукові сесії НТШ в Донецьку набувають масштабнішого характеру, а з 2001 р. практично всі доповіді друкуються у «Донецькому віснику НТШ». Ряд учасників Березневої наукової сесії НТШ, особливо з інших міст, беруть участь у сесії своїми матеріалами. Головуючі по секціях роблять огляд доповідей, заявлених у секції, присутні виступають зі своїми матеріалами, як правило, точаться дискусії. Місце засідань — Донецька обласна універсальна наукова бібліотека. За період 1997—2011 рр. проведено 15 Березневих наукових сесій Донецького НТШ. Секції засідань: історія, філософія, медицина, хімія, біологія і фізіологія, техніка, гірничі науки, економіка.

Ідея конференції належить канд. пед. наук, доценту, члену НТШ, члену Національної Спілки письменників України Вадиму Оліфіренку (м. Донецьк).

Мета конференції і однойменного збірника (див. нижче) — відкрита дискусія і вироблення новітніх підходів до створення підручників і посібників для шкіл і вузів, які б відповідали новим умовам в Україні як незалежній державі і завданням освіти та виховання нової генерації українців, вільних від стереотипів та міфів минулого. 19 листопада 2001 р. під егідою Донецької філії Центру гуманітарної освіти НАН України, Донецького відділення НТШ та Лабораторії підручників «Українського культурологічного центру» була організована перша регіональна конференція «Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи». Виходячи з актуальності проблеми вона перетворилася на постійну (кожних два -ро-ки) і проводиться у Донецьку за ініціативи і організаційної опіки вказаних організацій. Координатор конференції — Вадим Оліфіренко.

Метод проведення конференції оригінальний — це одночасно інтернет-конференція (матеріали виступів оперативно розміщуються на сайті НТШ-Донецьк http://www.iatp.donetsk%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D. ua/~ntsh), а по завершенні презентації доповідей на сайті та інтернет-дискусії скликається «круглий стіл» або проводиться традиційна «очна» конференція у звичайному режимі для обміну думками, публікаціями тощо.

Друга, третя і четверта однойменні конференції, які вийшли за рамки регіональності і за складом учасників стали міжнародними, відбулися у 2003, 2005 і 2007 рр.

На конгресі МАУ-2005.Зліва направо: голова Донецького відділення НТШ проф. В. С. Білецький, випусковий редактор журналу «Схід» Г. В. Сімченко, Голова НТШ в Україні проф. О. М. Романів

Виставка видань Донецького НТШ. Львів. Річні збори НТШ України. 2015 р.

За період 1997—2011 рр. членами НТШ-Донецьк виконана вагома науково-дослідна робота в ряді галузей — історії, філософії, філології, психології, літературному краєзнавстві, народознавстві, мистецтвознавстві, точних науках і т. д. Це дало змогу підготувати і випустити друком включно з періодичними і серійними виданнями понад 250 книг, журналів та брошур. Більша частина з них підготовлена і випущена разом з «Українським культурологічним центром» (м. Донецьк), ТОВ «Східний видавничий дім», Донецьким національним університетом, Донецьким національним технічним університетом, Донецьким відділенням Центру гуманітарної освіти НАН України, Донецьким відділенням Товариства «Україна-Світ», Донецьким обласним ТУМ ім. Т. Г. Шевченка та іншими науковими установами і громадськими організаціями.

Дослідно-видавничий доробок Донецького відділення НТШ включає: енциклопедії та словники, монографії та науково-практичні видання, підручники та посібники, періодичні та серійні видання.

Донецький вісник Наукового товариства імені Шевченка

Проект розпочато у 2001 році з ініціативи голови НТШ-Донецьк проф. В. С. Білецького. Метою видання є створення нових можливостей для науковців Південно-Східної України у публікації їх праць. Донецький вісник НТШ акцентує увагу на актуальних наукових дослідженнях в різних галузях знань. Редакційна колегія співпрацює з відомими вченими, але разом з тим надає талановитій молоді можливість для апробації своїх робіт. Як правило, основу матеріалів для друку у Віснику складають доповіді і повідомлення на Березневій науковій сесії НТШ.

