Жадень
Жа́день — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[2] [3]Населення становить 997 осіб (2011).[1]
село Жадень | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Сарненський район |
Громада | Миляцька сільська громада |
Облікова картка | с Жадень |
Основні дані | |
Засноване | 1888[джерело?] |
Населення | 997 (01.01.2011)[1] |
Площа | 1,34[джерело?] км² |
Густота населення | 731,34[джерело?] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34132[джерело?] |
Телефонний код | +380 3658[джерело?] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°43′00″ пн. ш. 26°49′05″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
136[джерело?] м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34132, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Жадень, вул. Центральна[джерело?] |
Карта | |
![]() ![]() Жадень | |
![]() ![]() Жадень | |
Мапа | |
![]() | |
|
Географія
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[6]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 617 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[7]
Клімат Жадені | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,7 | −1,4 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,7 | −4,7 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,2 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,6 | −7,9 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 29 | 29 | 43 | 56 | 90 | 83 | 65 | 57 | 45 | 42 | 42 | 617 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Пам'ятки природи
- Урочище «Жаденське» — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 0,6 га, розташована в селі.[8]
Історія
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[12] У 1935 році село Жадень разом з хуторами Хочин, Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.[13]
З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[14] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1942 року німці спалили Жадень, але населення про це було попередньо попереджене.[15]
Після повторного встановлення радянської влади серед учнів села почала вестися радянська пропаганда:[16]
В. Левкович[16]
У 1947 році село Жадень разом з хутором Гірне підпорядковувалося Жаденській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[17]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,46 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 8,45 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,71 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 310 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 291 мбер (з них Cs — 280 мбер).[21]
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1906[5] | 471 | — |
1921[4] | 803 | +70.5% |
1989[22] | 935 | +16.4% |
1993[21] | 938 | +0.3% |
2001[23] | 963 | +2.7% |
2011[1] | 997 | +3.5% |
2017[24] | 897 | −10.0% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 997 осіб.[1]
Станом на 1906 рік у селі було 65 дворів та мешкала 471 особа.[5]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 106 будинків та 803 мешканці, з них: 429 чоловіків та 374 жінки; 768 православних та 35 юдеїв; 795 поляків, 5 українців (русинів), 1 білорус та 2 особи іншої національності.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 450 чоловіків та 485 жінок.[22] На кінець 1993 року в селі мешкало 938 жителів, з них 295 — дітей.[21]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 963 особи.[23]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[25]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,29 % |
білоруська | 0,51 % |
російська | 0,20 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[26]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 176 | 155 | 331 |
18-39 | 156 | 163 | 319 |
40-59 | 103 | 74 | 177 |
60+ | 65 | 105 | 170 |
Разом | 500 | 497 | 997 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 997 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
208 | 20 | 217 | 21 | 425 | 42 | 93 | 9 | 151 | 15 | 244 | 24 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 997 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
45 | 5 | 66 | 7 | 111 | 11 | 163 | 16 | 151 | 15 | 314 | 32 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
642 | 337 | 267 | 1 | 2 | 82 | 21 | 12 | 19 | 60 | 227 | 9 | - | 3 |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[30] У селі розташована виборча дільниця № 560263.[30] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 656 осіб.[1]
Культура
У селі працює Жаденський сільський клуб на 85 місць.[31] Діє Жаденська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 13 877 книг та яка має 16 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[32]
Релігія
![](../I/Zhaden_8.jpg.webp)
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Свято-Дмитріївської парафії Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 27 лютого 1995 | 100 | Церква | [33] | ||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 29 жовтня 1991 | 70 | Молитовний будинок | [33] | ||||||
— православні, — протестантські. |
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці села Удрицьк Ровенського повіту,[34] а в 1840-х роках та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Удрицьк.[35]
Освіта
У селі діє Жаденська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[36] У 2011 році в ній навчалося 190 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 15 учителів.[36]
Інфраструктура
Наявне відділення поштового зв'язку.[37]
Відомі люди
- Легкий Анатолій Євгенович — воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки (посмертно).[38]
- Кошин Сергій Мефодійович — український політик. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина».
Галерея
- Центральна вулиця села
- Сільські будинки
- Сільські будинки
- Сільські будинки
Примітки
Коментарі
- рос. Жадинъ, 18 дворів.
- нім. Shaden, 18 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Жадень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 65. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 195. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Zhaden climate: Average Temperature, weather by month, Zhaden weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
- Коротун, 1996, с. 264.
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
- Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Літопис УПА, 2007, с. 229.
- Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун, 1996, с. 270.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65-66.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 444.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- «Салам, бача…»
Книги
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української apxeoграфії та джepeлознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництвo «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Жаден // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 389.
- Жадень // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 288. — 15 000 прим.
Посилання
- с. Жадень // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- wikimapia Жадень
- Список населених пунктів України, Рівненська область. Жадень (карта).
- Історична довідка про село Жадень матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.