Дьєрдь де Гевеші

Дьєрдь де Геве́ші (відомий також як Гео́рг Чарльз де Геве́ші та Георг Карл фон Гевеші, угор. Hevesy György, нім. Georg Karl von Hevesy; 1 серпня 1885, Будапешт, Угорщина — 5 липня 1966, Фрайбург, ФРН) — угорський хімік, почесний академік Угорської АН, іноземний член Лондонського королівського товариства (1939), лауреат Нобелівської премії з хімії (1943)

Дьєрдь де Гевеші
угор. Hevesy György
Народився 1 серпня 1885(1885-08-01)
Будапешт, Угорщина
Помер 5 липня 1966(1966-07-05) (80 років)
Фрайбург, Німеччина
Поховання
Керепеші : 
Країна  ФРН
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Будапештський університет
Галузь Хімія
Заклад Будапештський університет, Копенгагенський університет, Університет Фрайбурга, Стокгольмський університет
Посада професор
Науковий керівник Franz Himstedtd[1] і Georg Franz Julius Meyerd[1]
Аспіранти, докторанти Maximilian (Max) Karl Franz Pahld[1]
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Гайдельберзька академія наук, Польська академія знань, Папська академія наук[2], Американська академія мистецтв і наук і Гайдельберзька академія наук
Відомий завдяки: гафній, мічені атоми
Брати, сестри Paul de Hevesyd
Родичі Sigismond Schossbergerd і Johanna Bischitz von Hevesd
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1943)
Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1961)
 Дьєрдь де Гевеші у Вікісховищі

Біографія

У 1908 закінчив Будапештський університет.

Професор університетів:

Коли під час Другої світової війни німецькі війська у квітні 1940 року окупували данську столицю Копенгаген, Георг Гевеші розчинив золоті нобелівські медалі німецьких фізиків Макса фон Лауе і Джеймса Франка в царській воді, щоб сховати їх від німецьких окупантів. Фон Лауе і Франк перебували в опозиції до націонал-соціалізму в Німеччині та довірили свої медалі Нільсу Бору, щоб запобігти конфіскації. Німцями прийняття і носіння нобелівських медалей було заборонено після того, як противник націонал-соціалізму Карл фон Осецький у 1935 році отримав Нобелівську премію миру. Після закінчення війни де Гевеші екстрагував заховане в царській воді золото і передав його до Шведської королівської академії наук, яка виготовила нові медалі й передала їх фон Лауе і Франку.[3]

Перше використання радіоізотопів

У 1911 році молодий студент Гевеші працював у Манчестері з радіоактивними матеріалами та, через бідність, жив у гуртожитку. З часом Гевеші почав підозрювати, що в їдальні гуртожитку для приготування їжі використовували недоїдки, часом досить старі, судячи за смаком. Щоб перевірити свою гіпотезу, він додав до недоїдків невелику кількість радіоактивних матеріалів. Через кілька днів, коли було видано подібну страву, він взяв зразок і за допомогою простого електроскопа підтвердив свої побоювання — їжа була радіоактивною. Ця цікава історія часто використовується як приклад дослідницької натури вченого, але він був зайнятий і серйознішими роботами в даній сфері, застосовуючи радіотрейсери для мічення свинцю.[4]

Основні роботи

Визнання заслуг
  • Міжнародна премія «Атом для світу» (1959).

Твори
  • Adventures in radioisotope research. The collected papers, v. 1-2, Oxf., 1962
  • В рос. пер. — Радіоактивні індикатори, їх застосування в біохімії, нормальної фізіології та патологічній фізіології людини і тварин, М., 1950.

Література
  • Мельников В. П., Георг Хевеши, "Журнал Всес. хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва ", 1975, т. 20, № 6, с. 656.

Див. також

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/de_hevesy.html
  3. Nobelprize.org
  4. The uses of radiotracers in the life sciences. Thomas J Ruth 2009 Rep. Prog. Phys. 72 016701 (23pp) doi: 10.1088/0034-4885/72/1/016701
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.