За період 2001—2020 рр. випущено друком 47 томів «Донецького вісника НТШ».

Див. Схід

Аналітично-інформаційний журнал «Схід» виник в час і в умовах відродження української державності в 1990-х роках. Він заснований Українським культурологічним центром (м. Донецьк) у 1995 р.

Саме в цей період і значною мірою до сьогодні країні гостро бракувало і бракує лідерів, масштаб мислення і дій яких відповідав би масштабу задач, які стоять перед країною, народом, нацією. Бракувало і бракує лідерів сучасного штибу на різних щаблях нашого суспільства — від лідерів національного рівня, з якостями і чеснотами, яких вимагає сучасний етап розвитку світового співтовариства: демократизм, добропорядність, відданість ідеалам відкритого суспільства, уміння в своїх рішеннях органічно поєднувати інтереси національної держави і континенту, всього світу, до високопрофесійних і водночас порядних лідерів-спеціалістів на нижчих щаблях — у різних галузях науки і практики, місцевої влади, бізнесу, політики тощо.

Аналітичний журнал «Схід» є закономірною відповіддю на виклики і потреби часу. Це свідоме зусилля фахівців «сприяти формуванню нової україн-ської еліти» (з концепції журналу). Видання призначене для науковців і практиків, зокрема українського істеблішменту і ось уже 12 років здійснює «багатопланове висвітлення актуальних проблем сучасного українського суспільства і світу» в рубриках «Політика», «Економіка», «Філософія», «Історія», «Екологія», «Соціологія», «Культура» та інш. з акцентацією на проблемах формування сучасної національної ідеї, політичної української нації, концептуальних питаннях розвитку суспільства як цілого, місця і ролі в ньому держав, наддержав, міждержавних структур, світової і національної економіки, зокрема, розвитку великого і середнього бізнесу, окремих галузей економіки, а також на проблемах розвитку ринкових реформ, громадянського суспільства, політикуму в Україні, проблемах «регіони-центр», питаннях старопромислових регіонів, а також проблемах молоді.

Яким було становлення журналу, які результати досягнуті на сьогодні і як бачиться його майбутнє?

По-перше, «Схід» — єдине наукове фахове (за переліком ВАК України з 1997 р., номінації: економіка, історія, філософія) багатогалузеве загально-державне видання на Лівобережжі. В Україні поширилася практика вузькоспеціалізованих університет-ських та інших наукових видань, але майже немає різнопланових міжга-лузевих наукових аналітичних журналів.

По-друге, до співпраці з редакцією майже з самих початків журналу було запрошено працівників Центру гуманітарної освіти НАН України, Академії економічних наук України, з 1997 р. — Наукового Товариства ім. Шевченка, з 1999 р. — Інститут економіки промисловості НАН України.

У 2005 р. видання перереєстроване. Новий склад засновників: Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк), Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (м.Київ), Український культурологічний центр (м.Донецьк), Запорізький національний університет (м.Запоріжжя). Організації-партнери: Центр гуманітарної освіти НАН України, Академія економічних наук України, Наукове Товариство ім. Шевченка.

По-третє, журналу вдалося залучити авторитетну автуру при одночасній можливості для молодих авторів друкувати неординарні дослідження. За останні роки на сторінках журналу виступили відомі інтелектуали, політики (різних «таборів»), дипломати, бізнесмени: Іван Дзюба, Віктор Ющенко, Богдан Гаврилишин (Швейцарія), Стівен Пайфер (США), Ярослав Яцків, Дмитро Павличко, Леонід Рудницький (Німеччина), Микола Рябчук, Євген Марчук, Микола Жулинський, Степан Злупко, Валентин Ландик, Володимир Рибак, Іван Драч, Михайло Горинь, Віктор Янукович, Юрій Єхануров, Анатолій Гриценко, Олександр Чалий, вчені, аналітики — Микола Чумаченко, Олександр Амоша, Олександр Чередніченко, Олег Романів, Євген Жеребецький, Анатолій Карась, Юрій Макогон, Василь Пірко, Роман Лях, Ігор Пасько, Віталій Заблоцький, Віктор Чумаченко (Росія), Володимир Білецький, Володимир Петровський, Микола Головко, Олександр Махмудов, Роман Кісь, Олександр Шевчук та інш. Географія наших авторів — всі області України, Польща, Росія, США, Бельгія, Швейцарія, Канада, Німеччина.

