Зарубинці (Збаразька міська громада)

село Зарубинці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Тернопільський район
Рада	Зарубинська сільська рада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1582
Населення	643
Територія	1.823 км²
Густота населення	358.2 осіб/км²
Поштовий індекс	47343
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°41′31″ пн. ш. 25°41′26″ сх. д.
Водойми	р. Гніздечна
Відстань до; районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Збараж
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	47343, Тернопільська обл., Збаразький р-н, с. Зарубинці, вул. Шевченка, 27[1]
Сільський голова	Шморгай Ярослав Ярославович[1]
Карта
	Зарубинці
	Зарубинці
Мапа
	Зарубинці у Вікісховищі

Зару́бинці — село в Україні, у Тернопільському районі Тернопільської області. Орган місцевого самоврядування — Зарубинська сільська рада. Населення, станом на 2014 рік, становить 643 осіб.

Розташування

Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району. На сході розташована гора «Козацький горб».

Історія

Перша письмова згадка – 1521 р. як Заруб, згодом – 1582 р. Назва походить від слова "заруб" – засіка, укріплення з повалених дерев.

В 1648 році Зарубинці від імени князя Вишневецького, тримав «у державі» (тобто був управителем) Самійло Твардовський — відомий поет, твори якого були взяті Самійлом Величком в літопис. Під час облоги Збаражу в 1649 року помістя С. Твардовського було спалене, він згадує про ці події в своєму творі «Wojna domowa z Kozaki і Tatary…»

У 17 ст. у селі спорудили палац.

1890 р. в Зарубинцях проживали 431 українець, 121 поляк, 10 євреїв; функціонували завод алкогольних напоїв, фільварок, млин і корчма.

У 1905 р. в селі спорудили чотирикласну школу (перший учитель – Онуфрій Гринькевич, який поблизу школи висадив сад і розвів пасіку).

Під час Першої світової війни у фільварку розміщувався військовий госпіталь російської армії; багатьох померлих від ран солдат поховали на високому горбі поблизу села. У Леґіоні УСС та в УГА загинули, пропали безвісти, померли 43 уродженці села, серед них польовий духівник 14-ї бригади УГА о. Володимир Ванчицький.

У 1921 р. в селі проживало 678 осіб, працювали кам’яний кар’єр і млин. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Відродження», "Сільський господар" та інших, а також кооператива "Будучність", аматорський драматичний гурток і хор.

У 1925 р. діяв млин Ісака Альтстадтера, де працювало 6 осіб. У 1935 р. функціонувала 2-класна школа.

Протягом 1934–1939 рр. належали до ґміни Залужжя.

6 липня 1941 р.–5 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. На початку 1944 р. в Зарубинці була евакуйована частина мешканців с. Нестерівці, нині Зборівського району. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 40 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – 24 осіб; у т. ч. вояк дивізії "Галичина" В. Бойцун; криївка була у господарстві І. Дручка. 3 серпня 1948 р. поблизу села відбувся бій між чотирма воякам УПА і 30 більшовиками, під час якого загинув повстанець "Тарас".[2]

1949 р. в селі діяли два колгоспи, які у 1950 р. об’єднані в один; у 1990-х рр. розпайований. У 1960 р. в Зарубинцях внаслідок пожежі згоріло 6 будинків.

Є церква св. апостола Івана Богослова (1905 р., кам’яна), хресна дорога (2000-і рр.), капличка на цвинтарі, "фіґура" св. Івана Богослова.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].

Пам'ятки

Церква святого Івана Богослова (1905 р.; кам.);
Музей-садиба Івана Горбачевського — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1433;
Статуя Матері Божої.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Біогрупа вікових буків (0.2 га).

Пам'ятники

пам’ятник Тарасові Шевченку
пам'ятний знак на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року
символічна могила воякам УПА, полеглим у серпні 1946 (2001 р.)
символічна могила Борцям за волю України (1993 р.).
односельцям, загиблим у німецько-радянській війні.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня (названа ім'ям академіка Івана Горбачевського[4]), клуб, бібліотека, ФАП, спиртовий завод, ВАТ «Зоря». Музей А. Горбачевського, зелене господарство — «Квітка Росс».

Відомі люди

Народилися

правник, громадський діяч Степан Бохенський (1876–1949 рр.)
правник, громадський діяч Антін Горбачевський (1856–1944)
біохімік, гігієніст, епідеміолог, академік, І-й міністр охорони здоров'я в Австро-Угорській імперії Іван Горбачевський (1854–1942)
священик, громадський діяч, літератор, засновник і перший редактор першого україномовного видання США — газети «Свобода» (від 1893 року) о. Григорій Грушка (1859–1913).[5]
редактор, релігійний діяч у Канаді Микола Дядьо (1908–р.і м. см. невід.)
римо-католицький діяч, капелан Війська польського Петро Сусідек (1899–1981)
польський спортсмен, олімпійський чемпіон з фехтування на Літніх Олімпійських іграх 1928 у Амстердамі Александр Малецький

Примітки

Зарубинська сільська рада
Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Б. Мельничук. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.
Б. Мельничук. Грушка Григорій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 426-427. — ISBN 966-528-197-6.

Література

Тернопільщина. Історія міст і сіл. редакційна колегія: Олег Сиротюк (співголова редакційної колегії); керівник редакційно-видавничої групи, Віктор Уніят. Сиротюк, Олег, Уніят, Віктор, ; ТзОВ "Терно-граф", Тернопіль, 2014. - С.690

В. Уніят, Б. Шморгай. Зарубинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 623. — ISBN 966-528-197-6.
Zarubińce 2.) Z., wś, pow. zbaraski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 424. (пол.) — S. 424. (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[рада-1] Зарубинська сільська рада

[2] Syroti︠u︡k, Oleh,; Unii︠a︡t, Viktor,; Сиротюк, Олег,; Уніят, Віктор,. Ternopilʹshchyna : istorii︠a︡ mist i sil. Ternopilʹ. ISBN 978-966-457-228-3. OCLC 923179274.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] Б. Мельничук. Горбачевський Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 393. — ISBN 966-528-197-6.

[5] Б. Мельничук. Грушка Григорій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 426-427. — ISBN 966-528-197-6.