Ейнгорн Олександр Львович

Олександр Львович Ейнго́рн (нар. 24 грудня 1888, Маріуполь пом. грудень 1939, Харків) український радянський архітектор і педагог, професор з 1934 року; член-кореспондент Академії архітектури СРСР з 1939 року, почесний член Королiвського товариства британських архiтекторiв з 1937 року.

Ейнгорн Олександр Львович
Народження 12 (24) грудня 1888
Смерть грудень 1939
Країна
(підданство)
 Російська імперія
 СРСР
Діяльність архітектор
Заклад Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Біографія

Народився 12 [24] грудня 1888(18881224) року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна) в єврейській сім'ї. Вищу освіту розпочав здобувати на фізико-математичному факультетіті Харківського університету, був виключений за вільнодумство і подальшу освіту отримав в університетах Парижа (Сорбонна) та міста Льєжа (Бельгія).

Трудову діяльність розпочав у 1914 році під керівництвом свого батька, досвідченого інженера-будіпельника. З 1924 року працював у Харкові. З 1931 року — технічний директор і очільник архітектурно-проектної майстерні інституту «Діпромісто», де спільно з Олександром Касьяновим розробив генеральний план Харкова 1934—1938 років. З 1932 року викладач, а з 1934 року професор Харківського інституту інженерів комунального будівництва.

Помер у Харкові у грудні 1939 року.

Роботи

Серед реалізованих проектів:

Один з авторів конкурсного проекту реконструкції центру Стокгольма (1931, у співавторстві з Віктором Андреєвим та Олександром Касьяновим).

Вперше опрацював методологiю проектування генеральних планiв. Автор 18-ти наукових праць з містобудування.

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.