По-четверте, налагоджена чітка мережа адресної розсилки журналу. Він надходить членам Академії економічних наук України, в найбільші бібліотеки країни, зокрема, областей і провідних вузів, найбільші і спеціалізовані бібліотеки країн-партнерів України, зокрема США, Польщі, Росії. Доступність читачів до матеріалів журналу забезпечена і через Інтернет (дайджест журналу за 1995—2004 рр. в інтернет-бібліотеці www.vesna.org.ua), зміст і окремі публікації — на порталі www.intellect.org.ua).

Читацьку аудиторію журналу складають науковці, депутати, бізнесмени, банкіри, керівники підприємств, фірм, молоді науковці, а також студенти.

Редакційна колегія включає відомих науковців у цих галузях з усієї України. Серед них ряд провідних вчених, знаних не тільки в нашій державі: в економіці — академіки НАН України Микола Чумаченко (м. Київ), Олександр Амоша (м. Донецьк), Борис Буркинський (м. Одеса), член-кореспондент НАН України Микола Іванов (м. Донецьк), у філософії — академік НАН України Мирослав Попович, професор філософії Ігор Пасько (м. Донецьк), доктори філософських наук: керівник Центру гуманітарної освіти НАН України Володимир Рижко (м. Київ), ректор Економіко-правового університету Олександр Кривуля (м. Харків), Микола Кисельов (м. Київ), Анатолій Єрмоленко (м. Київ), Валентин Омельянчик (м. Київ), Віталій Заблоцький (м. Донецьк), у історії — ректор Запорізького національного університету, доктор історичних наук, професор Сергій Тимченко, академік Української академії історичних наук Петро Тригуб (м. Миколаїв), доктори історичних наук, професори Василь Пірко (м. Донецьк), Сергій Лях (м. Запоріжжя), Федір Турченко (м. Запоріжжя), Володимир Кравченко (м. Донецьк). Очолює редакційну колегію автор концепції і беззмінний шеф-редактор журналу «Схід», дійсний член НТШ, академік Академії економічних наук України, голова Донецького відділення НТШ, д.т. н., проф. Володимир Білецький (м. Донецьк). Редактор журналу в перші роки випуску журналу — С.Єременко, останні роки — Г.Сімченко.

В різний час проект аналітично-інформаційного журналу «Схід» було підтримано міжнародними фондами «Відродження», «Євразія», історично першою українською академією «Науковим Товариством ім. Шевченка».

Доробок журналу значний — 140 чисел за 20 років, надруковано близько 2700 статей, рецензій, матеріалів «круглих столів» тощо понад 2000 авторів. Обсяг одного числа — 7-15 друкованих аркушів. Мова видання — українська. Справжніми відкриттями і предметом гордості редакції є спеціальні випуски журналу: «Освіта і наука Донбасу» (1999 р.), «Донбас і українська діаспора» (2001 р. — з нагоди ІІІ Всесвітнього форуму українців), «85 років Таврійському університету ім. В.Вернадського» (2003 р.) та інші.

Журнал відзначено нагородами «Національного комітету телебачення і радіомовлення України» (2002, 2005 рр.), грамотами «Фестивалю слов'янської книги» (2004), Міжнародного форуму «Золотий Скіф-2000», він є переможцем і лауреатом ряду конкурсів «Преса Донбасу» (1998, 1999, 2000, 2005 рр.). У 2005 р. на Міжнародному Конгресі МАУ академік І.Дзюба у своїй програмній доповіді підкреслив, що журнал «Схід» має загальнонаціональне значення.

