Запорізька Січ (станція)

Запорíзька Січ — проміжна залізнична станція 4-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Апостолове — Запоріжжя між станціями Дніпробуд II (6 км) та імені Анатолія Алімова (5 км). Розташована у самому центрі найбільшого острова Хортиця на Дніпрі та лівому березі річки Старий Дніпро у Вознесенівському районі міста Запоріжжя. До складу станції, у парній горловині, входить пасажирський залізничний зупинний пункт Платформа 168 км.

Запорізька Січ
Апостолове — Запоріжжя ІІ
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця
станція
Розташування
Розташування Запоріжжя
Адреса острів Хортиця, вул. Запорозької Січі
Координати 47°49′56″ пн. ш. 35°04′37″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Апостолове — Запоріжжя II
Платформ 3
Тип платформ бічна та 2 острівні
Колій 6
Час роботи 05:45—19:30
Послуги
Транспортні  
Супутні 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96
Історія
Відкрито 1932 (90 років)[1]
Електрифіковано 1935 (= 3 кВ)[2]
Колишні назви Січ
Інша інформація
Власник Запорізька дирекція Придніпровської залізниці
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 465102
Код Експрес-3 2210728
Тарифна зона 3
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя I 15 км
Запоріжжя II 12 км
Нікополь 72 км
Апостолове 131 км
Мапа

Історія

Станція відкрита 1932 року, під час будівництва Дніпровської ГЕС. Таку назву станція отримала, на честь старовинного козацького поселення Січ — найвідоміша розташовувалася саме на цьому острові.

У 1935 році станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) — в складі однієї з найперших в Україні залізничних ліній на ділянці Довгинцеве — Запоріжжя.

У 1932 році побудований невеликий вокзал. Це прямокутна будівля з різнорівневими обсягами: одноповерховий зал чекання з квитковою касою, а також двоповерхова — зі службовими приміщеннями і кабінетом начальника станції. Унікальною будівлю робить його фасад, який облицьований рожевим вулканічним туфом, який був придбаний з Вірменії. Таким же каменем облицьована адміністративна будівля Дніпровської ГЕС. Розкішне оформлення вокзалу можна пояснити генеральним планом Запоріжжя 1949 року: на острові Хортиця планувалося велике селище з безліччю автошляхів і садами, а вокзал зі станцією завершували цю композицію. Під час Другої світової війни вокзал зазнав деякі руйнування, але вже до 1953 року він був повністю відновлений у первинному вигляді, в якому можна спостерігати його і понині[3].

Пасажирське сполучення

На станції Запорізька Січ зупиняються приміські електропоїзди сполученням Нікополь — Запоріжжя[4].

Біля станції розташована зупинка «Запорозька Січ» міських автобусних маршрутів № 10, 30, 36, 38, 39, 55, 58, 87, 91, 92, 96.

Примітки
  1. Хроника Днепростроя, 1931.
  2. Історія електрифікації залізниць (1926—1940) (рос.)
  3. Подорожі залізницею. Станція Запорізька Січ на сайті tokatema (рос.)
  4. Розклад руху приміських поїздів по станції Запорізька Січ на сайті poizdato.net

Джерела
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • На Мостовом переходе : [рос.] // Хроника Днепростроя : Ежемесячный бюллетень государственного Днепровского строительства. — Кичкас—Днепрострой : Управление Государственного Днепровского строительства, 1931. — № 18 (август). — С. 21—23.

Посилання
Дільниця Нікополь — Запоріжжя II
Попер.
Платформа 168 км		 Запорізька Січ
 Наст.
Платформа 172 км

Панорама
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.