У 2007 р. журнал «Схід» нагороджено дипломом загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Таким чином, можна констатувати, що журнал в рамках його концепції відбувся і зайняв помітне місце серед сучасних фахових видань України.

Дайджест дурналу за 2001—2007 рр. опубліковано за адресою http://vesna.org.ua/txt/index.htm

Повні тексти статей журналу за 2009—2016 роки знаходяться на сайті Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського.

Перший випуск цього збірника наукових праць з'явився друком у 2001 році під егідою Донецької філії Центру гуманітарної освіти НАН України, Донецького відділення НТШ та Лабораторії підручників «Українського культурологічного центру». Він містив матеріали однойменної регіональної конференції, яка відбулася 19 листопада 2001 р. у Донецьку за ініціативи і організаційної опіки вказаних організацій (див. вище).

Другий, третій і четвертий випуски збірника побачили світ у 2003, 2005, 2007 рр. і містили матеріали конференції під тією ж назвою, яка стала постійною.

У 2005 р. В. С. Білецький здійснив подання до бюро з ISSN у Парижі, і виданню «Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи» як періодичному було присвоєно індивідуальне число ISSN 1810-4126.

Постійна редакційна колегія наукового збірника: канд. філос. наук, проф. І. Т. Пасько, докт. техн. наук, проф. В. С. Білецький (наук. ред.), канд. пед. наук, доцент В. В. Оліфіренко (наук. ред.). До редакційної колегії вип. 1 входив док. іст. наук, проф. В. І. Петренко, вип. 2 — докт. техн. наук, проф. В. І. Саранчук.

Автори матеріалів, вміщених у збірнику, — науковці Донецька, Слов'янська, а також Краснодара і Запоріжжя. Статті надходять і з-за кордону — з Польщі, Франції, ФРН, Російської Федерації, Канади.

За період 2001—2007 рр. випущено друком 4 числа збірника, повні електронні варіанти яких опубліковані за адресою http://vesna.org.ua/txt/index.htm

• «Біобібліографія вчених Донбасу». Донецьке відділення НТШ у 1998 році заснувало серію брошур «Біобібліографія вчених Донбасу». Як правило, вони готуються і виходять до ювілеїв відомих вчених — як членів НТШ-Донецьк, так і тих, хто доклав і докладає зусиль для розвитку української науки.

Побудова брошур уніфікована і, як правило, включає короткий нарис наукової і громадської діяльності вченого, його творчої лабораторії, список (покажчик) основних друкованих наукових праць.

За період 1998—2007 рр. підготовлено і випущено друком 9 біобібліографічних випусків.

• "Бібліотека журналу «Схід». У 2005 році заснована серія "Бібліотека журналу «Схід». Серію започаткувала праця Володимира Білецького «Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення», яка вийшла до VI Міжнародного конгресу україністів у Донецьку 28 червня — 1 липня 2005 р.

У 2007 р. підготовлена і випущена друком "Бібліографія журналу «Схід» за 12 років існування:1995-2007 рр. (укладачі В.Білецький, Г.Сімченко, А.Лисенко).

Див. Хроніка Донецького відділення Наукового товариства Шевченка

Проект «Сайт НТШ-Донецьк»

У 2001 р. створено сайт НТШ-Донецьк за адресою: http://www.iatp.donetsk.ua/~ntsh

У 2002—2005 рр. на сайті НТШ-Донецьк проведено 3 інтернет-конференції «Проблеми підручника середньої і вищої школи».

У 2006 р. сайт НТШ-Донецьк переформатовано і оновлено.

У 2006—2007 рр. на сайті проведено інтернет-конференцію «Творчість письменників-слобожан і вивчення їхньої спадщини у середній і вищій школі».

З 2008 р. сайт працював нерегулярно — причини в аваріях на сервері Донецької обласної універсальної бібліотеки, де здійснювався його хостінг.

З 2009 р. сайт не працює.

Участь НТШ-Донецьк в інших інтернет-сайтах, порталах і бібліотеках

З 1999 р. НТШ-Донецьк співпрацює з інтернет-бібліотекою https://web.archive.org/web/20080530001525/http://vesna.org/, розташовуючи за цим лінком практично всі свої книжкові і журнальні публікації.

У 2002 р. здійснена реєстрація НТШ-Донецьк як Аналітичного центру на порталі Аналітичних центрів України http://www.intellect.org.ua За 2002—2007 рр. на цьому порталі здійснено близько 300 публікацій від НТШ-Донецьк.

За період 1999—2007 рр. публікації праць членів НТШ-Донецьк (близько 1000 друкованих аркушів — статті, повні тексти книг) здійснено в Інтернеті у бібліотеці: https://web.archive.org/web/20080530001525/http://vesna.org/, на сайті http://ukrlife.org/, на порталі https://web.archive.org/web/20150701010404/http://www.experts.org.ua/

З 2005 р. здійснюється хостінг визначної публікації 2005 р. — «Малої гірничої енциклопедії» за ред. В. С. Білецького на євро-пейському гірничому порталі Teberia.pl (http://www.teberia%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D. pl/encyklopedia.php http://www.teberia.pl/encyklopedia.php?a=%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D EncyMore&EncyId=5).

Тут, на порталі Teberia.pl в преамбулі польською мовою зазначено, що ця Енциклопедія створена за участі НТШ.

У 2006 р. визначною є публікація 1-го тому «Малої гірничої енциклопедії» за ред. В. С. Білецького на українському порталі http://www.experts.in.ua/

У 2006 р. Донецьке відділення НТШ увійшло до списку Партнерів Експертної мережі України http://www.experts.in.ua/ П'ятнадцять кореспондентів цієї мережі за посередництвом УКЦентру та НТШ-Донецьк запрошені до участі у престижному видавничому проекті «Національна ідея України» порталу http://www.experts.in.ua/

З кінця 2006 р. В. С. Білецьким особисто і рядом студентів-магістрантів та колег-науковців здійснюється постановка банку даних «Малої гірничої енциклопедії», «Гірничого енциклопедичного словника» та інших видань з гірництва останніх років на Українську Вікіпедію.

З 2007 року банк даних, яким диспонує Донецьке відділення НТШ та Український культурологічний центр у галузі гуманітарних та природничих наук, адаптується і системно виставляється на УкрВікіпедію. На осінь 2007 р. загальна кількість нових статей в УкрВікіпедії, поставлених і організованих Донецьким НТШ та УКЦентром перевищує 6000, а кількість редагувань статей УкрВікі — понад 18000.

2004-2005 рр. Наукова експедиція по історичних копальнях Польщі і Чехії

З метою вивчення історії гірничої справи у Східній Європі, зокрема багатолітніх контактів гірників України і Сх. Європи у цій галузі, В. С. Білецький за ґрантом Каси Мяновського і при методичному керівництві Варшавського університету, а також у співпраці з Гірничо-Металургійною академією Кракова здійснив у 2004—2005 рр. ряд поїздок у Варшаву (робота у бібліотеці Варшавського університету над стародруками в гірництві, зокрема «De Re Metalica» Ґ. Аґріколи, 1556 р.), Львів (робота у бібліотеці Стефаника над стародруками про Ґ.Аґріколу), у Краків (соляна шахта «Вєлічка»), на сучасну копальню бурого вугілля KWB Turow, центр видобутку срібла у середньовічній Чехії — Кутну Гору (шахта срібла).

За матеріалами цих поїздок написано ряд статей у «Донецький вісник НТШ», журнал «Схід», «Геолог України» та інш., статті у «Гірничий енциклопедичний словник» (т. 3), підготовлена і видана друком монографія з історії освоєння мінеральних ресурсів у світі (В. С. Білецький та Г. І. Гайко "Хронологія гірництва в країнах світу. Донецьк: Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», УКЦентр, 2006. — 224 с.).

2004 р. Наукова експедиція до Північної Слобожанщини

Для завершення роботи над посібником «Слобожанська хвиля» для учнів 9-10 класів Північно-Східної Слобожанщини була спланована і у липні 2004 р. здійснена наукова експедиція до мм. Бєлгорода, Воронежа, Старого Осколу, Розсоші та ін. населених пунктів Російської Федерації.

Автори-укладачі посібника-хрестоматії В. В. Оліфіренко та С. М. Оліфіренко за підтримки «Українського культурологічного центру», Донецького НТШ і Донецької обласної державної адміністрації влітку 2004 р. здійснили літературну експедицію на Північну Слобожанщину. Подорож була насиченою зустрічами з науковцями Білгородського і Воронезького державних університетів, журналістами місцевих газет, письменниками, краєзнавцями, вчителями, керівниками освіти, частина з яких була запрошена укладачами до участі в створенні «Слобожанської хвилі».

Метою відрядження став збір фольклорно-літературних матеріалів та цікавих фактів до опису життєвого і творчого шляху українських письменників-слобожан для посібника «Слобожанська хвиля».

Під час експедиції автори-укладачі посібника зібрали багатий фольклорний матеріал, зробили аудіозаписи українських народних пісень, уточнили деякі біографічні факти таких письменників, як Йоасаф Горленко (єпископ Білгородський), Микола Костомаров, Митрофан Дикарєв, Павло Барвінський, Іван Череватенко, Кость Буревій, Євген Плужник, Олекса Коваленко та ін.

Під час зустрічі з єдиним у РФ україномовним письменником, що є членом Спілки письменників Росії, Віктором Череватенком (Білгородська письменницька організація), зібрали біографічний матеріал про нього, відібрали його вірші та прозові твори для посібника «Слобожанська хвиля».

Взяли інтерв'ю у голови письменницької організації Білгородщини Молчанова В. Ю. про сучасний літературний процес у краї, про перспективи розвитку українського письменства на північно-слобожанських землях, про жанрове і тематичне багатство українського письменства на сучасному етапі.

Під час перебування у Білгороді зробили фотографії пам'ятників письменникам, старовинної архітектури тощо. Для уточнення біографічних даних про П.Барвінського і М.Дикарєва відвідали краєзнавчий музей у Борисівці.

Недалеко від Старого Осколу є с. Обухівка, де працює музей письменника Василя Єрошенка, українця за походженням, що став японським та есперантським письменником-символістом. Побувавши у будинку-музеї В.Єрошенка, уточнили деякі факти його біографії, зробили фото музею, з'ясували історію його створення, уточнили джерела творчості письменника, а потім поклали квіти на могилі, вклонилися його пам'яті. Під час перебування у м. Воронежі відвідали місцевий історико-краєзнавчий музей, ознайомились із станом пропаганди творчості відомих українських письменників М.Костомарова та Є.Плужника, які народилися на Воронежчині, а також з'ясували деякі маловідомі сторінки біографій цих письменників.

У цьому місті відбулася плідна зустріч з членами воронезького українського культурологічного об'єднання «Перевесло». Зробили фото літературних пам'ятників Воронежа, потрібних для посібника «Слобожанська хвиля».

У ході перебування в м. Воронежі виникла необхідність відвідати місто Розсош та прилеглі до нього села, в яких народилися такі письменники, як Іван Череватенко (Розсош), Кость Буревій (Велика Меженка, зараз с. Євстратівка), Микола Костомаров (с. Юрасівка) та Євген Плужник (м. Кантемирівка). Але обмеженість у часі та у коштах, велика кількість зустрічей з цікавими і зацікавленими у нашій справі людьми, інтенсивність пошуків фактичного матеріалу для посібника не дозволили повністю реалізувати цю програму.

Таким чином, експедиція до культурних центрів Північної Слобожанщини — Білгорода, Воронежа, Старого Осколу та інших населених пунктів цього краю — дозволила уточнити і скоригувати зміст посібника «Слобожанська хвиля», виявити нові теми, які поглиблюватимуть уяву старшокласників про українські літературні традиції північнослобожанського краю, структу-рувати весь наявний фактичний та дидактичний матеріал.